Ухвала суду № 135241400, 30.03.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2176/26

Провадження № 2/201/2894/2026

УХВАЛА

30 березня 2026 року Соборний районний суд

міста Дніпра

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Федоріщев С.С. розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

27 березня 2026 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відвід судді Федоріщева С.С. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 23 лютого 2026 ухвалою про відкриття провадження у цивільній справі 201/2176/26 суддею Федоріщевим С.С. будо також розглянуто клопотання представника позивача про витребування доказів. На думку представника відповідача у такому розгляді клопотання наведеним суддею, вбачається грубе порушення процесуального законодавства та матеріального права у розрізі розкриття банківської таємниці, що підтверджую наступним: у позові зазначено, що клопотання міститься у його додатку, але таке клопотання позивачем не надсилалось відповідачу, що підтверджується змістом опису вкладення до цінного листа АТ «Укрпошта» який наданий позивачем до суду в якості доказу направлення позову відповідачу. Суд цього не дослідив, тим самим провів розгляд між «позивач - суд» ігноруючи основну засаду (принцип) п.4 ч.3 ст.2 ЦПК змагальність сторін; клопотання про витребування доказів подане разом з позовом відноситься до заяв по суті справи, тим самим повинно розглядатись виключно у судовому засіданні у судовому засіданні за участю сторін, а не одноособово суддею на стадії вирішення питання відкриття провадження у справі; питання розкриття банківської таємниці, є досить чутливим та додатково захищено законом, цього також судом не було враховано, прирівнявши «банківську таємницю» до звичайного «витребування». Наведені порушення послугувало вже для подання відповідної скарги до Вищої ради правосуддя, оскільки є право захисту у ВРП та бачу перспективу такого захисту, виходячи із свого досвіду. У сумі наведене говорить, що наявні інші обставини, які свідчать про неупередженість та не об`єктивність судді, оскільки суд необґрунтовано обмежив доступ до правосуддя чим порушив вимоги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При тому, що забезпечення права на судовий захист є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами п. 8 ч.1 ст.129 Конституції.

Порядок вирішення заяви про відвід унормовано ст. 36-41 ЦПК України.

Так, ст. 36 Кодексу передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ст. 40 ЦПК України).

Так, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Підстави, на які посилається представник відповідача у своїй заяві про відвід судді не містять в собі будь-яких відомостей щодо можливої упередженості судді під час розгляду справи, не ставлять під сумнів його об`єктивність, а також не вказують на будь-які інші підстави передбачені законом для його відводу.

Зважаючи на указане заявлений відвід слід визнати необґрунтованим.

Статтею 40 ЦПК України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На підставі викладеного та керуючись ст. 36-41ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати заявлений представником ОСОБА_1 відвід судді у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості необґрунтованим.

Цивільну справу №201/2176/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати для розгляду заявленого відводу в порядку ст. 40 ЦПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.С. Федоріщев