Рішення № 135244035, 23.03.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2713/25

Номер провадження 2/585/44/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді Євлах О.О., за участі: секретаря судового засідання Безручко О.П., представника позивача Іваницьких Ю.В., представника відповідача Алфімова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в режимі відеоконференцзв`язку в залі суду в місті Ромни цивільну справу

за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК»

до

відповідача ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. 15 липня 2025 року Акціонерне товариство «Універсал банк» (далі - позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29.08.2020 року у розмірі 11434,08 грн. та 3028,00 грн. в повернення судового збору.

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем належним чином взятих на себе зобов`язань, визначених вищевказаним Договором про надання банківських послуг. 29.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 29.08.2020 року. Пройшовши реєстрацію та, надавши пакет документів, відповідач підписав Анкету-заяву та Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank» - шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію Банку та погоджується з тим, що Анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Позивач вказує на те, що АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку з порушенням умов Договору про надання банківських послуг від 29.08.2020 року зі сторони ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за Договором станом на 11.05.2025 р. становить 11434,08 грн.

3. 02 вересня 2025 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , надійшов відзив на позовну заяву, який ухвалою суду від 02 вересня 2025 року було повернуто представнику відповідача ОСОБА_2 без розгляду, у зв`язку з порушенням порядку його подання.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

4. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, з підстав, викладених у позові.

Представник позивача надав письмові додаткові пояснення, в яких зазначив, що до відносин між Сторонами (в тому числі з питань внесення змін до Договору) застосовуються у відповідних частинах положення законодавства щодо договорів, елементи яких містяться у Договору. Підписуючи Анкету заяв відповідач підтверджує отримання примірником Договору в Мобільному додатку monobank; підтверджує ознайомлення та згоду з умовами Договору; зобов`язується виконувати умови Договору та підтверджує надання йому інформації, передбаченої ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» шляхом її розміщення у Договорі та на офіційному сайті Банку. Отже, Анкета заява є невід`ємною частиною Договору і враховуючи її зміст, підписавши Анкету заяву, відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма частинами договору і отримав відповідні примірники. Вважає, що у вищевказаних документах, що разом становлять укладений між позивачем та відповідачем договір, містяться всі істотні умови договору, у тому числі, умови про процентну ставку, пеню, штрафи, умови та строки повернення кредиту, згідно зі ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». З метою підтвердження згоди споживача із умовами надання банківських послуг у момент реєстрації АТ «Універсал Банк» генерує і відправляє на вказаний особою мобільний номер ОТР пароль. Фактом підтвердження згоди є введення споживачем у мобільному додатку monobank ОТР паролю, який попередньо був надісланий Банком на зазначений номер. Відповідач повідомив свою згоду з умовами надання банківських послуг, які надає АТ «Універсал Банк» за Договором про надання банківських послуг monobank, у підтвердження чого у мобільному додатку відповідачем було введено ОТР пароль, який попередньо був надісланий на зазначений ним мобільний номер. Успішно пройшовши процедуру ідентифікації, відповідач 29.08.2020 року успішно пройшов процедуру верифікації та підписав Анкету - заяву до Договору про надання банківських послуг monobank. З наведеного алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, подальше укладення електронного кредитного договору є неможливим. Без погодження у мобільному застосунку monobank з Умовами і правилами надання банківських послуг не є можливий вхід у головне меню застосунку monobank. А без переходу у головне меню застосунку жодна особа не має технічної можливості проводити будь які фінансові операції, у тому числі, отримання кредиту у вигляді кредитного ліміту.

Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт Боржника складає 10000, 00 грн., баланс складає (мінус) 1434 грн., тобто заборгованість складає 11434, 08 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 10000, 00 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить (мінус) 1434 грн. Якщо кошти на погашення заборгованості клієнт не вносить, заборгованість за тілом кредиту зростає.

Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 6228, 62 грн., та зроблено витрат по картці на суму 17662, 70 грн. Всі потреби використовувалися відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому повернутими їх вважати не можна. У зв`язку з тим, що відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської кратки, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла заборгованість.

В свою чергу, поповнення, які проводив відповідач свідчать про те, що відповідач усвідомлював, що винен банку кошти, які використав з кредитного ліміту, а, отже, повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів (а. с. 66-70).

Крім того, у письмовій заяві представник позивача АТ «Універсал Банк» зазначає, що через місяць після спірних транзакцій, а саме: 15 лютого 2024 року відповідач вперше зв`язався зі службою підтримки банку по телефону, після того як отримав повідомлення про існуючу заборгованість. У даному випадку відповідач не звертався до банку з метою блокування картки / рахунку взагалі. У період часу з 14.01.2024 року по 16.01.2024 року всі операції пройшли аутентифікацію за біометричними даними. Зазначає, що у цій справі відповідач не повідомив банк про шахрайські дії. Банк не був поінформований про загрозу і не мав об`єктивної можливості вчасно запобігти транзакціям. Вважає, що сам факт того, що відповідач не визнає транзакції своїми, ще не є доказом їх несанкціонованості або неправомірності їх виконання банком, тим більше в контексті встановлених процедур безпеки (а. с. 127 - 132).

13 березня 2026 року від представника позивача АТ «Універсал Банк» до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що 16.01.2024 року ОСОБА_3 , яка є клієнтом банку передала дані тертім особам, які увійшли у застосунок та переказали з її рахунку 17900 грн. на картку НОМЕР_1 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 (картка є ОСОБА_4 карткою, «біла картка»). Заявка ОСОБА_3 в системі банку зафіксована за №5354725 від 16.01.2024 року. Того ж дня, після фіксації заявки про шахрайські дії по рахункам ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . Банком було відправлено запит з метою отримання пояснень про зарахування від ОСОБА_5 . Однак, відповідач на зв`язок не вийшов, а тому 26.01.2024 року ОСОБА_1 . Банк відмовив в обслуговуванні. На 11 календарний день з дня відправлення повідомлення про розірвання Договору Банк блокує рахунки Клієнта, що були відкриті згідно з Договором, а після закінчення 45 календарних днів рахунки Клієнта закриваються. 15 лютого 2026 року вперше відповідач повідомив Банк про те, що нібито не робив операцій за своїми рахунками у січні 2026 року. З урахуванням того, що раніше, 26 січня 2024 року ОСОБА_1 . Банк відмовив в обслуговуванні, тому не було необхідності блокувати рахунки 15.02.2024, оскільки на підставі п. 10.4.3 розділу 1 Умов і правил, договір розірваний за ініціативою банку, у зв`язку з чим 26.01.2024 року рахунки відповідача були заблоковані (обмежено в користуванні рахунками) (а. с. 245-247).

5. Представник відповідача ОСОБА_1 ,- ОСОБА_2 , в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в їх задоволенні. Свої заперечення мотивував тим, що у 2020 році шляхом підписання Анкети заяви цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у Мобільному додатку monobank ОСОБА_1 було підтверджено укладення договору про надання банківських послуг між ним та АТ «Універсал Банк». Фінансовим номером ОСОБА_1 став номер « НОМЕР_2 ». З 2020 року і до 2024 року відповідач кредитними коштами не користувався. Додаток ОСОБА_1 з телефону видалив. Перерахунок з картки відповідача кредитних коштів було здійснено 14-16 січня 2024 року. Після того, як від АТ «Універсал Банк» почали надходити повідомлення та дзвінки з вимогою повернути витрачені кредитні кошти, відповідач звернувся із заявою до Роменського РВП ГУНП в Сумській області по факту незаконного заволодіння його коштами. Згідно Витягу з ЄРДР від 19.02.2024 року в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження за зверненням ОСОБА_1 про те, що у період часу з 14.02.2024 року по 15.02.2024 р. невідома особа в період воєнного стану здійснила крадіжку грошових коштів з кредитного банківського рахунку ОСОБА_1 АТ «Універсал Банк» (Монобанк) №073220010000026208310176487 шляхом перерахування грошових коштів в сумі 10000, 00 грн. на невстановлений банківський рахунок. ОСОБА_1 за посиланням не переходив, персональні дані не розголошував, товари та послуги в мережі Інтернет не придбавав. Стверджував, що відсутні докази, які б давали можливість встановити, що дії відповідача чи бездіяльність, призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, так само як і відсутні докази, які б спростовували доводи про те, що банківською карткою 16.01.2022 року відповідач не користувався, не втрачав, іншим особам не передавав, ПІНу нікому не повідомляв та взагалі під час здійснення банківських операцій з картковим рахунком не перебував у місці їх вчинення.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 21.07.2025 року (а. с. 45) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

7. Ухвалою суду від 06 жовтня 2025 року за клопотанням представника відповідача витребувано від АТ «Універсал Банк» докази (а. с. 124).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносини.

8. Судом встановлено, що 29.08.2020 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг шляхом підписанням Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що дана заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погоджується з Умовами Договору, підтверджує укладання Договору, та зобов`язується виконати умови Договору (а. с. 10).

9. Відповідно до довідки про етапи реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , завантажив на свій смартфон Мобільний додатко. Для подальшого користування ним вказав номер телефону, який став фінансовим. Після чого програма надіслала одноразовий ОТР пароль у повідомленні, який Клієнт ввів для підтвердження реєстрації, після чого на цьому етапі Клієнт ознайомився з Умовами, натиснувши кнопку «Продовжити». Наступним кроком для отримання віртуальної картки клієнт пройшов ідентифікацію та верифікацію дистанційно (а. с. 6).

10. Згідно форми підтвердження електронного документу інформація про ЕП Клієнта - ОСОБА_1 , дата та ключ генерації 29.08.2020 р. 15:36:21, тип позначки часу - з підписом в мобільному застосунку monobank (а. с. 11).

11. З Умов та правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank з відміткою «чинна редакція затверджена Протоколом Правління № 46 від 24.11.2021 року; набуває чинності з 27.11.2021 року», вбачається, що у випадку якщо Клієнт не усуне порушення умов договору, то банк має право його направити вимогу про стягнення суми боргу. (а. с. 14-20).

12. Відповідно до п. 4.2.15. Глави 4 Розділу 1 Умов і правил: «При здійсненні своїх прав і обов`язків, клієнт зобов`язаний утримуватися від дій, які могли б порушити права Банку (в т. ч. особисті немайнові). Під час користування послугами Банку Клієнт зобов`язаний дотримуватися принципів добросовісності, розумності та справедливості».

Відповідно до п. 8.1. Глави 8 Розділу 1 Умов і правил: «Сторони несуть відповідальність за належне виконання своїх обов`язків відповідно до законодавства України та умов Договору».

Відповідно до п. 8.7. Глави 8 Розділу І Умов і правил: «Банк не несе відповідальності у випадках невиконання Клієнтом умов Договору та додатків, які є його невід`ємною частиною».

Згідно з п. 8.10. Глави 8 Розділу І Умов і правил: «Клієнт несе відповідальність в повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту заяви Клієнта, поданої до контактного центру Банку за допомогою каналів дистанційного обслуговування, про блокування картки/рахунку/на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг».

Відповідно до п. 8.15. Глави 8 Розділу І Умов і правил: «У разі якщо клієнт дає згоду на проведення операцій з Картами або нанесеними на них даними поза полем його контролю, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІН-коду».

Відповідно до п. 8.17. Глави 8 Розділу І Умов і правил: «Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться Клієнтом та / або третіми особами з відома або без відома Клієнта при використанні мобільних додатків для здійснення фінансових операцій, в тому числі в разі якщо програмне забезпечення та/або мобільний пристрій Клієнта, з використанням яких здійснюється доступ до даних послуг, були схильні до модифікації, що порушує угоду користувача, укладену між клієнтом і виробником програмного забезпечення та/або мобільного пристрою, а також у разі якщо на мобільному пристрої, що використовується для підключення телефону клієнта до Мобільного додатку був активований режим для розробників».

Згідно з п. 2.5. Глави 2 Розділу II Умов і правил: «З метою ідентифікації Клієнта при проведенні операцій з використанням Картки при активації Картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису Клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною достатньою ідентифікацією держателя Платіжної картки».

Відповідно до п. 3.3. Глави 3 Розділу II Умов і правил: «Операції, що здійснюються з використанням Платіжної картки, з введенням відповідного ПІН-коду або ж введенням коду, наданого Банком в рамках технології ЗD-Sесurе, або операції, що здійснюються з використанням Платіжної картки без введення ПІН-коду, або з використанням реквізитів Платіжної картки, або з використанням аутентифікаційних даних, у тому числі в Мобільному додатку, або операції, підтверджені у Мобільному додатку, - визнаються підтвердженими Клієнтом та ініційованими ним власноруч».

Згідно з п. 6.2.8. глави 6 Розділу II Умов і правил: «Клієнт зобов`язався зберігати ПІН-код, Коди доступу, аутентифікаційні дані в таємниці та ні за яких обставин не повідомляти їх третім особам. У разі одержання Клієнтом інформації щодо несанкціонованих операцій з карткою Клієнта або при виникненні підозр щодо шахрайства, Клієнт зобов`язаний якнайшвидше звернутись до Центру клієнтської підтримки Банку для блокування рахунків». (а. с. 71-114, 135-156).

13. Відповідно до довідки про наявність рахунку від 11.05.2025 р. ОСОБА_1 має рахунок НОМЕР_4 , тип рахунку Картка Чорна, статус картки активна до 09/24 (а. с. 12).

14. Згідно роздруківки Чорної картки monobank, вбачається, що ефективна відсоткова ставка за карткою складає 44,26 % річних ( а.с.21-22, 157-175).

15. Згідно довідки про розмір встановленого ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний застосунок за Договором про надання банківських послуг monobank від 29.08.2020 року за карткою НОМЕР_4 станом на 11.05.2025 р. 29 серпня 2020 року встановлена сума кредитного ліміту 3600, 00 грн.; 12.01.2022 року - 35000, 00 грн., 25.02.2022 року 10000, 00 грн. (а. с. 13).

16. Згідно виписки про рух коштів по картці НОМЕР_4 від 11.05.2025 року за період з 29 серпня 2020 року по 11 травня 2025 року, вбачається, що кредитний ліміт становить 10000, 00 грн., заборгованість станом на 11.05.2025 р. 11434, 08 грн., сума витрат за період: - 17662, 70 грн., сума зарахувань за період: 6228, 62 грн. 16 січня 2024 року на картку зараховано кошти в сумі 1995 грн., 1995 грн., 220 грн., 1900, 00 грн., 14 грн., а також два перекази на картку в сумі - 4277, 52 грн. та - 1820 грн. (а. с. 9).

17. Згідно Паспорта споживчого кредиту Чорної картки monobank загальні витрати за кредитом становлять 36668,07 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом складає 136668,07 грн. (а.с.23-25).

18. Згідно Витягу із програмного комплексу Банку - OperatorDesk щодо ОСОБА_1 15 травня 2019 року вказані входи і девайси, вказаний фінансовий телефон; 14 січня 2024 року о 15:14:13 з фінансового номера відбувся вхід по піну, о 15:14:17 відбулася активація картки, о 16:25:17 відбувся біометричний вхід (а. с. 176 - 181).

19. Відповідно до Заяви Клієнта про проведення платежу за карткою № НОМЕР_5 ОСОБА_1 просить провести платіж на суму 9500,00 грн. 14.01.2024 року 15:15:17 з картки № НОМЕР_5 на картку НОМЕР_6 ; платіж підтверджено віддаленим кваліфікованим електронним підписом «Дія. Підпис» (а. с. 182).

20. Відповідно до пояснення до Виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт боржника становить 10000 грн.; баланс складає (мінус) 1434,08 грн., тобто заборгованість складає 11434,08 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного боржником кредитного ліміту у сумі 10000 грн. та суми овердрафту (мінус на картці), яка становить (мінус) 1434,08 грн. (а. с. 9).

21. Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 29.08.2020 року, укладеного між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 , станом на 11.05.2023 року, згідно якого загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 11434,08 грн. (а. с. 8).

22. Відповідно до листа ПрАТ «Київстар» від 19.01.2026 року у період часу з 01.02.2024 року по 29.02.2024 рік між телефонними номерами НОМЕР_7 та НОМЕР_8 були зафіксовано вихідні телефонні дзвінки: двічі 15.02.2024 року тривалістю 917 та 943 сек. відповідно, 18.02.20245 року тривалістю 1904 сек., 21.02.2024 року 414 сек., двічі 29.02.2024 року 209 сек. та 235 сек. відповідно; інформацію про вхідні дзвінки , вхідні/ вихідні SMS- повідомлення з номеру 0800205205 на номер НОМЕР_2 комунікаційним обладнанням ПрАТ «Київстар» у період часу з 01.02.2024 р. по 29.02.2024 року не зафіксовано (а. с. 213, 214).

23. Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2024 року зареєстроване кримінальне провадження № 12024200470000158, з Витягу вбачається, що у період часу з 14 січня 2024 року по 15.01.2024 року включно невідома особа в період воєнного стану здійснила крадіжку грошових коштів з кредитного банківського рахунку ОСОБА_1 , 1986 р.н., АТ «Універсал Банк» шляхом перерахування грошових коштів в сумі 10000, 00 грн. на невстановлений банківський рахунок (а. с. 121, 183-184).

V. Норми права.

24. За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.

Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону №675-VIII.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

25. Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За змістом статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення № 705) (чинне на час виникнення спірних правовідносин), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Пунктом 37.2 статті 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що на час встановлення ініціатора та правомірності переказу, але не більше ніж впродовж дев`яноста календарних днів, емітент має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. У разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).

Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України "Про звернення громадян" (пункт 10 розділу VI Положення № 705).

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/17744/21 вказано, що встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

У постановах Верховного Суду: від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18), від 24 липня 2019 року у справі № 753/16954/16-ц (провадження № 61-24323св18), від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18 (провадження № 61-9877св19), від 21 квітня 2021 року у справі № 751/6050/18 (провадження № 61-18544св19), від 07 липня 2021 року у справі № 370/476/16 (провадження № 61-10242св20), від 17 грудня 2021 року у справі № 263/3704/19 (провадження № 61-1799св21) від 13 червня 2022 року у справі № 587/586/21 (провадження № 61-19319св21), від 24 січня 2024 року у справі № 758/14517/18 (провадження № 61-12347св23) викладені правові висновки про те, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а, отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

VІ. Оцінка Суду.

26. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.08.2020 року сторони уклали Договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування Платіжної картки з можливістю встановлення ліміту кредитування, що складається з Умов і правил обслуговування в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank (Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Анкети - заяви до Договору про надання банківських послуг «Monobank», Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, Інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу (в разі наявності) та Тарифів.

У відповідності до умов Договору позивач отримав платіжну картку Монобанк з встановленим кредитним лімітом в розмірі 10 000 грн., з можливістю його коригування та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі, передбаченому Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів щодо карткових продуктів.

Згідно розрахунку заборгованості та руху коштів по картці від 11.05.2025 року вбачається, що з 2020 року по січень 2024 рік ОСОБА_1 кредитними коштами не користувався. Транзакції з рахунку відповідача кредитних коштів було здійснено у період з 14 по 16 січня 2024 року.

Представник відповідача стверджував, що відповідач не здійснював спірних транзакцій із його рахунку 14 та 16 січня 2022 року, на підтвердження чого надав інформацію з органів поліції про проведення досудового розслідування та суд дослідив аудіозапис повідомлення відповідачем банківської установи про не здійснювані ним транзакції .

Водночас на спростування цих доводів, банк надав тільки довідку про рух коштів по рахунку станом на 11.05.2025 року, копію анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг з доданими документами та «Умови та правила при наданні банківських послуг.

Позивач стверджує, що ним самостійно на підставі Умов та правил надання банківських послуг, 26 січня 2024 року відмовлено в обслуговуванні рахунку ОСОБА_1 у зв`язку з ігноруванням останнім запиту банку з метою отримання пояснень про зарахування коштів на його картку від фізичної особи, стосовно якої були вчинені шахрайські дії. Однак, суду не надано підтвердження отримання ОСОБА_1 такого запиту ні в чат, ні на його електронну пошту.

Доводи позивача про те, що здійснення транзакцій з рахунку ОСОБА_1 відбулося унаслідок самостійного переведення клієнтом коштів, а також, що операції зі зняття коштів з картки ОСОБА_1 стали можливими лише унаслідок входу через додаток monobank, за фактичних обставин цієї справи, суд вважає недоведеними. Так, відповідач виявивши здійснення транзакцій, які ним не ініціювались, повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів. Однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів обставин, що відповідач, як користувач послугами банку, своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті конфіденційної інформації, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, чи вільному доступу до носіїв необхідної для списання коштів інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції чи самостійно вчинив спірні перекази.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

VІІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

27. За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжних доручень №39481237155 від 26.06.2025 року (а. с. 65) позивачем було сплачено 3028 грн. 00 коп. судового збору. У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судовий збір покладається на позивача.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Сумського апеляційного суду через єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, або через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», місцезнаходження: вулиця Автозаводська, будинок 54/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 27 березня 2026 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ