Ухвала суду № 135267437, 20.03.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/439/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

20 березня 2026 року суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Козирський Є.С. розглянувши клопотання представника позивача Галайчук Г.А. про забезпечення позовної заяви, по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК», Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна Енергопостачальна компанія», про захист прав споживачів, шляхом зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом.

19 березня 2026 року від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення позовної заяви, в якому просить суд: заборонити ТОВ «ООЕК» та ТОВ «ДТЕК» відключати електропостачання будинку за адресою: АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті, забезпечити безперебійне електропостачання, зобов`язати відповідачів утриматися від будь-яких дій щодо припинення електропостачання до ухвалення рішення у справі

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Підстави для забезпечення позову передбачено статтею 151 ЦПК України.

В порядку ст. 152 ЦПК України, способами забезпечення позову є: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів..

Відповідно до ст.. 149 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

На думку суду необхідність застосування заходів забезпечення випливає із фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що їх незастосування призведе до ускладнення ефективного поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

У постанові від 10.07.2024 по справі №922/211/24 Верховний Суд залишаючи в силі рішення судів нижчих інстанцій щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом «заборони АТ "Харківобленерго" та його уповноваженим особам на час розгляду справи № 922/211/24 вчиняти дії направлені на припинення розподілу електричної енергії ТОВ "Тайфун-2000"» також послався на абзац 4 пункту 7.11 ПРРЕЕ яким встановлено, що «на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання». Та зазначив: «норма права, встановлена в абзацу 4 пункту 7.11 ПРРЕЕ, є імперативною для суб`єкта постачання електричної енергії, якому належить право відключити споживача від електропостачання та відновити його. Зазначена норма права діє самостійно за наявності визначених в її гіпотезі умов, незалежно від наявності підстав для застосування судом заходів забезпечення позову (пункт 41 постанови Верховного Суду від 06.05.2024 у справі №922/5196/23). Отже, ініціювання ТОВ "Тайфун-2000" спору про визнання протиправним та скасування рішення АТ "Харківобленерго" є самостійною підставою для того, щоб Позивача не відключали від електропостачання з підстав існування спірної заборгованості, яку нараховано на підставі оспорюваного рішення».

06.03.2022 року, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, пов`язаного із воєнною агресією російської федерації, Уряд України прийняв постанову, згідно якої заборонено нарахування стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, річних відсотків у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги, а також заборонено припиняти надання комунальних послуг у разі їх несплати або оплати в неповному обсязі.

З огляду на те, що клопотання мотивоване наявністю реальної загрози повторного відключення електропостачання, яке може спричинити істотне порушення прав позивача, створити ризики для його життя і здоров`я, а також ускладнити належне користування житлом, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для забезпечення даного позову в обраним позивачем спосіб шляхом заборони ТОВ «ДТЕК» (ЄДРПОУ: 39307323) та ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (ЄДРПОУ: 42114410) здійснювати відключення електропостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

В іншій частині вимог, суд вважає необхідним відмовити, оскільки заборона здійснювати відключення електропостачання житлового будинку є достатнім заходом забезпечення позову.

Керуючись ст. 149153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити ТОВ «ДТЕК» (ЄДРПОУ: 39307323) та ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (ЄДРПОУ: 42114410) здійснювати відключення електропостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Міри по застосуванню зустрічного забезпечення позову судом не приймалися.

Суд роз`яснює відповідачу, що він може у відповідності до положень ч. 6 ст. 154 ЦПК України звернутися до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення. Питання про зустрічне забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Є.С. Козирський