Ухвала суду № 135359975, 02.04.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/164/26

Провадження №1-кп/743/31/26

УХВАЛА

02 квітня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у селищі Ріпки клопотання захисника ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 72025161000000007,

сторони кримінального провадження: прокурор, обвинувачені, захисники,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ріпкинського районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження № 72025161000000007 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 2011, частиною 3 статті 358, частиною 4 статті 358, частиною 2 статті 209 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 2011, частиною 2 статті 209 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 2011, частиною 2 статті 209 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_8 в підготовче судове засідання не з`явився, що унеможливило розгляд справи, оскільки згідно з статтями 318, 323 КПК України участь обвинуваченого в судовому засіданні є обов`язковою.

Захисник ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про зупинення провадження у справі № 743/164/26 з розгляду кримінального провадження

№ 7202516100000007 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 2011, частиною 2 статті 209 КК України, до його звільнення з військової служби, та в якому також просила скасувати запобіжний захід у вигляді застави в сумі 605600 гривень, визначений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 03.12.2025.

Клопотання обгрунтовано тим, що ОСОБА_8 з 04.12.2025 призваний на військову службу під час мобілізації та проходить військову службу в Харківській області. Захисник зауважує, що у зв`язку з призовом ОСОБА_8 на військову службу ризики, які стали підставою для застосування відносно нього запобіжного заходу, взагалі припинили своє існування. Так, у обвинуваченого ОСОБА_8 відсутня можливість не тільки впливати на свідків та інших обвинувачених, а й взагалі спілкуватися з ними в телефонному режимі у зв`язку з фізичною відсутністю у ОСОБА_8 телефонного апарату у користуванні. Вплинути іншим чином на хід розгляду кримінального провадження, перебуваючи в лавах ЗСУ, він не зможе. Таким чином, захисник вважає, що з метою запобігання невеликого ризику втечі стосовно ОСОБА_8 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або не застосовувати взагалі, оскільки підстави для цього відсутні. Подальше застосування стосовно ОСОБА_8 такого запобіжного заходу як застава в сумі 605600 гривень не відповідає завданням кримінального провадження, є надмірним тягарем для обвинуваченого та його близьких та не відповідає критеріям кримінального провадження щодо відповідності ступеню втручання у права та свободи завданням кримінального провадження.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечував щодо заявленого клопотання. Заявив, що ризики, передбачені пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України існують, а їх ступінь не зменшився. Ризик, визначений пунктом 2 частини 1 статті 177 КПК України продовжує існувати, втім його ступінь зменшився.

Щодо розміру визначеної застави, з урахуванням положень частини 5 статті 182 КПК, прокурор вказує на те, що обвинуваченим здійснено конрабанду лісоматеріалів на суму близько 900000 гривень, майнова шкода злочином не завдана. Усього через ФОП ОСОБА_9 здійснено операцій на близько 2000000 гривень, а відтак розмір застави вважає доцільним. Нерухомого майна обвинувачений не має.

Дослідивши заявлене клопотання, заслухавши думки учасників підготовчого засідання, суд встановив таке.

Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За правилами частини 2 статті 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Вирішуючи питання щодо скасування застави, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

На переконання суду, розглядаючи клопотання про скасування застави, суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявники не можуть ставити під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчим суддею, судом.

Зміна запобіжного заходу/зміна розміру застави передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну або зменшення встановлених ризиків, які впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зміну обставин, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, або існування обставин, про які сторонам було не відомо на час прийняття слідчим суддею відповідного рішення.

Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен врахувати положення статтей 177, 178 КПК України та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Частина 4 статті 183 КПК України вказує на те, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

ЄСПЛ у рішенні «Гафу проти Мальти» зазначив, що для уникнення порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод національні суди повинні вживати необхідних заходів для визначення належного розміру застави.

При вирішенні питання про зменшення розміру застави в конкретному випадку суд бере до уваги, що на даний час досудове розслідування в кримінальному провадженні завершене і справа перебуває на розгляді в суді, а також враховує особу обвинуваченого, зокрема його характеризуючі дані, проходження ним служби в ЗСУ.

З моменту внесення застави минуло 4 місяці. За цей час обвинувачений сумлінно виконував усі покладені на нього обов`язки, що не спростовується прокурором.

Суд критично ставиться до позиції прокурора та вважає, що хоч ризики, визначені пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України продовжуєть існувати, втім їх ступінь значно зменшився у зв`язку з проходженням обвинуваченим військової служби в ЗСУ, зокрема в зоні активних бойових дій (місто Краматорськ Донецької області).

Прокурором, з урахуванням встановлених обставин, не доведено існування ризику, визначеного пунктом 2 частини 1 статті 177 КПК України.

Також суду не надано достатніх доказів, які б вказували на неможливість зміни запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави, з урахуванням майнових зобов`язань ОСОБА_8 , його сімейного та майнового стану, а також з урахуванням його процесуальної поведінки під час розгляду кримінального провадження в суді.

Суд також враховує що в даному кримінальному провадженні досудове розслідування закінчено та зібрані усі докази, що вказує на зменшення існування ризиків, встановлених при застосуванні запобіжного заходу.

Суд вважає, що застава в розмірі 605600 гривень на даний час не є співмірною майновому стану обвинуваченого, а також не відповідає меті застосування запобіжних заходів на даній стадії судового розгляду.

Також прокурором не доведено, що застава у визначених пунктом 2 частини 5 статті 183 КПК Ураїни розмірах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується, покладених на неї обов`язків.

Враховуючи зазначене, а також те, що розмір застави повинен достатньо мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку, що збереження застави в розмірі, визначеному ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.12.2025, є недоцільним та надмірним майновим тягарем для заставодавця і обвинуваченого, а тому суд вважає, що достатньо стримуючим, гарантуючим, співмірним і таким, що відповідає особі ОСОБА_8 , є запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить 266240 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 183, 314, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Зменшити розмір застави, визначений ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 72025161000000007, згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.12.2025 з 605600 гривень до 266240 гривень.

Решту коштів у сумі 339360 гривень (перераховані на рахунок ТУ ДСА в Одеській області 02.12.2025 згідно квитанції АТ КБ ПриватБанк у розмірі 150000 гривень, 03.12.2025 згідно квитанції АТ Ощадбанк у розмірі 399000 гривень за ОСОБА_8 відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 03.12.2025), повернути заставодавцю ОСОБА_7 (рахунок НОМЕР_1 , НОМЕР_2 АТ КБ "ПРИВАТБАНК", Київ, Україна, РНОКПП НОМЕР_3 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_10