Ухвала суду № 135324005, 19.03.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/636/26

Провадження №: 1-кс/755/1053/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про арешт майна у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 лютого 2025 року за № 12025100040003791 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:

до слідчого судді даного місцевого суду надійшло клопотання прокурора групи прокурорів - прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, у зв`язку з здійсненням досудового розслідування та необхідністю встановлення обставин визначених ст. 2, 91 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України при наявності на передумов визначених ст. 132, 170 того ж Кодексу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява від громадянина ОСОБА_5 , про те, що громадянин ОСОБА_6 зловживаючи довірою заволодів грошовими коштами в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_5 з проханням позичити йому 250 000 (двісті п?ятдесят тисяч) доларів США.

Перебуваючи у дружніх стосунках, повністю довіряючи ОСОБА_6 , ОСОБА_5 позичив останньому 250 000 (двісті п?ятдесят тисяч) доларів США, домовившись підписати договір позики.

Передача коштів відбулась за фактичним місцем проживання ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання попередніх домовленостей, 01.02.2023 року між ОСОБА_5 , (далі по тексту - «Позикодавець») та ОСОБА_7 (далі по тексту - «Позичальник»), разом іменовані «Сторони» укладено договір позики.

Відповідно до умов договору: Позивальник отримав від Позикодавця, а Позикодавець передав у власність Позивальникові гроші в сумі 10 025 000 (десять мільйонів двадцять п?ять тисяч) гривень 00 копійок, що на день укладання Договору позики становить еквівалент 250 000 (двісті п?ятдесят) тисяч доларів 00 центів США за середнім курсом їх продажу комерційними банками міста Києва (40,10 грн./ доларів США).

Передачу грошей було здійснено до підписання цього договору.

Сторони за цим договором домовились про те, що: а) договір позики є безпроцентним; б) остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше - 01.05.2023 (перше травня дві тисячі двадцять третього) року. При цьому Позичальник має право достроково повернути суму позики повністю або частково. Повна сума позики, що підлягає поверненню, на день остаточного розрахунку має відповідати еквівалентові суми 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) доларів 00 центів США за середнім курсом продаж комерційних банків міста Києва (за вибором Позикодавця) на день передачі грошей; в) виконання зобов`язання за договором має бути здійснено готівкою у мажах міста Києва за місцем проживання Позикодавця або за іншою адресою, встановленою Позикодавцем.

Позичальник вправі повернути повну суму позики, а Позикодавець зобов`язаний прийняти повернуті грошові кошти і раніше визначеного у пункті 2 цього договору кінцевого терміну. При поверненні суми позики своєчасно (тобто до 01.05.2023 року), Позикодавець вправі буде пред`явити цей договір до стягнення в строки і в порядку, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення йому частини позики, що залишилися несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох відсотків від простроченої суми.

Позичальник з однієї сторони та Позикодавець - з другої сторони, стверджують один одному та повідомляють усім зацікавленим у тому особам, що: у момент укладення цього договору вони усвідомлювали (і усвідомлюють) значення своїх дій і могли (можуть) керувати ними; розуміють природу цього правочину, свої права та обов`язки за договором; володіють українською мовою, що дало їм можливість правильно та однозначно зрозуміти цей договір; при укладенні договору відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані ними; договір укладався ними у відповідності зі справжньою їхньою волею, без будь-якого застосування фізично чи психологічного тиску; договір укладається на вигідних для сторін умовах і не є результатом впливу тяжких обставин; правочин вчиняється з наміром створення відповідних правових наслідків (не є фіктивним); цей правочин не приховує інший правочин (не є удаваним).

Позикодавець перебуває у шлюбі з ОСОБА_8 , яка надає свою згоду на укладання даної угоди. Після повернення боргу, Позикодавцем, буде видано Позичальнику власноручну розписку про одержання грошей. Без цієї розписки борг вважається таким, що не повернутий.

Незважаючи на чітко визначений строк повернення - 01.05.2023 року, Позичальник жодним чином не виконав свої зобов`язання, кошти ОСОБА_5 не повернув, на зв`язок виходив вибірково, а з певного часу - повністю припинив комунікацію.

В ході досудового розслідування встановлено, що 50% корпоративних прав ТОВ «Естейт Плюс» ЄДРПОУ: 42548798 володіє ОСОБА_6 , а також наявне майно яке є власністю ТОВ «Естейт Плюс» ЄДРПОУ: 42548798 а саме: заклад громадського харчування з набудовою мансардного поверху під офісні приміщення, загальної площею 781, 7 кв. м., за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 32.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілій стороні завдано майнової шкоди, розмір якої підлягає відшкодуванню. При цьому наявні обґрунтовані підстави вважати, що без накладення арешту на корпоративні права ТОВ «Естейт Плюс» ЄДРПОУ: 42548798, юридична та фактична адреса: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 40, кв. 99, із часткою у статутному капіталі 50% якою володіє ОСОБА_6 , а також на майно яке є власністю ТОВ «Естейт Плюс» ЄДРПОУ: 42548798 а саме: заклад громадського харчування з набудовою мансардного поверху під офісні приміщення, загальної площею 781, 7 кв. м., за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 32, відкодування завданої шкоди неможливе.

Підставами накладення арешту на чстку корпоративних прав, якою володіє ОСОБА_6 , є наявність обставин передбачені ст. 170 КК України, а саме з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, оскільки у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження існують ризики зникнення, перетворення та відчуження цього майна. Також, в даному випадку таке обмеження є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор групи прокурорів - прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині.

Власник майна в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим. Матеріали справи містять довідку «Про доставку повідомлення у додатку «Viber», з якої становлено що повістку доставлено 18.03.2026 року о 09 годині 23 хвилини.

Окрім цього, слідчим суддею, враховуючи норми ст. 22, 26, 172 КПК України, щодо того, що неприбуття інших осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, визнано за можливе провести цей судовий розгляд за даної явки.

Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), приходить до наступного.

1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

[...]

5. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

[...]

10. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 2 ст. 59 КК конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 190 КК діяння за цієї статтею караються позбавленням волі та з конфіскацією майна.

Тому, наявності достатні підстави для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Отже, є дійсними обставини регламентовані п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Вказане у клопотанні майно відповідає критеріям вказаним в ч. 10 ст. 170 КПК України.

З огляду на зазначене, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив:

клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт на частку корпоративних прав ТОВ «Естейт Плюс» ЄДРПОУ: 42548798, юридична та фактична адреса: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 40, кв. 99, 50% у статутному капіталі, якою володіє ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також на майно яке є власністю ТОВ «Естейт Плюс» ЄДРПОУ: 42548798 , а саме: заклад громадського харчування з набудовою мансардного поверху під офісні приміщення, загальної площею 781, 7 кв. м., за адресою: Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 32, шляхом заборони відчуження та розпорядження вказаним майном.

В решті копотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

В силу ст. 175 КПК України негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 ..

Оголошення повного тексту відбудеться о 17 годині 50 хвилин 24 березня 2026 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_9