Ухвала суду № 135352255, 01.04.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1799/22

Провадження № 1-кп/345/53/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого - ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.3 ст.382 КК України,-

в с т а н о в и в:

у провадженні Калуського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України.

До суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_6 про виклик і допит експерта.

На обґрунтування клопотання вказала, що ухвалою суду від 05.08.2025 призначено почеркознавчу експертизу за матеріалами справи №345/1799/22. На виконання вказаної ухвали експертом Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України складено висновок за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №1048/25-28 від 27.10.2025. Також висновком експерта від 06.10.2021 №СЕ-19/109-21/9841-ПЧ підтверджено, що підпис в графі директор ТзОВ «Логістик Сервіс Калуш» у апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду від 27.11.2018 про вжиття заходів забезпечення позову виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою. Отже сумнівів щодо підроблення підпису ОСОБА_5 у вказаній апеляційній скарзі, яку як один з ключових доказів винуватості ОСОБА_5 подав прокурор немає. Органом досудового розслідування не встановлено особу, яка від імені ОСОБА_5 підписала апеляційну скаргу, підробивши його підпис та проставила на підробленому підписі печатку ТОВ «Логістик Сервіс Калуш». Як вбачається із висновку за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №1048/25-28 від 27.10.2025 експертом встановлено, що «не співставність за транскрипцією даного досліджуваного підпису із вільними зразками підписів ОСОБА_7 не дає змоги провести порівняльне дослідження підписів та виділити комплекс як співпадаючих, так і розбіжних ознак для отримання висновку як позитивного, так і негативного характеру у будь-якій формі». Отже, виходячи із змісту мотивувальної частини вказаного висновку розбіжних ознак у зразках підпису ОСОБА_5 значно більше, ніж співпадаючих, що дозволило зробити категоричний висновок у тому, що підписав апеляційній скарзі виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою, про те не спростовано що даний підпис серед інших осіб міг підробити і ОСОБА_7 .Однак, у описі дослідження відсутній категоричний висновок щодо підпису ОСОБА_7 , а є посилання на ілюстративні таблиці в яких зафіксовано лише два (з наданих для дослідження майже двох десятків) зразків підписів і почерку останнього і зазначено що відмінна транскрипція між підписами, що досліджувались (підробленим і справжнім ОСОБА_7 ). Відповідно не зрозуміло чи досліджувалися всі надані для дослідження текстові вільні взірці почерку і підпису ОСОБА_7 і чи за результатом саме повного дослідження, експерту «не представляється можливим» ідентифікувати причетність ОСОБА_7 до підроблення підпису ОСОБА_5 чи таку причетність експерт не виключає.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримала подане нею клопотання з підстав зазначених в ньому. Просить клопотання задоволити.

В судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання захисника.

В судовому засіданні прокурор заперечив проти призначення експертизи, вважає його необгрунтованим.

Представник потерпілого у судовому засіданні підтримав думку прокурора та зазначив, що дане клопотання необгрунтоване, сприяє затягуванню розгляду справи.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши думку прокурора, потерпілого, захисника, та обвинуваченого суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, виходячи з наступного.

Ухвалою від 05.08.2025 судом призначено почеркознавчу експертизу за матеріалами справи №345/1799/22. На виконання вказаної ухвали експертом Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України складено висновок за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №1048/25-28 від 27.10.2025 р.

Експерт прийшов до висновку, що

1.Підпис в графі «Директор ТзОВ «Логістик Сервіс Калуш» у апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду від 27.11.2018 про вжиття заходів забезпечення позову виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.

2. Підпис в графі «Директор ТзОВ «Логістик Сервіс Калуш» у апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду від 27.11.2018 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_7 , або іншою особою, не виявилось можливим.

Згідно дослідницької частини висновку судовим експертом вказано причину, з якої в неї не було змоги провести порівняльне дослідження підписів, у зв`язку із чим вона не змогла прийти як до позитивного так і негативного висновку у будь-якій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

За правилами ст.24 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч. 1 ст.101 КПК України висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Одним із способів перевірки достовірності висновку експерта у кримінальному провадженні є допит експерта. Допит експерта можливий лише після надання ним письмового висновку та не повинен виходити за межі проведеного дослідження. Вимоги щодо допиту експерта на стадії досудового розслідування у КПК України не наведені. Отже, він проводиться згідно з загальними правилами проведення допиту (ст.ст. 223, 224 КПК України).

Допит експерта є процесуальною дією, яка може здійснюватися як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

Процесуальний порядок та предмет допиту експерта у суді визначений ст. 356 КПК України. Метою допиту експерта є отримання судом роз`яснення або доповнення до наданого ним висновку (експерт роз`яснює і доповнює висновок від свого імені на підставі раніше проведених ним досліджень).

Кожна сторона відповідно до ч. 9 ст.101 КПК України має право звернутися до суду з клопотанням про виклик експерта для допиту під час судового розгляду для роз`яснення чи доповнення наукового висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 КПК України, за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку.

Допит експерта спрямований на роз`яснення термінології, окремих формулювань, з`ясування методу дослідження, уточнення компетенції експерта, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених питань і висновками експерта, на з`ясування суперечностей між висновком експерта й іншими наявними в кримінальному провадженні доказами.

За змістом ч. 3 ст.356 КПК України експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.

Одночасно суд наголошує, що допит експерта має на меті роз`яснення термінології, окремих формулювань, з`ясування методу дослідження, уточнення компетенції експерта, пояснення розбіжностей між обсягом поставлених запитань і висновками експерта, встановлення суперечностей між висновком експерта й іншими наявними у кримінальному провадженні доказами або між декількома висновками щодо одного й того ж предмета чи питання дослідження.

Разом з тим суд вказує, що суд не може перебирати на себе функцію по збиранню доказів замість здійснення оцінки наявних, висновок судово-почеркознавчої експертизи №1048/25-28 від 27.10.2025 Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, за своїм змістом відповідає вимогам ст.ст. 101, 102 КПК України. Незгода з дослідженими судом доказами, зокрема висновками експертів, не є підставою для допиту експерта у судовому засіданні.

А тому суд не вбачає необхідності в роз`ясненні наданого експертом висновку який сформульований достатньо зрозуміло і несуперечливо та вважає,що клопотання про виклик та допит у судовому засіданні експерта Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_8 для допиту та роз`яснення нею висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) №1048/25-28 від 27.10.2025 є необґрунтованим, тому в його задоволенні слід відмовити.

Разом з тим суд вказує, що за змістом положень ч. 10 ст.101 КПК України висновок експерта не є обов`язковим для суду, не має переваги над іншими джерелами доказів і наперед встановленої сили, а підлягає перевірці й оцінці відповідно до вимог закону, за внутрішнім переконанням суду, у сукупності і взаємозв`язку з іншими зібраними у справі доказами. Водночас незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідному процесуальному рішенні.Суд не може перебирати на себе функцію по збиранню доказів замість здійснення оцінки наявних, тим самим порушивши один з основоположних принципів кримінального провадження, а саме принцип змагальності, застосувавши при цьому неналежну правову процедуру.

Керуючись ст.ст.22,24,84,101,242,332,350,356,376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про виклик в судове засідання експерта Івано-Франківського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_8 для допиту та роз`яснення нею висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) №1048/25-28 від 27.10.2025 р. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя: