Ухвала суду № 135338748, 30.03.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/4688/26-Е

Провадження 2/522/6640/26

У Х В А Л А

30 березня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 начальник УПК в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2026 року до Приморського районного суду м. Одеси через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 начальник УПК в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

За результатами автоматизованого розподілу справа передана на розгляд судді Приморського районного суду міста Одеси Науменко А.В.

26.03.2026 року матеріали справи передані головуючому судді.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці дійшов висновку, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (п. 53 рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95).

Стаття 187 ЦПК України регламентує дії суду перед відкриттям провадження у справі, а саме, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених ЦПК України. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогою про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, виклавши свої вимоги щодо предмета спору у заяві та визначивши відповідачем у справі ОСОБА_2 Начальник УПК в Одеській області.

У справах позовного провадження заявою по суті справи, у якій позивач письмово викладає свої вимоги щодо предмета спору є позовна заява, яка за правилами цивільного процесуального законодавства, за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п. п. 2-5, 8-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, подана позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України, оскільки:

- не містить повне найменування відповідача юридичної особи, її місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв`язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача, що позбавляє суд можливості належним чином ідентифікувати юридичну особу-відповідача, її місцезнаходження, а також визначити підсудність справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 27 ЦПК України.;;

- не зазначені докази, що підтверджують обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує заявлені вимоги;

- не містить переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви;

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).

В ухвалі від 06.11.2023 у справі № 447/2862/22 Верховний Суд зазначив, що змістом позовних вимог є визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально однозначно та зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовом, повинна однозначно зазначити ті дії, рішення чи бездіяльність відповідача, які порушили її право, та повинна зазначити спосіб захисту свого порушеного права. Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, має їм відповідати, тобто бути нерозривно з ним пов`язаним. Отже, наведена норма процесуального права імперативно визначає обов`язок позивача у разі подання позову чітко сформулювати свої вимоги, обґрунтувати їх так, щоб вимоги позову відбивали позицію позивача в цивільному судочинстві, зокрема й в частині вибраного ним способу захисту порушеного права.

Зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову (постанова ВП ВС від 22.02.2024 у справі № 990/150/23).

Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Позовні вимоги ОСОБА_1 :

«1. Надання прав регулювання надання ліцензії, видача дозволу, проведення перевірки юридичній особі ЄДРПОУ 42998914

2. Зобов`язати виконати функцію видача дозволу у встановлений судом строк.

3. Стягнути з Відповідача на мою користь судові витрати (судовий збір).»

є не чіткими і не конкретизованими, зокрема не вказано кого зобов`язати виконати і яку функцію та якого дозволу.

Суд роз`яснює, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

У ч. 1 ст.1 77 ЦПК України зазначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно ч. 7 ст.43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Проте, позивачем не надано доказів направлення копії позову з додатками відповідачеві у порядку, встановленому ЦПК України.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).

Судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства (абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»).

В порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України у матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем суми судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.

Позивачем не надані суду докази, які свідчать про наявність обставин для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення позивача від його сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі Закону України № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оскільки позивачем не конкретизовані позовні вимоги, суд позбавлений можливості належним чином визначити розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем, однак роз`яснює, що відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України № 3674-VI за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року становить 3328,00 гривень.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за кожну позовну вимогу немайнового характеру підлягає сплаті сума судового збору у розмірі 1331,20 гривень (3328,00 x 0,4). А у разі подання позовної заяви через підсистему "Електронний суд" - 1064,96 гривень за кожну позовну вимогу.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи невідповідність поданої ОСОБА_1 заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом подання уточненої (нової редакції) позовної заяви, у якій:

- повне найменування відповідача (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- чітко викласти у позовній заяві конкретну позовну вимогу та подати до суду всі докази, наявні у позивача, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- зазначити перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви;

- надати докази направлення копії позову з додатками відповідачеві у порядку, встановленому ЦПК України;

- сплати судовий збір відповідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 начальник УПК в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Науменко

30.03.26