Рішення № 135304800, 31.03.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/315/26 Справа №447/3532/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

/заочне/

31.03.2026 року місто Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання Стемпель А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Акціонерного товариства «ОТП БАНК»,

до відповідача: ОСОБА_1 ,

про: стягнення заборгованості,

за участю:

представник позивача: не з`явився;

відповідач: не з`явився;

Обставини справи.

Акціонерне товариство «ОТП БАНК», звернулося до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №0001/980/2809137/24 від 25.01.2024 у розмірі 35 346,3 грн.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.10.2025 цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.11.2025 для розгляду даної справи визначено суддю Джус Р.В.

Ухвалою від 10.11.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 03.12.2025.

В судове засідання 03.12.2025 учасники справи не з`явились. Позивач згідно прохальної частини позовної заяви, позивач просив суд розглянути справу за відсутності його представника, і у випадку неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення. Відповідач причин неявки не повідомив.

Надалі у зв`язку із неявкою відповідача в судові засідання, розгляд справи неодноразово відкладався.

Поштове відправлення, яким суд направляв відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви із додатками, повістку про виклик до суду на 29.01.2026, повернулося на адресу суду без вручення адресату, у зв`язку із відсутністю адресата за відповідною адресою.

При цьому від відповідача на адресу суду надійшла заява від 29.01.26 про відкладення судового засідання для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи.

В судові засідання 25.02.2026 та 26.03.2026 відповідач не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд звертає увагу на те, що згідно з положеннями ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до положень ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Отже, у разі якщо судова повістка направлена судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відтак, оскільки судові повістки про виклик до суду направлялись відповідачу за зареєстрованою адресою його місця проживання, згідно встановленої судом інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, відповідач вважається таким, що був належним чином повідомлений про розгляд справи судом.

Судовий виклик відповідача ОСОБА_1 в судові засідання додатково здійснювався шляхом надсилання sms - повісток на номер телефону , зазначений в матеріалах справи, які були йому доставлені, та через оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України.

Окрім того, про те, що відповідач був обізнаний про розгляд вказаної справи, свідчить подання ним особисто заяви про відкладення судового засідання для ознайомлення із матеріалами справи.

Суд також приймає до уваги те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, Європейський суд з прав людини, вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 43 ЦПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Однак, в жодне із призначених судом судових засідань, відповідач не з`явився, причини неявки в суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подавав.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до норм ч.ч.1,3,4 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною 1 статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Статтею 281 ЦПК України передбачено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Враховуючи той факт, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дачу, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився та не повідомив причин неявки, відзив на позов не подавав, а позивач у позовній заяві зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи №447/3532/25 та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 26.03.2026, є дата складення повного судового рішення 31.03.2026.

Правова позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 25.01.2024 року ОСОБА_1 було підписано у електронній формі Заяву-анкету про надання банківських послуг АТ "ОТП Банк" № 0001/980/2809137/24, на підставі якої Банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб, зокрема надано електронну картку MasterCard Debit, валюта UAH, відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . Таким чином, шляхом підписання договору ОСОБА_1 приєднався до Договору про дистанційне обслуговування та електронну взаємодію (публічний) від 08.04.2024 р. (чинний на день укладення кредитного договору) і прийняв його умови. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 3,3% в місяць. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки впродовж Пільгового періоду становить 0,01 % річних. Відповідно до п.2.6.2. Інших умов Заяви-Анкети, Клієнта перед укладенням Договору ознайомлено з інформацією, визначеною Паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання Кредиту із порівнянням різних пропозицій Банку з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення Договору. Клієнт отримав Кредитну лінію на сприятливих для нього умовах. Отож, 25.01.2024 р. Відповідач звернувся до Позивача із вимогою відкриття карткового рахунку, тим самим підписавши Заяву-Анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» №0001/980/2809137/24 та безумовно прийняв пропозицію банку та погодився із тим, що анкета-заява разом із Правилами користування карткою, Тарифами Банку складають Договір про надання банківських послуг/Кредитний договір. На підставі Заяви-анкети, Банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб із встановленим розміром кредитного ліміту, який неодноразово змінювався з огляду на регулярне використання кредитного ліміту Відповідачем, а також відсутність звернення із заявою про зменшення кредитного ліміту. Позивач повністю виконав свій обов`язок та надав споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору у формі Паспорта споживчого кредиту.

Підписавши Заяву-анкету про надання банківських послуг №0001/980/2809137/24 від 25.01.2024 р. Боржник зобов`язався щомісячно до кінця строку дії кожного Платіжного періоду сплачувати мінімальний платіж, що включає в себе часткове погашення тіла кредиту та % за користування цими коштами. У випадку несплати мінімального платежу заборгованість, яка не погашена Клієнтом в термін (строк), установлений Кредитним договором переходить в прострочені боргові зобов`язання. В подальшому прострочені боргові зобов`язання додаються до мінімального платежу, який Боржник має сплатити в наступному Платіжному періоді.

У зв`язку із порушенням умов Заяви-Анкети №0001/980/2809137/24 від 25.01.2024 р. станом на 23.04.2025 р. заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ОТП БАНК» становить суму у розмірі 35 346,35 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту 29587,96грн.; заборгованості за відсотками 5 758,39грн.

Правова позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзив на позовну заяву не подавав.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 25.01.2024 між АТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0001/980/2809137/24. Даний Договір за правовою природою є змішаним договором кредитного договору та Договору про видачу і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток.

Відповідно до Договору, попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід`ємною частиною яких є Заява-анкета про надання банківських послуг АТ "ОТП Банк" № 0001/980/2809137/24 від 25.01.2024, та які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП БАНК» www.otpbank.com.ua, на підтвердження чого Позичальником було власноруч підписано Заяву-анкету про надання банківських послуг АТ "ОТП Банк", яка є одночасно заявою на відкриття Карткового рахунку (а.с.27-29).

На підставі Заяви-анкети, Банк відкрив поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 та надав електронний платіжний засіб із встановленим розміром кредитного ліміту, який неодноразово змінювався . На підтвердження факту зміни кредитних лімітів позивач надав довідку АТ «ОПТ БАНК» про зміну кредитних лімітів, згідної якої сума кредитного ліміту змінювалась 04.03.24, 31.07.24, 15.08.24 та становила 21 000,00 грн., 31 000,00 грн., 29 100,00 грн (а.с.32).

Згідно із паспортом споживчого кредиту тип кредиту Кредитна лінія по продукту: MC Gold, кредитна картка «Digital Card», строк кредитування становить 12 місяців, мета отримання кредиту - споживчі цілі, спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом протягом 5 робочих днів, процентна ставка становить 0,01% річних протягом Пільгового періоду, 3,3% після закінчення Пільгового періоду, тип процентної ставки - фіксована, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом - 12146,36 грн, реальна річна процентна ставка - 47,64% (а.с.30-31).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості за Заявою-Анкетою № 0001/980/2809137/24 від 25.01.2024 року, внаслідок невиконання відповідачем обов`язків, передбачених вказаних Договором, станом на 23.04.2025 року, загальна сума заборгованості становить 35 346,35грн. При цьому відповідач періодично вносив грошові суми на погашення кредиту, тобто фактично виконував умови укладеного договору частково. За час користування картковим рахунком Відповідач здійснив поповнення рахунку на загальну суму 2263,90 грн. Останній платіж надійшов 14.10.2024 на суму 509,21 грн. (а.с.11-19).

Згідно довідки про наявність заборгованості від 23.04.25 станом на 23.04.25 заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ОТП БАНК» становить 35 346,35 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту 29 587,96 грн., заборгованості за відсотками 5 758,39 грн ( а.с.20).

Відповідно до копії Звіту-рахунку за період з 25.01.2024 року по 23.04.2025 року, внаслідок невиконання відповідачем обов`язків, передбачених Заявою-Анкетою № 0001/980/2809137/24 від 25.01.2024 року, загальний розмір кредиту, становить -29100,00 грн., станом на 24.06.2025 року, виникли боргові зобов`язання, в розмірі 35 346,35грн. (а.с. 21-26).

13.05.2025 представником банку Сидоренко В.Ю. було направлено досудову вимогу ОСОБА_1 № 7882/2025 від 13.05.2025 року про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов`язань за Кредитним договором (а.с.81 -83).

26.05.25 року вимога була повернута відправнику, що підтверджується витягом відстеженням поштового відправлення за трек-номером № 0601145389198 (а.с.87).

Оцінка суду.

Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов`язання на підставі договору кредиту, які регулюються ЦК України.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначено ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Окрім того, спірні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію».

Зокрема, норми Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», визначають правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов`язки суб`єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Так, згідно ч.2 ст.16 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», до складу електронних довірчих послуг входять: створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації веб-сайту; формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу; реєстрована електронна доставка; зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов`язаних з цими послугами. Кожна послуга, що входить до складу електронних довірчих послуг, може надаватися окремо або в сукупності.

Положеннями ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Також, відповідно до ч.ч.12-13 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно положень ст.ст.3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено зміст кредитного договору. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Відповідно до статті 1056-1 розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із положеннями ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1,2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Згідно із положеннями ч.1 ст.81, ч.1 ст.82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-Анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» № 0001/980/2809137/24 від 25.01.2024, на підставі якої Банк відкрив поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 та надав електронний платіжний засіб, зокрема надано кредитну картку.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Заявою-Анкетою № 0001/980/2809137/24 від 25.01.2024 року та довідки про наявність заборгованості від 23.04.2025 внаслідок невиконання відповідачем обов`язків, передбачених вказаних Договором, станом на 23.04.2025 року, в нього виникла заборгованість в сумі 35 346,35 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту 29 587,96 грн., заборгованості за відсотками 5 758,39 грн.

Таким чином судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість перед банком в розмірі 35 346,35 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту 29 587,96 грн., заборгованості за відсотками 5 758,39 грн, яка відповідачем не спростована.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за Заявою-анкетою № 0001/980/2809137/24, у загальному розмірі 30859,57грн.

Судові витрати.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що при поданні позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028,00грн.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3028,00 гривень.

Керуючись статями 10-13,49,76-81,141,247,258,259,263-265,268,280,282,289,354,355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" заборгованість за кредитним договором № 0001/980/2809137/24 від 25.01.2024 в сумі 35 346,0035 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП БАНК" 3028,00 судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Акціонерне товариство «ОТП БАНК», код ЄДРПОУ 21685166, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 31.03.2026.

Суддя Роман ДЖУС