Єдиний державний реєстр судових рішень 24.03.2026
ЄУН 389/2923/25
провадження №2/389/882/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі:
головуючого судді Українського В.В.,
за участю секретаря судового засідання Гой І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду міста Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про продовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, інтереси якої представляє адвокат Перемот О.Г., звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: продовжити йому строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ним, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3522288500:02:000:0102, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 4,7673 га, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, судові витрати приймає на себе.
Позовні вимоги вмотивовані наступним. Його мати - ОСОБА_2 , 1909 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час своєї смерті мати проживала та була зареєстрована в належному їй будинку по АДРЕСА_1 . Після смерті матері він вказаний будинок фактично прийняв у спадок своїми діями, оскільки за можливості, доглядав за ним, ремонтував та підтримував у належному санітарно-технічному стані, за його відсутності за будинком доглядав, на його прохання, ОСОБА_3 . Він знав, що у власності матері перебувала земельна ділянка, однак не знайшов відповідних документів на підтвердження цього. На його прохання пошуком документів займався ОСОБА_3 , однак фактично безрезультатно, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №345687 на земельну ділянку кадастровий номер 3522288500:02:000:0102 видано з помилкою у прізвищі матері, а саме прізвище написано як « ОСОБА_4 » замість правильного « ОСОБА_4 » та ще й виданий через декілька років після смерті спадкодавця. Він перебуває у поважному віці, рідко приїздить у с.Цибулеве, оскільки будинок матері знаходиться у напівзруйнованому стані. Навесні 2025 року, серед речей матері знайшов її заповіт, посвідчений 19.06.1986 виконавчим комітетом Цибулівської сільської ради за №28 у реєстрі, відповідно до якого мати заповіла саме йому усе своє майно. За його дорученням ОСОБА_5 , від його імені, звернувся до нотаріуса із вказаним заповітом і отримав роз`яснення, відповідно до якого йому рекомендовано звернутися до суду із заявою про продовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник подав письмову заяву про розгляд справи без його та позивача участі, підтримав вимоги позову та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечив проти задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .
Згідно з свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя, 19.06.1986, ОСОБА_2 заповіла усе свої майно ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом, посвідченим виконкомом Цибулівської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області, реєстровий номер 28.
Довідка Цибулівського старостинського округу Дмитрівської сільської ради від 05.05.2025 №114 підтверджує чинність заповіту ОСОБА_2 від 19.06.1986 реєстровий номер 28 та факт реєстрації і проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1955 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 за вказаною адресою була зареєстрована і проживала одна.
Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 3345687, виданий у 2002 році, підтверджує право власності ОСОБА_2 , яка мешкає у с.Цибулеве, на підставі розпорядження Знам`янської районної адміністрації від 24.05.2002 №186-р, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_1 , кадастровий номер 3522288500:02:000:0102, площею 4,77 га.
За даними відділу №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держдгеокадастру у Кіровоградській області від 23.05.2025, ОСОБА_2 була включена до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства (Додаток 1 до Державного акту на право колективної власності на землю колишнього КСП «Заповіт Леніна» Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишня Цибулівського сільська рада Знам`янського району Кіровоградської області). Відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) членів колишнього КСП «Заповіт Леніна» Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (колишня Цибулівського сільська рада Знам`янського району Кіровоградської області) наявний запис щодо реєстрації та видачі (підпис) сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КР №0073022 від 03.12.1996, кий видано на підставі розпорядження голови Знам`янської райдержадміністрації від 16.08.1996 №345-р в розмірі 5,36 умовних кадастрових гектарів на ім`я ОСОБА_2
Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна свідчить про те, що земельна ділянка кадастровий номер 3522288500:02:000:0102, площею 4,77 га наразі перебуває в оренді Товариства з додатковою відповідальності «Цибулівське хлібоприймальне підприємство».
Завідувачем Другої знам`янської нотаріальної контори Кіровоградської області, 14.05.2025, Білоголовому П.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , вказано на пропущення строку подання заяви про прийняття спадщини та спірність питання належності земельної ділянки саме ОСОБА_2 , за видачі державного акту на право власності «Волошко» та рекомендовано звернутися до суду для продовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
Отримані на виконання ухвали суду відомості від 04.09.2025 №438/01-16 Другої знам`янської нотаріальної контори свідчать про те, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкові справи не заводились, свідоцтва про право на спадщину не видавались, від імені останньої Цибулівською сільською радою Знам`янського району Кіровоградської області 19.06.1986, номер в реєстрі нотаріальних дій 28, посвідчено заповіт, який є чинним.
Частина перша статті 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Частинами першою, третьою статті 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
За змістом частин 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року) відносини спадкування регулюються нормами ЦК України (2004 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, то до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.
Як частина друга статті 1220 ЦК України, так і стаття 525 ЦК Української РСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Таким чином, за змістом указаних норм, відносини спадкування регулюються нормами ЦК України 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року, а у разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року), або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК Української РСР 1963 року.
Статтею 549 ЦК Української РСР 1963 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 553 ЦК УРСР, яка діяла на момент відкриття спадщини, спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).
Частиною першою ст.550 ЦК Української РСР 1963 року передбачено, що строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
Вказаний строк може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
Аналогічна норма міститься у статті 1272 ЦК України.
Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила вищезазначених статей можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнанні судом поважними.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як: юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини; необізнаність особи про наявність спадкового майна; тимчасова непрацездатність; встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини; невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця; складні умови праці, які пов`язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; відбування покарання, з чим пов`язана неможливість прийняття спадщини; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідно до статті 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є: принцип неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків встановлених Конституцією України та законом; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтею 41 Конституції України передбачено: «Кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Право приватної власності є непорушним. Підставою виникнення права приватної власності є також успадкування майна, що базується на правонаступництві.
Цивільний процесуальний кодекс України у статті 2 закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї про захист прав людини і основоположних свобод із змінами та доповненнями, внесеними Протоколом № 11 від 11 травня 1994 року, який діє для України з 11 вересня 1997 року та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Виходячи з рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13 червня 1979 року, стаття 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
За змістом положень книги 6 ЦК України, спадкове право захищає власність фізичних осіб. Позивач пов`язаний зі спадкодавцем кровним спорідненням. Усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача, виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких є позивач.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4 "Про практику розгляду судами України справ про спадкування", передбачений статтею 549 ЦК УРСР шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. У разі продовження зазначеного строку суд одночасно вирішує питання про визнання за позивачем права на належне йому майно, що збереглося в натурі, або на грошові суми, коли воно реалізоване.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів і заперечень учасників справи та її фактичних обставин.
За викладеного, встановивши, що ОСОБА_1 був не обізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, що відповідно до частини першої ст.550 ЦК Української РСР 1963 року є підставою для продовження такого строку та визнання права власності на спадкове майно.
На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 259, 263, 265, 273, 353 ЦПК України суд,
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , строк для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3522288500:02:000:0102 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - Дмитрівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, місце знаходження: пл.Перемоги,4 село Дмитрівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 04365106.
Суддя В.В.Український
Судове рішення № 135319018, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 24.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 389/2923/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: