Рішення № 135264435, 19.03.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/7368/25

Провадження 2/206/844/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Гаркуші В.В.,

за участю секретаря судового засідання Дуб В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306 до ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Самарського районного суду міста Дніпра, через систему «Електронний суд», надійшла позовна заява від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 , в якій представник позивача просить суд:

1. Стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Договором № 3481923 від 09.08.2021 у розмірі 27631.72 грн.

2. Стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422.40 грн.

3. Стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000.00 грн.

І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача.

09.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 3481923. Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4000,00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1800,00 грн., які нараховуються за ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок. Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо. Договір передбачає, що Позичальник може збільшити строк кредитування шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

ТОВ «МІЛОАН» зі своєї сторони належним чином виконало свої зобовязання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором настав, але ОСОБА_1 не виконує свої зобовязання, грошові кошти не повертає, проценти з користування не сплачує.

29.11.2021 було укладено договір № 29-11-102, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3481923.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3481923.

Загальний розмір заборгованості за Договором № 3481923 від 09.08.2021 р., що підлягає стягненню з Відповідача станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 27631,72 грн., з яких:

Заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3686,00 грн.;

Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 22785,72 грн.;

Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 грн.;

Заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 грн.;

Заборгованість за комісіями 1160,00 грн.;

Інфляційні збитки 0,00 грн.;

Нараховані 3% річних 0,00 грн.

На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором (а.с. 1-6).

Представник позивача у судове засідання не з`явився. В позовній заяві просив розглядати справу без його присутності, проти постановлення заочного рішення не заперечував (а.с. 6).

Відповідач у судові засідання 02.02.2026, 04.03.2026 та 19.03.2026 не з`явився, про причини неявки не повідомив. Від відповідача ОСОБА_1 , повідомленого про розгляд справи, шляхом направлення судової повістки на адресу його реєстрації відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило. В матеріалах справи міститься конверт повернутий поштою з відміткою Окрім того суд завчасно (03.02.2026) повідомляв відповідача про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади України (а.с.20).

На підставі викладеного суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін в порядку, передбаченому ст. 280 ЦПК України.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2025, справу передано на розгляд судді Гаркуші В.В. (а.с. 9).

Ухвалою суду від 31 грудня 2025 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 12).

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що 09 серпня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3481923, за умовами якого кредитодавець зобовязується на умовах, визначених цим договором, на строк 15 днів (до 24.08.2021 року) надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 4000,00 гривень, а позичальник зобовязується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, що визначені договором.

Згідно з п. 1.5.1. Договору, комісія за надання кредиту становить 1160,00 грн., яка нараховується за ставкою 29,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Відповідно до п. 1.5.2. договору, проценти за користування кредитом становлять 1800,00 гривень, які нараховуються за ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (на пільгових умовах), а стандартна (базова) процентна ставка згідно з п. 1.6. становить 5,0 %.

Також підпунктом 2.3.1.1. договору визначено умови пролонгації строку кредитування на пільгових умовах, з яких вбачається, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування за умови сплати комісії за управління та обслуговування кредиту та певної частки заборгованості. Умови пролонгації на стандартних (базових) умовах передбачені п. п. 2.3.1.2. договору, де зазначено, що позичальник може збільшити строк кредитування шляхом продовження користування коштами після завершення основного строку, але загалом не більше ніж на 60 днів.

Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, підписано ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора J55255, що підтверджується довідкою про ідентифікацію кредитного договору (підсистема «Електронний суд»). Пунктом 6.3 договору визначено, що підписанням договору, анкети-заяви та паспорта споживчого кредиту Відповідач підтвердив ознайомлення та згоду з усіма умовами (підсистема «Електронний суд»). Факт надання коштів у розмірі 4000,00 грн підтверджується квитанцією ID платежу 1729531228 від 09.08.2021 (підсистема «Електронний суд»).

29 листопада 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 29-11-102, згідно з яким відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3481923. Сума заборгованості на дату відступлення (29.11.2021) складала 11597,62 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та витягом з Реєстру боржників (підсистема «Електронний суд»).

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на підставі договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 3481923. Заборгованість на дату останнього розрахунку (10.01.2023) склала 27631,72 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та витягом з Реєстру боржників (підсистема «Електронний суд»).

З розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума 27631,72 грн. складається з: заборгованості за тілом кредиту 3686,00 грн., заборгованості за відсотками 22785,72 грн. (нараховані як первісним, так і наступним кредитором), та заборгованості за комісією 1160,00 грн. (підсистема «Електронний суд»).

ІV. Норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій (електронній) формі; він вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в електронному документі.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 639 ЦК України та ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у тому числі у вигляді електронного документа). Згідно з ч. 3 ст. 11 та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір вважається укладеним з моменту одержання відповіді про прийняття пропозиції, а моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Предметом договору факторингу, згідно зі ст. 1078 ЦК України, може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав.

Відповідно до ст. 1046, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Верховний Суд України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 дійшов висновку, що неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

З урахуванням наведених вище правових норм, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Кредитний договір № 3481923 від 09.08.2021 укладено в електронній формі шляхом використання Відповідачем ідентифікатора J55255. Факт отримання Відповідачем коштів у сумі 4000,00 грн підтверджується квитанцією ID 1729531228 від 09.08.2021. Таким чином, між сторонами виникли реальні кредитні зобов`язання.

Позивач (ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») на підставі ланцюга договорів факторингу набув статусу нового кредитора щодо Відповідача, що дає йому право вимоги заборгованості.

Оцінюючи розмір заборгованості, суд погоджується з доводами Позивача про стягнення тіла кредиту в розмірі 3 686,00 грн та комісії в розмірі 1 160,00 грн. Проте, суд вважає невірним розрахунок процентів.

Згідно з умовами договору № 3481923, строк кредитування становив 15 днів (з 09.08.2021 по 24.08.2021). Суд вважає, що за правилами ст. 1048 ЦК України розрахунок процентів має бути здійснений виключно до останнього дня строку кредитування, на який позичальник розраховував при укладенні договору. Нарахування процентів у розмірі 3% щоденно (згідно п. 1.5.2) за цей період складає 1 800,00 грн.

Щодо подальшого нарахування процентів за базовою ставкою 5% щоденно, суд приходить до висновку, що ці проценти за своєю правовою природою є мірою відповідальності згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. До правовідносин у період автоматичної пролонгації приписи ст. 1048 ЦК України не застосовуються, оскільки за межами погодженого строку кредитування розпочинається період прострочення.

Аналогічна правова позиція щодо договорів ТОВ «МІЛОАН» викладена у Постановах Дніпровського апеляційного суду від 01 вересня 2025 року по справі № 212/2846/25 та від 19 вересня 2025 року по справі № 212/2826/25.

Оскільки Позивачем не заявлені вимоги про стягнення вказаних відсотків за правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України, а ст. 1048 ЦК України не є застосовною до спірних правовідносин після 24.08.2021, підстави для задоволення вимог у частині нарахування 5% щоденно відсутні. Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд вирішує спір в межах заявлених позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 6 646,00 гривень, що складається з:

3 686,00 грн заборгованість за тілом кредиту;

1 800,00 грн заборгованість за процентами (в межах строку дії договору);

1 160,00 грн заборгованість за комісією.

Згідно з положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року; від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18; від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, а також у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, 01 липня 2024 року між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01/07-2024, за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (підсистема «Електронний суд»).

Судом встановлено, що 01.07.2024 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024. На виконання умов договору та згідно із Заявкою на надання юридичної допомоги № 1190 від 03.11.2025 та Витягом з Акту № 16 від 28.11.2025, Позивачу було надано наступні послуги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 :

надання усної консультації з вивченням документів (2 години) 4 000,00 грн;

складання позовної заяви 9 000,00 грн. Загальна сума наданої правової допомоги за вказаним Актом становить 13 000,00 грн (підсистема «Електрнний суд»).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19)).

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» підлягають стягненню судові витрати пов`язані із отриманням професійної правничої допомоги в сумі 3000,00 гривень, що відповідає критеріям їх дійсності, розумності, з урахуванням складності справи, яке це передбачено ст. 141 ЦПК України.

Також, згідно вимог ст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору. З урахуванням пропорційності задоволених вимог (24,05%), до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума у розмірі 721,50 грн (3 000,00 грн ? 24,05%).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково (на 24,05%), стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 582,59 грн (2 422,40 грн ? 24,05

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором № 3481923 від 09.08.2021 року у розмірі 6 646 (шість тисяч шістсот сорок шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 582 (п`ятсот вісімдесят дві) гривні 59 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 721 (сімсот двадцять одна) гривня 50 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Гаркуша