Рішення № 135221461, 25.03.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/14355/25

Провадження № 2/638/2303/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2026 року м.Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Агапова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Суслової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 105879,80грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернулось до Шевченківського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 105879,80грн. за кредитним договором, у тому числі:

-64616,04грн. заборгованості за тілом кредиту;

-41263,76грн. заборгованості по відсотках.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на наявність боргу у відповідача за кредитним договором, заборгованість за яким на час подання позову не погашена.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 06.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.,

У судове засідання представник позивача не з`явився. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Відповідач та її представник у судове засідання також не з`явились.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстави першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Із наведеної вище норми процесуального права слід дійти висновку, що заява сторони про відкладення розгляду справи не є безумовною підставою для такого відкладення. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Така правова позиція викладена Верховним Судом 04 серпня 2021 року у справі №758/6080/19.

Приймаючи до уваги обмеження строків розгляду справи, які встановлені процесуальним законом, а також те, що позовна заява надійшла до суду 22.05.2025 року, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами, оскільки зібрані матеріали справи містять всі необхідні докази для вирішення спору.

Крім того, явка учасників справи у судове засідання не визнавалася судом обов`язковою.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

25.06.2019 між Акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір б/н, за умовами якого позичальнику встановлено кредитну лінію у сумі 200 000,00грн. строком на 12 місяців з процентною ставкою за користування кредитною лінією цій у розмірі 39,99%.

12 серпня 2022 р. АТ «Альфа-Банк» змінило найменування на АТ «Сенс Банк».

Кредитором зобов`язання за договором щодо надання грошових коштів виконані належним чином, що підтверджено банківською випискою по рахунку відповідача.

Разом з тим, відповідач зобов`язання за договором виконував не належним чином, в обумовлені договором строки кредитні кошти банку не повернув. Доказів зворотного суду не надано.

Згідно розрахунку заборгованості АТ «Сенс Банк» у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 105879,80грн., у тому числі: 64616,04грн. заборгованості за тілом кредиту; 41263,76грн. заборгованості по відсотках.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов`язання.

Порушення боржником умов договорів є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Виходячи з викладеного, враховуючи відсутність доказів погашення заборгованості відповідачем, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) 64616,04грн. заборгованості за тілом кредиту; 41263,76грн. заборгованості по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) 2 422,40грн. - на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р.О. Агапов