Рішення № 135227142, 10.03.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5885/20

н/п 2/766/4804/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року м.Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Єпішина Ю.М.,

секретар судового засідання Царенко Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні справу за позовом адвоката Лабика Руслана Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «ВУССО», про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 134028,00 грн., страхового відшкодування пов`язаного із втратою годувальника та 16000,00 грн., судових витрат, пов`язаних з оплатою послуг з надання професійної правничої допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 20.34 год., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «HYUNDAI Azera», реєстраційний номер НОМЕР_1 під час руху по шосе В?ячеслава Чорновола зі сторони вул. 7-ма Східна в напрямку вул. 10-та Східна, неподалік перехрестя з вул. 9-та Східна, в м. Херсон, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебігав проїзну частину зліва на право відносно руху автомобіля. Унаслідок даної дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя, від яких помер на місці події. За фактом ДТП відділом з розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП України в Херсонській області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018230000000518 за частиною 2 статті 286 КК України. Постановою слідчого від 18.05.2016 року зазначене кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діях водія автомобіля «HYUNDAI Azera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «HYUNDAI Azera», реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована у відповідача. В результаті вищезазначеного ДТП позивачу, як матері загиблого завдано шкоди, у зв`язку з чим, у позивача виникло право на її відшкодування. Представник позивача 08.04.2019 року повідомив відповідача про настання страхового випадку та звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування. 10.07.2019 року відповідачем виплачено позивачу страхове відшкодування, а саме: моральну шкоду у розмірі 22338,00 грн., та витрати на поховання у розмірі 4782,00 грн. Проте, відповідачем не здійснено виплату страхового відшкодування за шкоду пов`язану із втратою годувальника. На думку позивача така поведінка відповідача суперечить вимогам чинного законодавства України, на підставі чого позивач змушена звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 16.07.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання у справі.

01.06.2020року та 18.08.2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву згідно якого просить позовні вимоги залишити без задоволення.

28.09.2021 року представником позивача подано відповідь на відзив згідно якої позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

27.09.2021 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив згідно яких просить позовні вимоги залишити без задоволення.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Представником позивача подано клопотання в якому просив розглянути справу за відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Подав заяву в якій просив провести розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних письмових доказів та заяв по суті, заперечення проти позовних вимог підтримав. Окрім того просив відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з приписами ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до норми ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

За вимогами ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_5 близько 20.34 год., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «HYUNDAI Azera», реєстраційний номер НОМЕР_1 під час руху по шосе В?ячеслава Чорновола зі сторони вул. 7-ма Східна в напрямку вул. 10-та Східна, неподалік перехрестя з вул. 9-та Східна, в м. Херсон, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебігав проїзну частину зліва на право відносно руху автомобіля. Унаслідок даної дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя, від яких помер на місці події.

Постановою від 27.03.2019 року кримінальне провадження №12018230000000518 від 30.12.2018 року за фактом ДТП закрито у зв`язку з відсутністю в діях водія автомобіля «HYUNDAI Azera», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Позивач ОСОБА_1 є матір`ю загиблого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника, позивачка вказувала на те, що вона є пенсіонеркою, а тому вважається непрацездатною, на день смерті сина ОСОБА_3 перебувала на його утриманні та мала право на таке утримання, так як досягла пенсійного віку.

З копії пенсійного посвідчення позивача вбачається, що позивач ОСОБА_1 , є пенсіонером, та як непрацездатна особа потребувала матеріальної допомоги.

Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 30.12.2020 року № 1582, ОСОБА_1 знаходиться на обліку Управління ПФУ Головного управління ПФУ в Херсонській області і отримує пенсію за віком.

Згідно довідки виконавчого комітету Херсонської міської ради від 15.03.2019 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Акту квартального комітету № 1, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті мешкав зі своєю матір`ю, пенсіонеркою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , разом вели домашнє господарство, син фінансово допомагав матері.

Згідно довідки виконавчого комітету Антонівської селищної ради від 22.03.2019 року № 469, видана ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_3 дійсно був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «HYUNDAI Azera», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ВУССО», згідно з Полісом №АК8644965.

Встановлено, що 08.04.2019 року представник ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Страхова Компанія «ВУССО»» із повідомленням про ДТП, що сталося 29.12.2018 року разом із заявою про виплату страхового відшкодування у зв`язку із втратою годувальника, до якої долучено копію пенсійного посвідчення, з заявою про виплату страхового відшкодування шкоди пов`язане із витратами на поховання та моральної шкоди.

Листом від 11.07.2019 року за вих. №5391 ПрАТ «Страхова Компанія «ВУССО»» повідомило позивача про те, що прийнято рішення щодо виплати страхового відшкодування.

10.07.2019 року відповідачем виплачено позивачу страхове відшкодування в наступних розмірах: моральна шкода у розмірі 22338,00 грн., та витрати на поховання у розмірі 4782,00 грн.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ч. 27.2 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Наведена норма Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є відсилочною, тобто містить посилання на іншу норму права, а саме статтю 1200 ЦК України, та може застосовуватися лише в поєднанні із цією нормою.

Даний висновок узгоджується з постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 304/936/19 (провадження № 61-12719сво20) та з постановою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2024 року у справі № 381/1349/22.

Відповідно до частини першої статті 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; інвалідам - на строк їх інвалідності; одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, до досягнення ними чотирнадцяти років; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, протягом п`яти років після його смерті.

Наведене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 643/207/16-ц (провадження № 61-33638св18); від 06 травня 2020 року у справі № 742/554/19-ц (провадження № 61-20355св19); від 07 жовтня 2020 року у справі № 742/637/19-ц (провадження № 61-320св20), від 08 вересня 2021 року у справі № 577/1316/20 (провадження № 61-7108св21), від 01 березня 2023 року у справі № 279/1688/22 (провадження № 61-11284св22).

За свої віком непрацездатна ОСОБА_1 на день смерті сина мала право на одержання від нього утримання, що покладає на страхувальника-відповідача обов`язок із відшкодування шкоди у розмірі, відповідно до ч. 27.2 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18-ц (провадження № 61-2386сво19), під час встановлення того, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі. При цьому отримання матір`ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про державний бюджет на 2018 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 3723 грн. Отже розмір страхового відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника, визначений відповідно до ч. 27.2 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становить 134028 грн.( 36 х 3723 = 134 028 грн).та підлягає стягненню із страхувальника-відповідача у справі, в зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 1340,28 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 16000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 30 ч. 3 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначає, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача на підставі договору від 24.03.2020 року № 0121-ц про надання професійної правничої допомоги представляв Адвокатське об`єднання «АВТОПОМІЧ».

Відповідно до рахунку-фактури № 02-04/01 від 02.04.2020 року позивач ОСОБА_1 сплатила адвокату Адвокатському об`єднанню «АВТОПОМІЧ» 16000 грн., за надання професійної правничої допомоги наданої згідно замовлення № 1 від 24.03.2020 до договору № 0121-ц від 24.03.2020 року.

Згідно акту виконаних робіт, вартість юридичних послуг позивачу за вказаною справою становить 16000 гривень.

На переконання суду, заявлена вартість адвокатських витрат відповідає ступеню складності справи.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги (гонорар адвоката), перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", з відповідача на користь позивача слід стягнути 16000,00 гривень на відшкодування понесених витрат на правову допомогу, що відповідає критерію розумності та пропорційності витрат.

Повний текст рішення складено 23.03.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-7, 9-13, 141, 179, 258-259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов адвоката Лабика Руслана Романовича в інтересах ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «ВУССО», про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «ВУССО» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування, пов`язане із втратою годувальника, в сумі 134028 (сто тридцять чотири тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «ВУССО» на користь ОСОБА_1 витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «ВУССО» на користь держави судовий збір в розмірі 1340 (одна тисяча триста сорок) гривень 28 (двадцять вісім) копійок за позовну вимогу майнового характеру.

Рішення може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУССО» (ЄДРПОУ 31650052, місцезнаходження: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17).

Суддя: Ю.М.Єпішин