Рішення № 135217900, 26.02.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/2230/25

Провадження № 2-о/362/25/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.02.26 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участі: секретаря судового засідання Шмагун М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Калинівська селищна рада про встановлення факту визнання батьківства,-

В С Т А Н О В И В:

Заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт визнання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свого батьківства щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Печенюги Новгород-Сіверського району Чернігівської області, у зв`язку з чим внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 № 11 від 2 серпня 1958 р., складеного виконавчим комітетом Печенюгівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, зазначивши її батьком - ОСОБА_2 , громадянина України.

Заявниця в судове засідання не з`явилась, представник заявниці подала до суду заяву про підтримання заяви та розгляд справи за їх відсутності.

Представник заінтересованої особи Калинівської селищної ради в судове засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти задоволення заяви.

Дослідивши письмові матеріали, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Васильків, що стверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у виді права на земельну частку (пай) в КСГП «Мрія с. Печенюги Новгород-Сіверського району Чернігівської області відповідно до сертифікату серії ЧН № 007496.

Заявниця ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ») народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Печенюги Новгород-Сіверського району Чернігівської області, матір`ю її записана ОСОБА_5 , відомості про батька відсутні.

Як вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, виданого 01.02.2025 р., державна реєстрація народження ОСОБА_6 , а саме зазначення по-батькові дитини « ОСОБА_7 » - вказано зі слів матері.

Як вказує заявник, батьком заявника є ОСОБА_2 , який не перебував у шлюбі з матір`ю заявниці, у зв`язку з чим відомості про нього, зокрема «По-батькові», в актовому записі про народження заявниці ОСОБА_6 були зазначені зі слів матері, однак через юридичну необізнаність заявник не вирішувала питання її батьківства за час життя її батьків.

Мати заявниці - ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Як встановлено з матеріалів витребуваної судом спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 , заявниця є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , вона фактично прийняла спадщину після свогобатька ОСОБА_2 , оскільки фактично проживала та була зареєстрована з ним за однією адресою в АДРЕСА_1 .

Постановою державного нотаріуса Другої Фастівської державної нотаріальної контори Київської області Бігіч С.Ю. від 21.01.2025 р. ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки не підтверджено доказу родинних відносин та відсутнє рішення про встановлення факту проживання однією сім`єю не менше п`яти років.

Як вбачається з акту обстеження проживаючих за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , проведеног 31.12.2022 р. комісією Калинівської селищної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею зареєстровані та проживають ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , чоловік, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , син. За свідченням сусідів разом з сім`єю ОСОБА_1 були зареєстровані та проживали до дня смерті її батьки: ОСОБА_2 батько, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_8 мати, померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Комісія прийшла до висновку, що дійсно батьки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_8 по день своєї смерті були зареєстровані та проживали разом з дочкою ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Порадівського старостинського округу Калинівської селищної ради від 14.01.2025 р., згідно записів будинкової книги Порадівської сільської ради, за адресою житлового будинку АДРЕСА_1 проживав та був зареєстрований гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_9 з 12.06.2001 р. по день смерті. Разом з померлим на день його смерті проживали та були зареєстровані громадяни: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Згідно довідки старости села Печенюги Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області №30-17/61 від 03.02.2025 р. встановлено, що згідно з погосподарською книгою №6 Печенюгівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області на 1977-1979 р.р. та відповідно до особового рахунку № НОМЕР_3 , власником домоволодіння, розташованого за адресою: с. Восточне, Новгород-Сіверського району Чернігівської області, була ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , голова двору. Разом з нею проживали: чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , дочка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Таким чином, з огляду на спільну реєстрацію заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх спільне проживання спочатку в с. Печенюги Новгород-Сіверського району Чернігівської області, де народилась заявниця, а з 2001 р. в с. Руликів Фастівського району Київської області - підтверджується наявність сімейно-родинних відносин між заявницею ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як між дочкою та батьком, також на наявність саме такого ступеню родинних відносин зазначають в своїх офіційних документах органи місцевого самоврядування.

Разом з тим, відсутність відомостей щодо батьківства ОСОБА_2 по відношенню до заявниці в актовому записі про її народження, позбавляє заявницю можливості оформити свої спадкові права, відстежити своє генеалогічне дерево.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно положень п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У правовідносинах у даній справі спірному застосуванню при вирішенні спору в цілому підлягають правила, встановлені пунктом 7 Указу президії Верховної ради Української РСР «Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР» у відношенні дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 року від осіб, що не перебувають між собою у шлюбі, батьківство може бути встановлено за спільною заявою матері дитини і особи, яка визнає себе батьком дитини. В разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав, а також при неможливості встановлення її місця проживання батьківство може бути встановлено за заявою батька. В разі смерті особи, на утриманні якої перебувала дитина і яка визнавала себе батьком дитини, факт визнання нею батьківства може бути встановлений в судовому порядку. На підставі спільної заяви батьків або батька дитини або рішення суду про встановлення факту визнання батьківства провадиться відповідна реєстрація в органах запису актів громадянського стану з внесенням запису про батька у свідоцтво про народження дитини.

Характером таких спорів є вирішення їх у відповідності до законодавства, яке діяло в момент народження дитини.

Згідно сталої судової практики можливо побачити, що тлумачення вказаних норм свідчить, що правила частин другої та третьої статті 53 КпШС застосовуються для встановлення в судовому порядку батьківства особи, з якою мати не перебувала в шлюбі у відношенні дітей, що народилися після 01 жовтня 1968 року; у відношенні дітей, які народилися до 01 жовтня 1968 року умови встановлення факту визнання батьківства передбачалися частиною першою статті 7 Указу Президії Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР». У разі смерті особи, факт визнання нею батьківства може бути встановлений в судовому порядку за наявності таких умов: (а) перебування дитини на утриманні такої особи; (б) визнання особою себе батьком дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні по суті висновки зроблені в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року у справі №570/2797/13-ц (провадження №61-5970св18) та в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2019 року у справі №183/3834/15-ц (провадження №61 -28689св18).

Верховний Суд Касаційний цивільний суд 24.10.2018 року у справі №570/2797/13-ц залишаючи без задоволення касаційну скаргу позивача зазначив: «Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст.128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст.53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини (роз`яснення пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Указ Президії Верховної ради СРСР від 08 липня 1944 року скасував можливість судового встановлення батьківства, який існував згідно Кодексу законів про сім`ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану УРСР 1926 року. В умовах воєнної диспропорції жіночого і чоловічого населення прийняте рішення про юридичне визнання лише шлюбу, зареєстрованого в компетентних органах.

На підставі Указу Президії Верховної ради СРСР від 15 вересня 1945 року внесено зміни до статті 2 вищезазначеного кодексу, а саме, при реєстрації в органах запису актів громадянського стану народження дитини від матері, яка не перебуває в зареєстрованому шлюбі, дитина записується за прізвищем матері з присвоєнням їй по батькові за вказівкою матері. Отже заповнення графи «Батько» у актовому записі про народження дитини не передбачалося.

Такі вимоги діяли до прийняття основ законодавства СРСР та союзних республік про шлюб та сім`ю 1968 року, зокрема статті 53 КпШС УРСР.

На момент виникнення правовідносин у даній справі, а саме на момент народження заявниці ІНФОРМАЦІЯ_4 діяв Кодекс законів про сім`ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану від 31 травня 1926 року (УССР).

За статтею 32-1 Кодексу законів про сім`ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану, дитина, що народилася від особи, з якою мати дитини не перебуває в зареєстрованому шлюбі, не має права звернутися в суд з позовом про встановлення батьківства і про стягнення із зазначеної особи аліментів на утримання дитини.

Згідно з пунктами 6, 7 Указу Президії Верховної ради УРСР від 29 липня 1969 року «Про порядок введення в дію Кодексу про шлюб та сім`ю УРСР» правила частин другої, третьої статті 53 Кодексу про шлюб та сім`ю УРСР про встановлення в судовому порядку батьківства особи, з якою мати не перебувала у шлюбі, застосовуються у відношенні дітей, що народилися після введення в дію Основ законодавства СРСР і союзних республік про шлюб та сім`ю, тобто після 01 жовтня 1968 року.

У відношенні дітей, які народилися до 01 жовтня 1968 року від осіб, що не перебувають між собою у шлюбі, батьківство може бути встановлено за спільною заявою матері дитини і особи, яка визнає себе батьком дитини. В разі смерті особи, на утриманні якої перебувала дитина і яка визнавала себе батьком дитини, факт визнання нею батьківства може бути встановлений в судовому порядку. На підставі спільної заяви батьків або рішення суду про встановлення факту визнання батьківства провадиться відповідна реєстрація в органах запису актів громадянського стану з внесенням запису про батька у свідоцтво про народження дитини.

Аналізуючи вищезазначене, суд прийшов до переконання про наявність правових підстав для захисту прав заявниці щодо доведення її родинних відносин з батько - шляхом встановлення факту визнання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , свого батьківства щодо ОСОБА_1 , а саме визнання її своєю дочкою.

Таким чином, дослідженні докази в їх сукупності підтверджують факт родинних відносин між фізичними особами, який встановлено для оформлення спадщини.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 82, 258, 259, 263, 265, 268, 293, 294, 315 , 19 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Калинівська селищна рада про встановлення факту визнання батьківства,- задовольнити.

Встановити факт визнання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , свого батьківства щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Печенюги Новгород-Сіверського району Чернігівської області, у зв`язку з чим внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 № 11 від 2 серпня 1958 р., складеного виконавчим комітетом Печенюгівської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, зазначивши її батьком - ОСОБА_2 , громадянина України.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Л.М.Кравченко