Ухвала суду № 135266800, 30.03.2026, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 356/947/25

Провадження № 2/474/224/26

УХВАЛА

про витребування доказів

30.03.26р. с-ще Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Сокола Ф.Г., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Діджи Фінанс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

08.10.2025р. Товариство з обмеженою відповідальністю Діджи Фінанс (далі - позивач) звернулося до Березанського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі-відповідачка), в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 102639503 від 15.07.2021р. в загальній сумі 69 900 грн. 00 коп., з яких: 15 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 12 480 грн. 52 650 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками та 2 250 грн. 00 коп. заборгованість за комісійними винагородами.

27.11.2025р. вказану вище справу направлено за підсудністю до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.

26.12.2025р. вказану вище справу направлено за підсудністю до Врадіївського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 19.01.2026р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 12.03.2026р.

В цій же ухвалі від позивача витребувано:

1) розрахунок позовних вимог в частині нарахування заборгованості за основною сумою боргу, за відсотками за кредитним договором № 102639503 від 15.07.2021р. за період з 15.07.2021р. по 13.10.2021р. з вказанням:

- окремим рядком суми фактично отриманих відповідачкою грошових коштів та суми коштів зарахованих позивачем на погашення основної суми боргу, без урахування комісій, відсотків, штрафних санкцій та інших платежів;

- окремими рядками суми нарахованих комісій, відсотків, штрафних санкцій та інших платежів та суми коштів зарахованих позивачем по вказаним платежам, окремо по кожному із виду платежів, не залежно від заявлених позовних вимог;

2 ) докази видачі кредитних коштів відповідачці ОСОБА_1 у сумі 15 000 грн. 00 коп., як згідно умов кредитного договору № 102639503 від 15.07.2021р.

Строк виконання ухвали встановлено до 12.03.2026р.

16.02.2026р. представником позивача ОСОБА_3 на виконання ухвали суду подано заяву з поясненнями, у якій останній клопоче про витребування від АТ КБ ПриватБанкдоказів, а саме:

1) інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ;

2) виписку рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 за період з 15.07.2021р. до 20.07.2021р. з відображенням часу зарахування коштів;

3) ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі прізвище, ім`я, по-батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та усі інші наявні відомості щодо даної особи.

Обґрунтовуючи заяву вказував на те, що за умовами кредитного договору від 15.07.2021р. відповідачці кошти кредиту надавалися у безготівковій формі у розмірі 15 000 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 в АТ КБ ПриватБанк, код банку 14360570, призначення платежу: кошти згідно договору 102639503, призначення платежу - видача кредиту згідно договору № 102639503 від 15.07.2021р. ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 . Первісний кредитор як фінансова установа має ліцензію виключно на надання коштів у позику (в тому числі на умовах фінансового кредиту) та не має права надавати платіжні послуги, зокрема послуги з переказу коштів. Для повного об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з метою підтвердження факту надання кредитних коштів та їх зарахування на платіжну картку відповідачки, виникає необхідність подати клопотання про витребування доказів у банківській установі. То ж посилаючись на викладені обставини, ст. 84 ЦК України, ст. 60 Закону України Про банки та банківську діяльність, та те, що інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта є банківською таємницею, просив клопотання задовольнити.

У вказаному клопотанні, він же просив поновити строк для подання клопотання. Посилався на те, що ухвалою суду від 19.01.2026р. йому надано строк для надання витребуваних від позивача доказів - до 12.03.2026р.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання 12.03.2026р. не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, шляхом направлення судових повісток про виклик у судові засідання з прикріпленими до них файлами товариству в його електронний кабінет. Водночас у позовній заяві та у заяві від 10.02.2026р. представник позивача просив проводити розгляд справи у відсутність представника позивача, дав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідачка в судове засідання 12.03.2026р., не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-131 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим відправлення та через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідачки до суду. Водночас 28.01.2026р. подала відзив на позовну заяву, в якому просить застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.

З огляду на вищевикладене та приписи ст.ст.211, 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду питання про витребування доказів.

Встановив вказані обставини, суд приходить до такого висновку.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасникам справи надано право подавати докази, при цьому п.п. 2, 4-7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України зобов`язано учасників справи: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 2 ст. 13 ЦПК України визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ст. 83 ЦПК України).

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ст. 84 ЦПК України).

Ухвалою суду від 19.01.2026р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 12.03.2026р. В цій же ухвалі від позивача витребувано ряд доказів, та в ній же встановлено строк виконання ухвали до 12.03.2026р.

Клопотання про витребування доказів надійшло від представника позивача 16.02.2026р, тобто до встановленої судом дати для виконання ухвали. А тому, суд вважає, що строк подання клопотання про витребування доказів не пропущено, з огляду на що клопотання в частині поновлення такого строку задоволенню не підлягає.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи 15.07.2021р. між ТзОВ Міоланта ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 102639503, за умовами якого товариство надає позичальнику грошові кошти у сумі 15 000 грн., у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 (п.п. 1.3, 2.1 договору).

29.10.2021р. між ТзОВ Міоланта ТзОВ Діджи Фінанс укладено договір факторингу № 11Т, в тому числі щодо договору позики № 102639503.

Згідно ст. 62 Закону України Про банки та банківську діяльність інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, в тому числі - за рішенням суду.

У переліку осіб визначених цією статтею, як таких на запит яких може бути розкрита така інформація, фінансові установи - відсутні.

За такого подане представником позивача клопотання про витребування доказів підлягає частковому задоволенню, а саме в частині витребування від АТ КБ ПриватБанк:

1) інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 відкритого у банку станом на 15.07.2021р. та 20.07.2021р.;

2) виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_2 в період з 15.07.2021р. до 20.07.2021р.

Щодо витребування від АТ КБ ПриватБанк таких доказів, як ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та усі наявні відомості щодо даної особи, то клопотання в цій частині задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України Про інформацію, інформація про фізичну особу (персональні дані) - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України Про інформацію, інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом. Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 10 Закону України Про захист персональних даних, використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб`єктам відносин, пов`язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб`єкта персональних даних чи відповідно до закону. Використання персональних даних володільцем здійснюється у разі створення ним умов для захисту цих даних. Володільцю забороняється розголошувати відомості стосовно суб`єктів персональних даних, доступ до персональних даних яких надається іншим суб`єктам відносин, пов`язаних з такими даними. Використання персональних даних працівниками суб`єктів відносин, пов`язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов`язків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону України Про захист персональних даних, поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

Статтею 31 Конституції України встановлено, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з`ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

З огляду на те, що спосіб, у який представник позивача просить суд витребувати наведені докази, не відповідає вимогам ЦПК України, а, у разі задоволення клопотання, можуть бути порушені права особи на охорону персональних даних, тому в задоволенні клопотання про витребування доказів у цій частині необхідно відмовити.

Крім того, слід звернути увагу на необґрунтованість клопотання в частині витребування інших відомостей про власника картки, фінансового номеру телефону, як і необхідність витребування таких.

Керуючись ст.ст. 83, 84, 198, 259-261 ЦПК України, суд,-

постановив:

У задоволенні клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Діджи Фінанс Романенка М.Е. про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів - відмовити.

Клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Діджи Фінанс Романенка М.Е. про витребування доказів - задовольнити частково.

Витребувати від Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк:

1) інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 відкритого у банку станом на 15.07.2021р. та 20.07.2021р.;

2) виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_2 в період з 15.07.2021р. до 20.07.2021р.

В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.

Належним чином оформлені докази надати на адресу Врадіївського районного суду Миколаївської області (вул. Незалежності, 103, с-ще Врадіївка, Первомайський район Миколаївська область 56301) невідкладно після отримання ухвали, але не пізніше 22.05.2026р., в тому числі шляхом направлення вказаної інформації на електронну адресу суду: е-mail: inbox@vr.mk.court.gov.ua.

У разі неможливості виконати вимоги ухвали надати письмові пояснення з підтверджуючими це доказами, в тому числі шляхом направлення їх на електрону адресу суду: E-mail: inbox@vr.mk.court.gov.ua.

Копію ухвали направити Акціонерному товариству комерційний банк ПриватБанк (юридична адреса 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, адреса для листування: 49094 м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, ЄДРПОУ 14360570) для виконання та роз`яснити останньому, що відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Роз`яснити, що з метою ідентифікації учасника справи для проведення канцелярією суду реєстрації вхідної кореспонденції по справі, направленні до суду за допомогою електронної пошти заяви, клопотання, тощо мають бути підписані електронним цифровим підписом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.Г. Сокол