Рішення № 135235345, 24.03.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/248/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.,

за участі секретаря судового засідання Хижук Л.І.,

представника відповідача-адвоката Вальчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Літин в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором №1463436 від 04.11.2019 в загальному розмірі 25003,30 грн. Також просили стягнути з відповідача на їх користь суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що 04.11.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , в порядку ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», укладено договір про надання споживчого кредиту №1463436, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 8050,00 грн на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. 30.04.2021 ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30042021, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1463436 від 04.11.2019. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів та відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 25003,30 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 8050,00 грн; заборгованість за процентами 16953,30 грн.

Також представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач вважає аргументи, наведені у відзиві на позовну заяву відповідача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання. Зазначає, що згідно розрахунку заборгованості, що був долучений до матеріалів справи заборгованість за договором становить за відсотками в сумі 63393,75 грн та за тілом в сумі 8050.00 грн нарахована в період з 04.11.2019 року (момент укладання договору) по 03.02.2021 рік, починаючи від 04.02.2021 до 29.04.2021 нарахування процентів не здійснювалось. Відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості на загальну суму 46440.45 грн на оплату процентів за користування кредитом що підтверджується розрахунком заборгованості до договору №1463436 від 04-11-2019, відтак, всі оплати здійснені відповідачем були зараховані на погашення частини заборгованості за кредитним договором. У період від 04.11.2019 до 03.12.2019 (30днів) проценти нараховувалися за п.1.3.1 Договору. 04.12.2019 відповідач вніс платіж у розмірі 3260.25 грн, таким чином ініціював продовження строку користування позикою за п.1.6/1.7. Договору на 30 днів. Вищевказаних платежів було декілька та на різні суми, а саме: 03.01.2020 (4347.00 грн) / 30.01.2020 (3912.30 грн)/ 03.03.2020 (4347.00 грн)/ 04.04.2020 (4347.00 грн) / 01.05.2020 (3912.30 грн) / 09.06.2020 (5216.40 грн)/ 08.07.2020 (4202.10 грн) / 07.08.2020 (4347.00 грн) / 05.09.2020 (4202.10 грн) / 06.10.2020 (4347.00 грн). Відтак після кожного внесеного платежу, відповідач ініціював продовження строку користування позикою строком на 30 днів. У періоди від 01.03.2020 до 03.03.2020 / від 03.04.2020 до 04.04.2020/ від 01.06.2020 до 03.06.2020/ від 06.11.2020 до 08.11.2020, оскільки відповідач порушив строки виконання зобов`язань за договором проценти протягом перших 3 днів не нараховувались (пільговий період). У періоди від 04.06.2020 до 08.06.2020 / від 09.11.2020 до 03.02.2021 нараховувалися проценти за п.3.6.2. після невиконання зобов`язання протягом пільгового періоду. Таким чином проценти за користування позикою нараховувалися виключно відповідно до пунктів договору, у розмірі передбаченому договором.

Позиція відповідача

Представником відповідача-адвокатом Вальчук А.В. подано відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог у справі №137/248/26 за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в повному обсязі. Просила стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Відзив мотивований тим, що розрахунок заборгованості наданий позивачем до позовної заяви не відповідає дійсним обставинам справи та зроблений невірно. Зокрема в розрахунку невірно застосовано приписи п.3.5 договору та п.7.4. Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна». Пунктом 3.5 договору та п.7.4. Правил передбачено, що отримані грошові кошти від клієнта (відповідача) Товариство направляє для погашення заборгованості за договором у наступній черговості: у першу чергу - прострочена до повернення сума позики та прострочені проценти за користування позикою; у другу чергу - сума позики та проценти за користування позикою; - у третю чергу неустойка та інші платежі відповідно до Договору. Умовами договору не передбачено можливість зміни вищевказаного порядку зарахувань платежів Клієнта. Кредит в сумі 8050,00 грн виданий 04.11.2019. Згідно пункту 1.2 кредитного договору позика видавалась строком на 30 днів. Відповідно до пункту 5 Паспорту споживчого кредиту та графіку платежів до кредитного договору у визначений договором термін, а саме 04.12.2019 відповідач мав сплатити для погашення усіх зобов`язань за кредитом суму в розмірі 11301,25 грн. Відповідач не зміг в цей день сплатити всю суму і заплатив лише суму розмірі 3260,25 грн. Однак зазначена сума не була врахована в погашення тіла кредиту, як того вимагає п.3.5 Договору. Про це свідчить рядок №31 розрахунку заборгованості, в якому відображено суму, яка надійшла від відповідача та залишок заборгованості, який точно відповідає сумі тіла кредиту, що свідчить про те, що сума погашення зарахована тільки на погашення процентів. Після цього в період до 06.10.2020 відповідач, по мірі можливості, періодично погашав заборгованість. За цей час відповідач загалом сплатив позикодавцю суму в розмірі 46440,45 грн, в наступні строки та в наступних розмірах: 04.12.2019 в розмірі 3260,25 грн; 03.01.2020 в розмірі 4347,00 грн; 30.01.2020 в розмірі 3912,30 грн; 03.03.2020 в розмірі 4347,00 грн; 04.04.2020 в розмірі 4347,00 грн; 01.05.2020 в розмірі 3912,30 грн; 09.06.2020 в розмірі 5216,40 грн; 08.07.2020 в розмірі 4202,10 грн; 07.08.2020 в розмірі 4347,00 грн; 05.09.2020 в розмірі 4202,10 грн; 06.10.2020 в розмірі 4347,00грн. В той же час позикодавцем не враховано умови договору, які встановлюють правила зарахування коштів у погашення кредиту та невірно розраховано суму заборгованості за кредитом. Таке невірне застосування Товариством та позивачем п.3.5 Договору та п.7.4. Правил призвело до виникнення необгрунтованої суми заборгованості перед відповідачем. Також, в розрахунку необгрунтованим є строк нарахування відсотків за користування кредитом, який склав 458 днів. Оскільки договором та Правилами передбачено строк застосування зниженої процентної ставки - 30 днів, а стандартної 90 днів ( п. 9.4.3 Правил), то в загальному строк нарахування відсотків мав не перевищувати 120 днів. З аналізу розрахунку слідує, що з 04.12.2019 (перший день прострочення) Товариство не повинно було нараховувати відсотки згідно пункту 3.6.1 Договору, коли протягом першого, другого та третього дня прострочення нарахування процентів не здійснюється. 07.12.2019 відповідач не здійснював жодних платежів, отже ця дата була четвертим днем прострочення. Відповідно до умов договору на виконання п.3.6.2 Товариство повинно було визнати заборгованість за позикою проблемною та відновити щоденне нарахування процентів за користування позикою за стандартною ставкою. Але таке нарахування повинно було здійснюватися не більше 90 (дев`яносто) днів з дня прострочення. Тобто, якщо вважати згідно розрахунку першим днем прострочення 04.12.2019, то останнім днем нарахування стандартної ставки процентів за користування позикою мав би бути день 01.04.2020, а не 03.02.2021. Також вважає, що розмір нарахованих відсотків є неспівмірним до розміру тілу кредиту, а умови договору згідно Закону України «Про захист прав споживачів» є несправедливими.

Крім того, представником відповідача-адвокатом Вальчук А.В. подано заперечення на відповідь на відзив, яке мотивоване тим, що невірне застосування первісним кредитором та позивачем п.3.5 Договору та п.7.4. Правил, оскільки останній направляв отримані грошові кошти від клієнта (відповідача) тільки на погашення процентів, а не на погашення тіла кредиту, призвело до виникнення необгрунтованої суми заборгованості. Також, позивач просить стягнути з відповідача проценти у розмірі 16953,30 грн, які із попередньо вже сплаченими процентами разом складають суму в розмірі 63393,15 грн. При цьому знижена процентна ставка відсотків річних за рік складає 492,75%, а стандартна 657 %. Тобто загальна сума відсотків по розрахунку перевищила суму позики більше ніж в сім разів. Відповідач вважає, що заявлений до стягнення розмір процентів не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Звертає увагу суду, що загальна сума відсотків по договору (сплачених та несплачених), яка згідно розрахунку склала 63393,15 грн, є непомірним тягарем для споживача фінансових послуг. Позивач просить стягнути відсотки у розмірі, що значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту (8050,00 грн), а отже змістовне навантаження встановлення таких відсотків полягає не у компенсаційній, а в каральній, штрафній функції, при цьому сума нарахованих відсотків в такому порядку є очевидно непропорційною до суми зобов`язання, та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права і принципам, встановленим у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України. Крім того, згідно Договору та Правил проценти за користування позикою можуть нараховуватись не більше 120 днів. А саме тридцять днів протягом строку кредиту та дев`яносто днів з дня прострочення. Жодних доказів того, що в зазначені позивачем дати відбулась пролонгація строку кредитування немає. Договором встановлено, що «…Товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування Позикою...», отже повинні бути докази того, що позивач вирішив використати це своє право пролонгувати кредит та повідомив про це відповідача. Таких доказів позивач не надав. Вважають, що позивач не підтвердив правильність нарахування відсотків за кредитним договором, зокрема в частині визначення періоду такого нарахування, а також сум, з яких виходив позивач, нараховуючи такі відсотки. У відзиві Відповідач зазначив, що факт підписання вищевказаного договору між сторонами саме в такій редакції, на яку посилається у позовній заяві позивач, у зв`язку зі спливом багатьох років, відповідач не може ні підтвердити ні спростувати. Паперова копія електронного доказу приймається судом лише, якщо не виникає сумнівів щодо її відповідності оригіналу. У відповіді на відзив позивач не вказав, у якій формі надсилався договір відповідачу (файл чи посилання) чи існувала технічна можливість його одностороннього редагування, а також не зазначив про можливість пред`явити оригінал для перевірки його цілісності. Отже, аргументи, наведені у позовній заяві та у відповіді на відзив, не свідчать про наявність беззаперечного факту існування заборгованості відповідача перед позивачем, адже нарахування процентів в розмірі 63393,15 грн відбулось з порушенням умов договору та законодавства, в тому числі ЗУ «Про захист прав споживачів». Натомість вищевказані твердження відповідача доводять факт повного погашення ним суми позики (тіла кредиту) та нарахованих процентів.

Рух справи в суді

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 23.02.2026 провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд по суті на 24.03.2026 із викликом сторін.

Розгляд справи

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, його представник-адвокат Вальчук А.В. в судовому засіданні заперечила щодо позовних вимог та просила відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив.

Встановлені судом обставини

04.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ««Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №1463436 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту (а.с.14-18). Договір укладено в електронному форматі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідачем ОСОБА_1 також підписано графік платежів за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту, які містять інформацію про умови надання кредиту, проценти за користування кредитом, терміни встановлені договором, інші зобов`язання та строки/терміни (а.с.14,15,17).

За умовами договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі «Правила»), які розміщені на сайті сreditplus.ua/assets/uploads/public/pravila 18.03.2019.pdf. Приймаючи умови цього Договору, Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (а.с.7-14).

Згідно п.1.1. договору Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в загальній сумі 8 050,00 (вісім тисяч п`ятдесят) грн. 00 коп. (далі - «Позика»), на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат Клієнта, а Клієнт зобов`язується повернути Позику та сплатити проценти за користування Позикою.

П.1.2. Позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором.

У п.1.3. Сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування Позикою:

1.3.1. Знижена процентна ставка становить 1,35 % від суми Позики за кожен день користування Позикою (492,75% річних) у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору.

1.3.2. Стандартна процента ставка становить 1,80 % від суми Позики за кожний день користування Позикою (657,00 % річних).

1.3.3. Стандартна процентна ставка застосовується згідно з пунктами 1.7., 3.4., 3.6.2. цього Договору.

Згідно п.1.4. Загальна вартість Позики за зниженою ставкою складає 140,50% від суми Позики (у процентному виразі) або 11310,25 грн (у грошовому виразі) та включає в себе проценти (відсотки) за користування Позикою - 40,50% від суми Позики (у процентному виразі) або 3 260,25 грн (у грошовому виразі).

Відповідно до п.1.6. У випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Клієнт має право ініціювати продовження строку користування Позикою та зміну дати погашення Позики, шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява Клієнта про продовження строку користування Позикою вважається поданою.

Згідно п.1.7. Після вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору, та у разі якщо залишок суми Позики складає не менше ніж 400 (чотириста) гривень, Товариство має право, але не обов`язок, продовжити строк користування Позикою. Новий строк користування Позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення Позики відображається у Особистому кабінеті Клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Відповідно до п.7.16.1. Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» клієнт ініціює продовження строку користування Позикою та зміну дати погашення Позики шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів та у окремих випадках неустойки (штрафів та пені). Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених на дату дострокового платежу процентів, штрафів та пені заява Клієнта про продовження строку користування позикою вважається поданою.

Згідно п.7.16.2. Правил після вчинення Клієнтом дій згідно з пп. 7.16.1. цього пункту Правил та у разі якщо залишок суми Позики складає не менше ніж 400 (чотириста) гривень. Товариство має право, а не обов`язок продовжити строк користування позикою, повідомивши клієнта про таке рішення шляхом надсилання Клієнту відповідного повідомлення у Особистому кабінеті чи повідомлення іншими засобами зв`язку.

Відповідно до п.2.1 договору Товариство має право: 1) вимагати від Клієнта повернення Позики, сплати процентів за користування Позикою та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором; 2) вимагати від Клієнта дострокового повернення Позики, сплати процентів за користування Позикою у разі: виявлення факту надання Клієнтом недостовірної інформації при реєстрації на Веб-сайті Товариства та/або поданні заявки на отримання Позики; - внесення інформації про Клієнта до реєстру Бюро кредитних історій як негативного позичальника; 3) здійснювати договірне списання грошових коштів з банківських рахунків, у т.ч. із використанням даних платіжних карток, вказаних Клієнтом, в розмірі, необхідному для погашення заборгованості за Договором, у тому числі у декілька етапів; ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ 4) відмовити Клієнту у видачі Позики після підписання (акцепту) ним цього Договору у випадках, встановлених Правилами; КО М 5) укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторине бузкаю третьою особою без окремої згоди Клієнта; 6) інші права, передбачені Договором, Правилами та чинним законодавством України.

Згідно п.2.3. Клієнт має право: 1) достроково повернути Позику як в повному обсязі, так і частинами, сплативши проценти за користування Позикою виходячи з фактичного залишку суми Позики та фактичного строку користування Позикою; 2) відмовитись від отримання Позики в порядку та строки, передбачені частиною 8 Правил; 3) доступу до інформації з питань надання фінансових послуг Товариством та інформації, право на отримання якої закріплене законодавством України; 4) у випадку неможливості виконати зобов`язання у встановлений термін у повному обсязі, ініціювати продовження (пролонгацію) строку, на який надається Позика у порядку, визначеному Договором.

У п.3.1. Сторони домовилися, що повернення Позики та сплата процентів за користування Позикою здійснюватимуться згідно Графіка платежів, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п.3.2. Нарахування процентів за Договором здійснюється за зниженою процентною ставкою на залишок фактичної заборгованості за Позикою за фактичну кількість календарних днів користування Позикою. Проценти за користування Позикою нараховуються щоденно, починаючи з дня надання Позики (відправки грошових коштів на банківський картковий рахунок) в межах строку надання Позики, визначеного у пункті 1.2. цього Договору, за виключенням дати повернення Позики та сплати нарахованих процентів, зазначеної у Графіку платежів (Додаток 1 до цього Договору).

Відповідно до п.3.3. Умови застосування зниженої процентної ставки - дотримання Клієнтом терміну повного повернення Позики, зазначеного у Графіку платежів, недопущення прострочення виконання зобов`язання більше 3 (трьох) календарних днів.

П.3.4. У разі недотримання умов застосування зниженої процентної ставки, нарахування процентів здійснюється на умовах пункту 3.2., але за стандартною процентною ставкою.

Згідно п.3.5. Отримані грошові кошти від Клієнта Товариство направляє для погашення заборгованості за Договором у наступній черговості: у першу чергу прострочена до повернення сума Позики та прострочені проценти за користування Позикою; у другу чергу сума Позики та проценти за користування Позикою; у третю чергу - неустойка та інші платежі відповідно до Договору.

Відповідно до п.3.6. У разі порушення Клієнтом строків виконання зобов`язань за Договором:

3.6.1. протягом Пільгового періоду з 1 (першого) по 3 (третій) день прострочення виконання зобов`язань Клієнта, нарахування процентів не здійснюється;

3.6.2. з 4 (четвертого) дня прострочення заборгованості Товариство визнає заборгованість за Позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування Позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90 (дев`яностого) дня прострочення.

Згідно п.3.7. Клієнт розуміє та надає згоду Товариству, що використання стандартної процентної ставки відповідно до пунктів 1.7., 3.4., 3.6.2. Договору є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов Договору.

Відповідно до п.1.5. Позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий Клієнтом.

Перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 в сумі 8050,00 грн, відповідно до умов договору №1463436, підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (а.с.18).

Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) (а.с.19-30) первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» нараховано заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №1463436 від 04.11.2019, станом на 29.04.2024, в сумі 25003,30 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8050,00 грн; заборгованість за процентами 16953,30 грн. Згідно вказаного розрахунку відповідачем ОСОБА_1 загалом сплачено позикодавцю суму в розмірі 46440,45 грн в наступних розмірах: 04.12.2019 в розмірі 3260,25 грн; 03.01.2020 в розмірі 4347,00 грн; 30.01.2020 в розмірі 3912,30 грн; 03.03.2020 в розмірі 4347,00 грн; 04.04.2020 в розмірі 4347,00 грн; 01.05.2020 в розмірі 3912,30 грн; 09.06.2020 в розмірі 5216,40 грн; 08.07.2020 в розмірі 4202,10 грн; 07.08.2020 в розмірі 4347,00 грн; 05.09.2020 в розмірі 4202,10 грн; 06.10.2020 в розмірі 4347,00грн. Загальний розмір відсотків, нарахованих ТОВ «Авентус Україна» становить 60133,50 грн.

Згідно з п.п.5 п.2.1. договору, Товариство має право, в тому числі, укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта.

30.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю ««Авентус Україна» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30042021, згідно умов якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №1463436 від 04.11.2019 на суму 25003,30 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8050,00 грн; заборгованість за процентами 16953,30 грн, що підтверджується копією договору та витягу із реєстру боржників до договору (а.с.31-37).

Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

З матеріалів справи слідує, що було укладено кредитний договір в електронному вигляді, якими передбачено передачу коштів в безготівковій формі шляхом їх зарахування на платіжну картку позичальника.

Отже, підписавши угоду в порядку Закону України «Про електронну комерцію», ОСОБА_1 добровільно погодився у письмовому вигляді на умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання та відсотки за користування кредитом, що й не заперечується стороною відповідача.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» наділено правом грошової вимоги до відповідача, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» втратило такі права.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору, відповідно до яких фінансовим установам забороняється встановлювати для споживачів непропорційно великі суми компенсації.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Позикодавцем не враховано умови п.3.5 договору та п.7.4. Правил, які встановлюють правила зарахування коштів у погашення кредиту та невірно розраховано суму заборгованості за кредитом.

Так загалом відповідачем сплачено суму в розмірі 46440,45 грн, що значно перевищує суму кредиту, який він отримав. Всі кошти, які відповідач направляв на погашення кредиту позикодавець зарахував на погашення прострочених процентів по кредиту і жодного разу ці кошти не враховувались ним як погашення суми позики, як того вимагає пункт 3.5. договору. Адже цим пунктом прямо встановлено, що кошти, які надійшли від клієнта спочатку спрямовуються на погашення простроченої суми позики і лише потім на погашення суми прострочених процентів.

Таке невірне застосування п.3.5 Договору та п.7.4. Правил призвело до виникнення необгрунтованої суми заборгованості.

Крім того, згідно п.3.1. кредитного договору повернення позики та сплата процентів за користування нею здійснюватимуться згідно графіка платежів, в якому зазначено строк кредитування 30 днів, починаючи з 04.11.2019.

В той же час, п. 9.4.3 Правил передбачає, що строк нарахування процентів не може перевищувати 90 днів після закінчення встановленого договором строку позики. У випадку продовження строку за умовами договору не більше 90 днів від закінчення останнього строку.

Суд погоджується з твердженнями сторони відповідача про те, що за наявними у справі доказами в загальному строк нарахування відсотків мав не перевищувати 120 днів (зниженої процентної ставки - 30 днів, а стандартної 90 днів) з огляду на наступне.

Як раніше зазначалось, відповідно до п.7.16.1. Правил клієнт ініціює продовження строку користування позикою та зміну дати погашення позики шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів та у окремих випадках неустойки (штрафів та пені). Після отримання Товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених на дату дострокового платежу процентів, штрафів та пені заява клієнта про продовження строку користування позикою вважається поданою.

Разом з тим, згідно п.7.16.2. Правил Товариство має право а не обов`язок продовжити строк користування позикою, повідомивши клієнта про таке рішення шляхом надсилання клієнту відповідного повідомлення у особистому кабінеті чи повідомлення іншими засобами зв`язку.

Водночас, матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 про таке рішення ТОВ «Авентус Україна» продовжити строк користування позикою та зміну дати погашення позики шляхом надсилання йому відповідного повідомлення у особистому кабінеті чи повідомлення іншими засобами зв`язку.

Варто зауважити, що за відсутності таких повідомлень з боку кредитора, ОСОБА_1 не міг знати про продовження строку дії договору, відповідно збільшення вартості процентів за користування позикою

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача перед позивачем становить 25003,30 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 8050,00 грн; заборгованість за процентами 16953,30 грн, яка нарахована за період з 04.11.2019 по 03.02.2022, тобто поза межами строку користування позикою, що є порушенням п.3.2. договору. Загальний розмір відсотків, нарахованих ТОВ «Авентус Україна» становить 60133,50 грн. В свою чергу, ОСОБА_1 загалом сплачено позикодавцю суму в розмірі 46440,45 грн, якими покривається і заборгованість за тілом кредиту.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23 виснував, що під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Згідно зі ст.11,12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» встановлений обов`язок кредитора щодо неухильного дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання, проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 зазначено, що керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Таким чином, з огляду на те, що позивач просить стягнути з відповідача проценти у розмірі 16953,30 грн, які із попередньо вже сплаченими процентами (46440,45 грн) разом складають суму в розмірі 63393,15 грн, що є непропорційно великою сумою компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції), з огляду на невиконання первісним кредитором вимог п.3.2., 3.5 договору та п.7.4., 7.16.2. Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА», вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу за кредитним договором задоволенню не підлягають.

Інші доводи сторін на висновки суду не впливають.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Щодо судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України, та у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Разом з тим, відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Частиною 4 цієї статті встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи відповідачу ОСОБА_1 надавалась правнича допомога адвокатом Вальчук Анастасією Володимирівною.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвокатом надано до суду: ордер на надання правничої допомоги серії АВ №1278201 від 03.03.2026 (а.с.85); копію договору №050/26 про надання правової допомоги від 02.03.2026 (а.с.85-57); копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.88): копію додаткової угоди №1 від 03.03.2026 до договору №050/26 про надання правової допомоги від 02.03.2026 (а.с.90); копію акту про приймання-передачі наданих послуг (понесених витрат) від 09.03.2026 (а.с.91); копію банківської квитанції №1.565038457.1 від 09.03.2026 (а.с.92).

Пунктом 4.3 договору №050/26 про надання правової допомоги від 02.03.2026 передбачено, що виплата та розрахунки адвокатського гонорару визначаються в додатковій угоді, яка підписується сторонами.

Згідно п.2 Додаткової угоди №1 вартість платних адвокатських послуг становить сума в розмірі 4000,00 грн.

До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, зазначених в акті про приймання-передачі наданих послуг (понесених витрат) від 09.03.2026, на суму в розмірі 4000,00 грн, входить: консультування клієнта (усна консультація) (40 хв) 500,00 грн; підготовка документів для ознайомлення з матеріалами справи в суді як представника ( 40 хв) 500,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи (1 год 40 хв) 500,00 грн; консультування з клієнтом (усна консультація) для узгодження правової позиції в суді ( 40 хв) - 500,00 грн; підготовка відзиву на позовну заяву та її відправлення до суду - (4 год 30 хв) 2000,00 грн.

09.03.2026 відповідачем сплачено кошти у розмірі 4000,00 грн, що підтверджується банківською квитанцією №1.565038457.1 від 09.03.2026.

Аналізуючи докази, надані стороною відповідача на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та їхньої вартості, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн є реальними, співмірними та підтвердженими належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, керуючись ст.141 ЦПК України, витрати на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст.2, 5, 10-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.03.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя : Верещинська Я. С.