Ухвала суду № 135355764, 01.04.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/3421/26 1-кс/335/1120/2026

01 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2026 за №12026082060000305, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має середньо-технічну освіту, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому,

28.08.2018 Дзержинським міським судом Донецької області за ч.1 ст.185 КК України до 100 годин громадських робіт;

18.12.2018 Дзержинським міським судом Донецької області за ч.1 ст.263 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України приєднано невідбуте покарання за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 28.08.2018. Остаточне покарання 3 року 10 днів позбавлення волі;

22.03.2019 Дзержинським міським судом Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України приєднано частково покарання за вироком Дзержинського міського суду Донецької області від 18.12.2018. Остаточно призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. Звільнений 06.01.2022 з Торецької ВК Донецької області №2 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 2 місяці 21 день;

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національного поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Слідчим відділенням відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2026 за №12026082060000305 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим слідством час та місці, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та збут бойових припасів. ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання, у невстановлений період часу, але не пізніше 27.03.2026 року, придбав та зберігав 3 (три) гранати Ф-1 без передбаченого законом дозволу. 27.03.2026 року ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на збут бойових припасів, попередньо домовившись про місце та час зустрічі, за допомогою засобів мобільного зв`язку, з ОСОБА_7 , 27.03.2026 року приблизно о 11 год. 20 хв., знаходячись за адресою: м.Запоріжжя, вул.Єнісейська, біля буд.8, ОСОБА_4 збув ОСОБА_7 , який здійснював оперативну закупку, 3 (три) бойові гранати за грошові кошти в сумі 6 000,00 гривень, які ОСОБА_7 передав готівкою ОСОБА_4 . Відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-26/6290-ВТХ від 27.03.2026 року, надані на дослідження 3 корпуси бойових ручних оборонних осколкових гранат Ф-1 в конструктивному поєднанні з наданими на дослідження 3 бойовими уніфікованими підривачами дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) є бойовими ручними оборонними осколковими гранатами Ф-1, промислового виготовлення, які відносяться до бойових припасів та вибухових пристроїв військового призначення.

Крім того, у невстановлений досудовим слідством час та місці, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та збут вогнепальної зброї. ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання, у невстановлений період, але не пізніше 30.03.2026 року, придбав та зберігав автомат АКМ, без передбаченого законом дозволу. 30.03.2026 року ОСОБА_4 , продовжуючи злочинний умисел направлений на збут вогнепальної зброї, попередньо домовившись про місце та час зустрічі, за допомогою засобів мобільного зв`язку із ОСОБА_7 , 30.03.2026 року приблизно о 09 год. 30 хв. знаходячись за адресою: м.Запоріжжя, вул.Рекордна, поблизу буд.39, ОСОБА_4 збув ОСОБА_7 автомат АКМ, за грошові кошти в сумі 40 000,00 гривень, які ОСОБА_7 , передав готівкою ОСОБА_4 . Відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-26/6402-БЛ від 30.03.2026 наданий на дослідження предмет схожий на автомат є бойовою нарізною автоматичною вогнепальною стрілецькою зброєю автоматом АКМ, калібну 7,62х39 мм, заводський номер НОМЕР_1 , промислового виробництва ВО «ИЖМАШ» (СРСР), 1974 рік. Будь-яких слідів переробки в конструкції автомату не виявлено. Автомат придатний до стрільби.

30.03.2026 за підозрою у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

31.03.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.

У клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України.

Зокрема, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні тяжких злочини у сфері незаконного обігу вогнепальної зброї та бойових припасів, передбачених ч.1 ст.263 КК України, відповідальність за вчинення яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. У зв`язку з цим, орган досудового слідства обґрунтовано вважає, що усвідомлюючи невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі, строком від трьох до семи років, залишаючись на волі ОСОБА_4 спробує ухилитись від відповідальності та буде переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, що є ризиком, передбаченим п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 , може бути обізнаним про місце перебування свідків, які своїми показаннями підтверджують його причетність до скоєння кримінального правопорушення. Враховуючи це, орган досудового слідства вважає, що залишаючись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, останній може незаконно впливати шляхом застосування насильства, залякувань або вмовлянь на свідків по кримінальному провадженню, що є ризиком передбаченим п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Орган досудового розслідування вважає, що враховуючи той факт, що злочини у вчинені яких підозрюється ОСОБА_4 були вчинені з корисливих мотивів, а тому перебуваючи на волі останній, з метою здобутку грошових коштів злочинним шляхом, може вчинити інші кримінальні правопорушення, що також є ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

З урахуванням зазначеного, слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи суворість та невідворотність покарання за вчинений тяжкий злочин, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому слідчий просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши думку учасників провадження, вивчивши клопотання слідчого, дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя встановив наступне.

Слідчим відділенням відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.03.2026 за №12026082060000305 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.

30.03.2026 за підозрою у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

31.03.2026 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.

Аналіз фактичних даних, що містяться у протоколах допиту свідків, протоколах огляду покупця, протоколах видачі грошових коштів для проведення оперативної закупки, протоколі добровільної видачі, висновках експертиз, протоколі затримання підозрюваного, протоколі допиту підозрюваного дозволяє дійти висновку про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які досліджені у ході розгляду слідим суддею клопотання.

При цьому, слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Оцінивши надані стороною обвинувачення докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, щодо ймовірної причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому злочинів.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов`язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки підозрюваного, певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема те, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, відсутність міцних соціальних в`язків, місця роботи, відсутність відомостей про те, що підозрюваний за станом свого здоров`я не може перебувати у місці тримання під вартою, раніше судимий.

У рішенні «Чеботарь проти Молдови» 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства, про що зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993.

Перевіряючи доводи слідчого та прокурора на предмет існування ризиків, слідчий суддя встановив, що заявлені слідчим та прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, об`єктивно існують. Так, підозрюваний, з врахуванням тяжкості покарання, яке передбачено за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.263 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; з урахуванням того, що досудове розслідування перебуває на початковій стадії, він може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На виконання вимог ст.194 КПК України слідчим суддею вивчалась можливість застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Слідчий суддя визнає неможливим застосовувати до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент розгляду слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу жодна особа не виявила наміру поручитись за виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту, на переконання слідчого судді, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також не усунуть ризиків, існування яких встановлено слідчим суддею.

З огляду на зазначене, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінального правопорушення, вік та майновий стан підозрюваного, наявність передбачених ст.177 КПК України ризиків.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На переконання слідчого судді, внесення застави в такому розмірі зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Слідчого відділу відділу поліції №1 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національного поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 28 травня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за наступними реквізитами: Отримувач - ТУ ДСА в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700; Номер розрахунку (IBAN): UA928201720355289002015001205; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172, призначення платежу застава ОСОБА_4 .

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- не відлучатись з м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- прибувати до слідчого, прокурора або до суду за вимогою;

- утриматися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 .

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та наслідки їх невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 28 травня 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.

Вступна та резолютивна частини ухвали виготовлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 01 квітня 2026 року.

Повний текст ухвали виготовлено 02 квітня 2026 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1