Ухвала суду № 135304994, 01.04.2026, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/479/13-ц

Провадження №6/605/1/2026

У Х В А Л А

судового засідання

01 квітня 2026 рокум.Підгайці

Підгаєцький районний суд Тернопільської області у складі :

головуючої судді Кравчук В.М.,

за участі секретаря судового засідання Лежигубської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство КБ «Приватбанк», Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа № 605/479/13-ц,

В С Т А Н О В И В :

06.03.2025 представниця Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (далі - ТОВ «Капіталресурс») Шафігіна Вікторія Русланівна (яка діє на підставі довіреності №10952 від 14.01.2026) звернулася в Підгаєцький районний суд Тернопільської області із заявою про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа № 605/479/13-ц, в якій просить замінити стягувача у виконавчому листі № № 605/479/13-ц від 14.05.2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс»; 2) видати ТОВ «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № № 605/479/13-ц від 14.05.2014 про стягнення боргу з ОСОБА_1 . Ухвалу про заміну стягувача та дублікат виконавчого листа просить направити на адресу ТОВ «Капіталресурс»: 04073, м. Київ, пр-т С. Бандери, буд 28-А.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи ця заява була передана в провадження судді Кравчук В.М.

У судове засідання, призначене на 16.03.2026, представниця заявника ТОВ «Капіталресурс» не з`явилася, однак в заяві просила розгляд справи здійснити за її відсутності. Боржниця ОСОБА_1 не з`явилася, рекомендоване відправлення з повідомленням про виклик до суду, направлене Укрпоштою, - не повернулося. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися із невідомих суду причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки у судове засідання суду не повідомили та не подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

За приписом п.1 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні, якщо в судове засідання не з`явився учасник справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

З урахуванням неявки боржниці і за відсутності відомостей про отримання нею повідомлення про дату, час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку про неможливість проведення судового засідання та відклав розгляд заяви на 01 квітня 2026 року на 12:00 год. з повторним повідомленням учасників.

31.03.2026 в судове засідання учасники справи не з`явилися. Рекомендовані повідомлення, якими відповідачці направлялися виклики до суду, повернулися 24.03.2026 та 31.03.2026 (повторне) з позначками «адресат відсутній».

Інші учасники справи у судове засідання повторно не з`явилися. Клопотань чи заяв до суду від них не надходило.

Відповідно до змісту п. 2 ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява ТОВ «Капіталресурс» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із поданої заяви та доданих до неї документів, між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно з яким останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі та встановлений графік їх повернення. Відповідачка свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено та на виконання рішення суду видано виконавчий лист № 605/479/13-ц від 14.05.2014 про стягнення з відповідачки на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором (далі виконавчий лист).

АТ КБ «Приватбанк» пред`явило виконавчий лист у цивільній справі № 605/479/13-ц до примусового виконання. Головний державний виконавець Бережанського М ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області Здеп С.М. відкрила виконавче провадження №55335451 з примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі № 605/479/13-ц.

23.12.2019 вказане виконавче провадження було завершене та винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення.

Зазначеною постановою був визначений строк для повторного пред`явлення виконавчого листа, а саме до 23.12.2022 (арк.спр.12).

22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» уклали договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлене право вимоги за кредитними договорами (арк.спр.7-8).

Згідно з умовами цього договору факторингу клієнт (АТ КБ «ПриватБанк») відступає належні йому права вимоги, а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань, а фактор (ТОВ «Капіталресурс») набуває прав кредитора за основними договорами (арк.спр.7).

Заявником долучено також витяг з реєстру боргових зобов`язань №2 до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 (арк.спр.10 зв.) та акт №2 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань№2 від 08.09.2025 за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025(арк.спр.9).

Відповідно до витягу з реєстру боргових зобов`язань №2 до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 серед переліку боржників під порядковим номером 4263399 значиться відповідачка ОСОБА_1 (арк.спр.10 зв.).

Таким чином, ТОВ «Капіталресурс» стало правонаступником всіх прав та обов`язків АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором б/н від 23.04.2008 щодо боржника ОСОБА_1 .

Постанова від 23.12.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу та оригінал виконавчого листа у цивільній справі № 605/479/13-ц від 14.05.2014 на адресу АТ КБ «Приватбанк» не надходили, а тому зазначений виконавчий лист не був переданий ТОВ «Капіталресурс» як новому кредитору відповідно до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025.

Згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_1 на підставі вказаного виконавчого листа немає (арк.спр.9зв).

Таким чином, відсутність виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.

Згідно з ч. 2 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом процесуального правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Заміна стягувача жодним чином не порушує законних прав та інтересів боржника та з врахуванням положень статті 516 ЦК України не залежить від його думки щодо такої заміни. Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 2-1055/11.

З огляду на викладене, умови договору факторингу у цій справі є дійсними, відповідно до законодавства містять істотні умови конкретного змісту щодо відступлення прав вимоги до боржників, що визначаються на момент переходу цих прав в порядку передбаченому договорами факторингу, в тому числі вимог, прав і обов`язків сторін, які виникнуть після укладання цих договорів. Такі умови не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки.

За змістом ст.512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора з виконавчого провадження, припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин суд дійшов висновку, що укладення 22.08.2025 між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капітал Ресурс» договору факторингу № 8-22-08/2025 є підставою для заміни стягувача з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капітал Ресурс». Водночас ТОВ «Капітал Ресурс» позбавлене можливості реалізувати своє право на примусове стягнення грошових коштів у зв`язку з втратою виконавчого листа.

Згідно з підпункту 17.4 пункту 1 Перехідних положень (Розділ ХІІІ) ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Під час розгляду заяви судом встановлено, що після ухвалення рішення про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 було видано виконавчий лист, який АТ КБ «ПриватБанк» пред`явило до виконання, однак виконавчий лист, після його повернення державним виконавцем стягувачу, було втрачено.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 зазначено, що якщо виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання.

У постанові від 09.11.2023 № 0440/5997/18 Верховний Суд зауважив, що суду не надано права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа з мотивів її необґрунтованості та стягувач не зобов`язаний наводити причини втрати виконавчого документа. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката виконавчого листа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист, у тому числі містити дату його видачі. Натомість, відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Згідно з чинним законодавством, дублікатом виконавчого листа є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.12 цього Закону.

Законом України «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності 26 березня 2022 року, Розділ ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» було доповнено п.10-2, яким, зокрема, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки, у тому числі строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Так, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, то підлягає застосуванню норма, якою на період дії на території України воєнного стану встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22 та від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22.

Таким чином строк на пред`явлення виконавчого документа не пропущено.

З урахуванням викладеного суд вважає, що заява про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст. 512-514 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 247, 260, 354, 442 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство КБ «Приватбанк», Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа № 605/479/13-ц ? задовольнити.

Замінити у виконавчому листі № 605/479/13-ц від 14.05.2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу стягувача з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс».

Видати/надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 605/479/13-ц від 14.05.2014 про стягнення боргу з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ).

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена і підписана 01 квітня 2026 року.

Суддя: Валентина КРАВЧУК