Ухвала суду № 1352850, 10.10.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“10” жовтня 2007р. №К-916/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Бойченко Ю.П.

за участю представників:

позивача: не зявились;

відповідача: не зявились

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.07.2004р.

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2005р.

у справі №5/660-19/70

за позовом Дочірнього підприємства “Прикарпаття-мясо” Закритого акціонерного товариства “Львівський мясокомбінат”

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство “Прикарпаття-мясо” Закритого акціонерного товариства “Львівський мясокомбінат” (далі по тексту позивач, ДП “Прикарпаття-мясо”) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі по тексту відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.10.2003р. №0003402320/0/25158.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.07.2004р. у справі №5/660-19/70 (суддя Левицька Н.Г.) позовні вимоги ДП “Прикарпаття-мясо” задоволено в повному обсязі; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 24.10.2003р. №0003402320/025158.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2005 р. у справі №5/660-19/70 (головуючий суддя Юрченко Я.О., судді Галушко Н.А., Процик Т.С.) відмовлено у відновлені пропущеного строку подання апеляційної скарги та апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова з доданими до неї матеріалами повернено скаржнику.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2005 р. у справі №5/660-19/70 (головуючий суддя Усенко Є.А., судді Бакуліна С.В., Глос О.І.) ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2005 р. скасовано та направлено справу до Львівського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ДПІ у Шевченківському районі м. Львова по суті.

Ухвалою Верховного Суду України від 11.08.2005 р. у справі №5/660-19/70 (головуючий суддя Барбара В.П., судді Карпечкін П.Ф., Чорногуз Ф.Ф.) відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 09.06.2005 р. у даній справі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2005р. у справі №5/660-19/70 (головуючий суддя Юрченко Я.О., судді Галушко Н.А., Процик Т.С.) рішення Господарського суду Львівської області від 20.07.2004 року залишено без змін.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 20.07.2004р. та ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2005р. у справі №5/660-19/70, подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Львова не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.10.2003р. ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення №0003402320/0/25158, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 230 795,40 грн., в т.ч. 153 751,40 грн. основного платежу та 77 043,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту “Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Дочірнього підприємства “Прикарпаття-мясо” ЗАТ “Львівський мясокомбінат” за період з 01.04.2000р. по 31.03.2003р.” від 21.10.2003 року №1593, 1594/23-2-220/30478403 (далі по тексту Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивач в порушення п. 5 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та мясо в живій вазі, затвердженого Постановою від 12.05.1999р. №805, відсутні акти закупівлі великої рогатої худоби (далі по тексту ВРХ) у приватних осіб, готівкові кошти отримують не виробники сільськогосподарської продукції, а сама фізична особа, яка займається заготівлею ВРХ; в порушення п. 4 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та мясо в живій вазі, відсутні квитанції, що підтверджують факт закупівлі худоби, первинні документи про походження ВРХ.

Поряд з цим, як встановлено судами попередніх інстанцій, ДП “Прикарпаття-мясо” заключило трудові угоди та договори про матеріальну відповідальність з фізичними особами на закупівлю ВРХ у населення, за якими підзвітні фізичні особи в інтересах, за рахунок та від імені позивача здійснювали заготівлю ВРХ.

Законом України “Про податок на додану вартість” визначено особливості в оподаткуванні операцій переробних підприємств усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, мясо та мясопродукти та операцій сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та мясопродукти, вироблені у власних переробних цехах.

Згідно п. 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” до 1 січня 2004 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, мясо та мясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і мясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та мясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та мясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. №805 (далі по тексту Порядок), переробні підприємства під час приймання поставлених молока та м'яса в живій вазі виписують приймальні квитанції сільськогосподарським підприємствам за формами ПК-1 і ПК-3, а особистим селянським господарствам - за формами ПК-2 і ПК-3. У квитанціях крім ваги та вартості поставленої продукції за договірними цінами окремим рядком зазначаються суми дотацій, що належать сільськогосподарському товаровиробнику, виходячи із загального обсягу закупленої продукції та розміру дотацій згідно з попереднім розрахунком переробних підприємств.

Згідно п. 6 Порядку, переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та мяса в живій вазі. За результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та мяса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість” визначають суми податкових зобовязань та податкового кредиту, які виникають у звязку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом, з урахуванням вимог нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його небюджетний рахунок у строки, встановлені для сплати податку на додану вартість, з урахуванням коштів, перерахованих відповідно до пункту 5 цього Порядку. Переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку реєстр платіжних доручень на фактично зараховані на небюджетний рахунок кошти і виписку територіальних органів Державного казначейства з небюджетного рахунка. У разі встановлення за окремою податковою декларацією перевищення суми податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань така сума перевищення перераховується переробним підприємством за платіжними дорученнями з небюджетного рахунка в межах його залишку на поточний рахунок за умови надання органом державної податкової служби відповідного висновку в порядку, передбаченому для бюджетного відшкодування. При цьому до повного погашення податкового кредиту платежі, визначені пунктом 5 цього Порядку, не здійснюються.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є переробним підприємством, а тому на нього повністю поширюються вимоги зазначеного Порядку.

Матеріали справи містять відповідні серійні приймальні квитанції зі штампом та печаткою позивача, що підтверджують факт закупівлі продукції в живій вазі. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено факт зарахування коштів на відповідний окремий рахунок, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками банку.

При цьому, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що чинним на момент виникнення спірних відносин законодавством не було передбачено складання додаткових актів про закупівлю великої рогатої худоби.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення від 24.10.2003 року №0003402320/0/25158, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 230 795,40 грн., з яких за основним платежем 153 751,40 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 77 043,75 грн. прийнято на підставі помилкових висновків Акту перевірки, у звязку з чим обґрунтовано визнано недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення Господарського суду Львівської області від 20.07.2004р. та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2005р. у справі №5/660-19/70 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на рішення Господарського суду Львівської області від 20.07.2004р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2005р. у справі №5/660-19/70 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Львівської області від 20.07.2004р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 24.11.2005р. у справі №5/660-19/70 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.А. СергейчукСудді(підпис)Л.В. Ланченко(підпис)О.М. Нечитайло(підпис)Н.Г. Пилипчук(підпис)О.І. СтепашкоЗ оригіналом згідно

Відповідальний секретар Ю.П. Бойченко