Ухвала суду № 135216358, 27.03.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/17956/24

УХВАЛА

27 березня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.

розглянувши заяву щодо здійснення судового контролю по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України , Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії суб`єкта владних повноважень - Військової частини НОМЕР_1 та Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення в період з 29.01.2020 по 14.12.2020, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020. Зобов`язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України перерахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення в період з 29.01.2020 по 14.12.2020, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення набрало законної сили 19.01.2026.

Виконавчі листи по справі №160/17956/24 позивачу не видавались.

Від представника позивача 23.03.2026 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій заявник просить суд:

- зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України та Військову частину НОМЕР_1 протягом 15 календарних днів надати звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2025 у справі № 560/17956/24 та долучити документи, що підтверджують виконання рішення, а саме: розрахунок перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 14.12.2020, із зазначенням кожної складової грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення), раніше виплачених сум та сум, що підлягають доплаті; копію заявки на фінансування виконання рішення суду із зазначенням коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким подано заявку.

Позивач зазначає, що рішення суду фактично не виконано належним чином, оскільки відповідач здійснив лише незначну виплату без надання будь-яких розрахунків, що унеможливлює перевірку її правильності та повноти, не дозволяє встановити, чи враховано всі складові грошового забезпечення за визначений період

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні норми містить і ст. 370 КАС України, за якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 ст. 382-1 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання (абз 1 ч. 5 ст. 382 КАС України).

Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання (ч. 6 ст. 382 КАС України).

Водночас, судом враховано, що положеннями КАС України передбачено право, а не обов`язок, встановлення судового контролю за виконанням рішення суду при його прийнятті.

З поданого клопотання не вбачається, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть в подальшому очікуваного результату, або, що відповідач буде створювати перешкоди для виконання такого рішення.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, ч.8 ст.382 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, відповідно до якого учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень, а тому позивач не позбавлений можливості звернутися до суду в порядку статті 287 КАС України.

Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування наявності підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю позивачем не було надано суду доказів звернення виконавчого листа до примусового виконання в органи виконавчої служби та здійснення виконавчою службою всіх необхідних дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Відтак, суд доходить до переконання, що позивач не навів належних та достатніх обґрунтувань того, що рішення суду не буде фактично та в повному обсязі виконане в ході виконавчого провадження.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі.

Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2025 у справі №560/17956/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя П.І. Салюк