Постанова № 13528167, 20.01.2011, Диканський районний суд Полтавської області

Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 2-а-5/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2011 Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого Щабельської І. В

при секретарі Іванченко В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Диканька Полтавської області справу за адміністративним позовом прокурора Диканського району Полтавської області в інтересах держави в особі Диканського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

Вказуючи на те, що після звернення відповідачем 29.08.2008 року до Диканського районного центру зайнятості /далі Центр зайнятості/ за сприянням у працевлаштуванні і відсутності для неї підходящої роботи в реєстрі вакансій центру зайнятості 05.09.2008 року їй було надано статус безробітної та призначена та виплачена за період з 05.09.2008 року по 19.07.2009 року допомога по безробіттю в сумі 5170 грн. 46 коп., яку відповідач не мала права отримувати, так як одночасно з 05.09.2008 року по 03.11.2008 року була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, про що не повідомила Центр зайнятості, прокурор звернувся з позовом до суду і просив стягти незаконно отриману допомогу по безробіттю з відповідача по справі.

У судовому засіданні прокурор та представники Центру зайнятості підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити, виходячи з вказаних вище обставин.

Відповідач у суді проти позову заперечувала, вказуючи на те, що з 2004 року вона дійсно була зареєестрована як суб'єкт підприємницької діяльності і до вересня 2004 року займалася торговою діяльністю, однак наявний торговий патент здала лише 29 серпня 2008 року після подачі того ж дня державному реєстратору заяви про намір припинити підприємницьку діяльність. Після цього вона звернулася у Центр зайнятості з усною заявою про постановку на облік як особи, яка шукає роботу. Їй було роз'яснено порядок постановки на облік і були надані документи про самостійний пошук роботи і 05 вересня 2008 року вона одержала статус безробітної, так як підходящої роботи для неї не було. 05 вересня 2008 року вона особисто написала заяву про взяття її на відповідний облік, не повідомивши працівників центру зайнятості про те, що зареєстрована як приватний підприємець, так як вважала, що вона вже не займається підприємницькою діяльністю. Тому просила у задоволенні позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Також, згідно п. п. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування на випадок безробіття», застрахована особа, зареєстрована в установленому порядку як безробітна, зобовязана своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй матеріального забезпечення та надання соціальних послуг та сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 1 ч. 2 п. «б»Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Як встановлено в судовому засіданні, 29.08.2008 року близько 09 год. ранку відповідач звернулася до Центру зайнятості з проханням про сприяння у працевлаштуванні, що підтверджується копією додатку № 1 до її персональної картки /а.с. 6-7/. 05.09.2008 року їй було надано статус безробітної і призначена відповідна допомога. При цьому 05.09.2008 року відповідач підписала заяву про взяття її на облік, в якій було вказано зокрема, що вона не є фізичною особою підприємцем, хоча на той час вона не була знята з реєстраційного обліку, а лише подала Державному реєстратору заяву про намір припинити підприємницьку діяльність.

В серпні 2010 року була Центром зайнятості проведена перевірка і встановлено, що з 02.09.2004 року по 03.11.2008 року відповідач була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності - фізична особа підприємець. В судовому засіданні встановлено, що на момент одержання статусу безробітної вона лише розпочала процедуру зняття з її з реєстрації як приватного підприємця. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі прийняття фізичною особою-підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності. Згідно ст. 47 ч. 1 цього закону для внесення до єдиного державного реєстру /далі ЄДР/ запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності ця особа або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору заяву про припинення підприємницької діяльності та документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності. Вказана процедура відповідачем була дотримана. Однак, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням ця особа або уповноважена нею особа не раніше 2-х місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто або через уповноважену особу такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням; свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах /обовязкових платежах/; довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості; довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку. За відсутності підстав для залишення вказаних документів без розгляду Державний реєстратор вносить до ЄДР запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем не пізніше 2-х днів з дня подачі усіх документів. Дата внесення до ЄДР запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності цією особою. В судовому засіданні достовірно було встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності відповідача була проведена 03.11.2008 року, тобто у передбаченому законом порядку через два місяці пілся початку процедури зняття з реєстрації. Тобто, станом на 05 вересня 2008 року відповідач надала Центру зайнятості неправдиву інформацію про те, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності. При цьому у суді відповідач і сама не заперечувала того факту, що не повідомила працівників Центру зайнятості про те, що заяву про виключення її як суб'єкта підприємницької діяльності, вона подала лише 29.08.2008 року, тобто у день звернення до Центру зайнятості.

Суд приходить до висновку, що станом на 05 вересня 2008 року, коли відповідач подала Центру зайнятості заяву про надання їй статусу безробітної з вказівкою про те, що вона не займається підприємницькою діяльністю, і одержала цей статус, вона не здійснила припинення підприємницької діяльності, у визначеному ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» порядку, а лише вчинила дії, які вказували про її намір припинити підприємницьку діяльність, тобто вона була підприємцем і в розумінні ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» була зайнятою особою і не мала права на одержання статусу безробітної та відповідну державну допомогу. За таких обставин позов прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1, 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування на випадок безробіття», ст. ст. 46, 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст. ст. 7-12, 71, 122-124, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягти з ОСОБА_1 на користь Диканського районного центру зайнятості на р/р 37174160503202 в УДК в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 22533955 безпідставно виплачене матеріальне забезпечення в сумі 5170 /п'ять тисяч сто сімдесят/ грн. 46 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Диканський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий І. В. Щабельська