Ухвала суду № 135267626, 31.03.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/5981/26

Провадження №2/523/4742/26

У Х В А Л А

"31" березня 2026 р. м. Одеса

Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Малиновський О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», за участю третіх осіб без самостійних вимог: Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Пересипського районного суду м. Одеси суду з позовними вимогами в яких просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом від 26.09.2020р. таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 9011,48грн.

Суддя дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.

Так, стаття 27 ЦПК України визначає загальні принципи підсудності справ за місцем знаходження відповідача, зокрема, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Водночас за приписами частини 12 статті 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Як слідує з матеріалів справи місцезнаходження відповідача ТОВ «Алекскредит» є: м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд.12а, що за територіально-адміністративним поділом відноситься до Соборного районного суду м. Дніпра.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом приписів пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 4 частини другої статті 23 Закону№1403-VIII передбачено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 25 Закону №1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження`знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно із частиною другою статті 24 Закону №1403-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України «Про виконавче провадження» і Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з частиною третьою статті 25 Закону№1403-VIII право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

При цьому зі змісту наведеної норми частини другої статті 24 Закону №1403-VIII слідує, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Частиною п`ятою статті 24 Закону №1404-VIII визначено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Отже, місце виконання рішення та вчинення виконавчих дій не є тотожними поняттями та мають різні правові значення.

Матеріали позовної зави містять відомості про виконання виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва, яким було ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63301307 від 15.10.2020р. При цьому, виконавче провадження було відкрито за місцем проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). Таким чином, місце виконання виконавчого напису нотаріуса є місце проживання позивача зазначене у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Будь-яких доказів про те, що виконавчий напис нотаріуса, який оскаржується позивачем, виконується за місцем реєстрації позивача, матеріали справи не містять.

Таким чином, з огляду на приписи частини 12 статті 28 ЦПК України місце реєстрації позивача, саме по собі, у даному випадку, не є визначальним та не впливає на можливість розгляду справи судом за такою адресою.

Отже, зважаючи на викладене, правових підстав для відкриття провадження у справі Пересипським районним судом м. Одеси немає.

Згідно п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, з огляду на відсутність заяви позивача про розгляд справи за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за правилами альтернативної підсудності, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 слід передати за загальними правилами підсудності (ч.2 ст.27 ЦПК України) до Соборного районного суду м. Дніпра.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.27, ст.28, п.1ч.1ст.31 ЦПК України,

УХВАЛИВ

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», за участю третіх осіб без самостійних вимог: Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно отриманих грошових коштів передати за підсудністю до Соборного районного суду м. Дніпра.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складення повної ухвали суду.

Цивільну справу передати до Соборного районного суду м. Дніпра не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без змін.

Повну ухвалу суду складено та підписано 31 березня 2026р.

Суддя