Ухвала суду № 135211301, 18.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8440/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю:

представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ)

прокурора - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС», про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2025 у справі №757/45847/25-к, у кримінальному провадженні №52017000000000166 від 09.03.2017,-

В С Т А Н О В И В :

В провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС», про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2025 у справі №757/45847/25-к, у кримінальному провадженні №52017000000000166 від 09.03.2017.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що 21.10.2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва було постановлено ухвалу у справі №757/45847/25-к, якою накладено арешт на частки у статутному капіталі юридичних осіб, зокрема ТОВ з іноземними інвестиціями «Туансінвестсеувіс» (код ЄДРПОУ22447500) в розмірі 113 452 045 грн (45,47%) із забороною відчуження та розпорядження, вчинення будь-яких дій, пов`язаних з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності, вчинення будь-яких інших правочинів із вказаним вище майном - частками в статутному капіталі зазначеного підприємства, а також в частині заборони державним реєстраторам вчиняти будь- які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів».

Разом з цим, представник товариства не погоджується з даним арештом та вказує, що зі змісту ухвали про арешт майна вбачається, що фізична особа громадянин Угорщини ОСОБА_5 (є учасником ТОВ з іноземними інвестиціями «ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС» та володіє часткою в статутному капіталі Товариства в розмірі 113 452, 045 грн., що складає 45,47% статутного капіталу товариства.

Однак, фізична особа, який є власником частки та учасником ТОВ «ТІС», володіє часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 113 452.045 грн., що складає 45,47% статутного капіталу товариства. Вказана частка в статутному капіталі товариства є «майном» в розумінні ст. ст. 96-1, 190 ЦК України, і, відповідно до ст. 170 КПК України, слідчий суддя наділений повноваженнями позбавити підозрюваного права на відчуження, розпорядження та/або користування таким майном (часткою в статутному капіталі товариства).

При цьому, ТОВ «ТІС» є юридичною особою, у статутному капіталі якої визначені частки учасників, корпоративні права учасників реалізуються щодо товариства, майно Товариства є відокремленим від майна інших учасників.

ТОВ «ТІС», як юридична особа, є власником належного йому майна, самостійно несе відповідальність за своїми зобов`язаннями та не несе майнової відповідальності за зобов`язаннями власника частки. При цьому, на ТОВ «ТІС», як на юридичну особу, що створена в організаційно- правовій формі товариства з обмеженою відповідальністю, спеціальним законом покладені певні зобов`язання щодо державної реєстрації відомостей про юридичну особу.

Таким чином, встановлена ухвалою про накладення арешту в частині заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів ТОВ «ТІС» - є надмірним, необґрунтованим та протиправним обтяженням, яке повністю позбавляє юридичну особу ТОВ «ТІС» можливості на виконання вимог Закону №755 вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру щодо Товариства, в тому числі такі, що жодним чином не стосуються відчуження або зменшення розміру частки в статутному капіталі Товариства, що належить власнику частки.

Представник товариства, з урахуванням поданих уточнень до клопотання, просить слідчого суддю:

- скасувати вжиту ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2025 у справі №757/45847/25-к заборону державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів ТОВ з іноземними інвестиціями «ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 22447500), за умови, що такі дії не спрямовані на зміну розміру чи власника наступної частки: 45,47% в статутному капіталі ТОВ з іноземними інвестиціями «ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 22447500) в розмірі 113 452 045 грн., що належить громадянину Угорщини ОСОБА_6 .

Адвокат в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши, що Київським апеляційним судом було вказано, що заборона внесення реєстарційних змін в установчі документи забезпечує належне виконання арешту майна, тому такі дії ніяким чином не впливають на діяльність підприємства.

Також, прокурором були подані письмові заперечення, в яких зазначено, що заявник не спростовує обґрунтованість арешту, а лише висловлює припущення щодо його надмірності без дослідження доказової бази, яка була предметом судового контролю при вирішенні питання про накладення арешту.

Прокурор вказує, що даний арешт не припиняє господарську діяльність товариства, не блокує операційну діяльність, не обмежує право укладати договори, не перешкоджає виконанню фінансових зобов`язань, не позбавляє товариство можливості здійснювати підприємницьку діяльність.

Єдиним обмеженням є встановлена судом заборона на внесення реєстраційних змін до установчих документів та відомостей про юридичну особу.

Зазначене обмеження має вузький характер та спрямоване виключно на забезпечення збереження арештованого майна підозрюваного, а не на втручання у господарську діяльність юридичної особи як такої.

Таким чином, твердження заявника про нібито повне блокування діяльності товариства не відповідає дійсності та спростовується самим змістом ухвали про арешт майна, якою встановлено лише обмеження реєстраційних дій, але не діяльності підприємства

Отже, застосований судом спосіб арешту відповідає принципу співмірності є необхідним та достатнім для досягнення мети кримінального провадження і не створює надмірного втручання у права заявника чи інших осіб.

Крім того, прокурор зазначив, що ухвалами слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.02.2026 у справах №757/8415/26-к та № 757/8425/26-к заявнику відмовлено у задоволенні аналогічних клопотань щодо скасування цього ж оскаржуваного арешту.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, заслухавши думку адвоката та прокурора, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52017000000000166, від 09.03.2017 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції чинній станом на момент вчинення злочину).

21.10.2025 ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/45847/25-к було накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке належить йому на праві власності, а саме - на частки у статутному капіталі наступних юридичних осіб: ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» (код ЄДРПОУ 22447500) в розмірі 113 452 045 грн (45,47%);ТОВ «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 31484491) в розмірі 542 000,00 грн (50%); ТОВ «ТІС-РУДА» (код ЄДРПОУ 34526544) в розмірі 29 332 551,00 грн (20,56%); ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ» (код ЄДРПОУ 37468475) в розмірі 44 339 208 грн (17,76%);ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 37468454) в розмірі 65 425 590,55 грн (47,23%); ТОВ «АТІС» (код ЄДРПОУ 31432532) в розмірі 5428 грн (46%); ТОВ «ТІС-15 ПРИЧАЛ» (код ЄДРПОУ 39561688) в розмірі 549 439 грн (34,03%); ТОВ «ТІС-14 ПРИЧАЛ» (код ЄДРПОУ 39561557) в розмірі 655 418 грн (34,03%) ТОВ "ТІС-24 ПРИЧАЛ", (код ЄДРПОУ: 44258645) в розмірі 3 195 074 грн (17,76%); ТОВ «ТІС-ЗЕРНО» (код ЄДРПОУ: 37468469), статутний капітал якого становить 183 126 407 грн (100%); ТОВ «ТІС-МІНДОБРИВА» (код ЄДРПОУ 36143538), статутний капітал якого становить 56 222 017 грн, із забороною відчуження та розпорядження, вчинення будь-яких дій, пов`язаних з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності, вчинення будь-яких інших правочинів із вказаним вище майном - частками в статутному капіталі зазначеного підприємства, а також в частині заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів.

З матеіралів клопотання вбачається, що громадянин Угорщини ОСОБА_8 є бізнесменом російського походження, який займається, купівлею-продажем сільськогосподарської продукції на міжнародному ринку.

У період часу з початку квітня 2014 року по кінець липня 2014 року у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на заволодіння шляхом обману зерном, яке буде поставлятися ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

07.02.2017 в кримінальному провадженні № 22014101110000215 повідомлено про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 та ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України (в редакції чинній станом на момент вчинення злочину).

09.03.2017 кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 виділено з кримінального провадження № 22014101110000215 в окреме провадження. Виділеному провадженню присвоєно № 52017000000000166.

14.03.2018 в кримінальному провадженні № 52017000000000166 складено повідомлення про нову підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 та ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції чинній станом на момент вчинення злочину).

16.07.2025 кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України виділено в окреме провадження.

16.07.2025 подальше здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 52017000000000166 доручено слідчим Головного слідчого управління Національної поліції України.

14.08.2025 ОСОБА_9 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008) та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону № 4025 VI від 15.11.2011).

Зокрема, зазначено, що ОСОБА_8 є власником часток у статутному капіталі ряду юридичних осіб, а саме в: ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» (код ЄДРПОУ 22447500) в розмірі 113 452 045 грн (45,47%); ТОВ «ФЕДКОМІНВЕСТ-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 31484491) в розмірі 542 000,00 грн (50%); ТОВ «ТІС-РУДА» (код ЄДРПОУ 34526544) в розмірі 29 332 551,00 грн (20,56%); ТОВ «ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ» (код ЄДРПОУ 37468475) в розмірі 44 339 208 грн (17,76%); ТОВ «ТІС-ВУГІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 37468454) в розмірі 65 425 590,55 грн (47,23%); ТОВ «АТІС» (код ЄДРПОУ 31432532) в розмірі 5428 грн (46%); ТОВ «ТІС-15 ПРИЧАЛ» (код ЄДРПОУ 39561688) в розмірі 549 439 грн (34,03%);ТОВ «ТІС-14 ПРИЧАЛ» (код ЄДРПОУ 39561557) в розмірі 655 418 грн (34,03%);ТОВ "ТІС-24 ПРИЧАЛ", (код ЄДРПОУ: 44258645) в розмірі 3 195 074 грн (17,76%); ТОВ "ДП ВОРЛД ТІС ПІВДЕННИЙ", код ЄДРПОУ: 37468475 - 17,76%.

Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15.04.2008) та ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону № 4025 VI від 15.11.2011), які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, а також їх санкціями передбачене покарання зокрема у вигляді конфіскації майна.

Відтак, слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, прийшов до висновку про накладення арешту на майно, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, шляхом заборони відчуження та розпорядження, вчинення будь-яких дій, пов`язаних з виділом, поділом, реєстрацією та перереєстрацією прав власності, вчинення будь-яких інших правочинів із вказаним вище майном - частками в статутному капіталі зазначеного підприємства, а також в частині заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Разом з цим, до суду звернувся представник власника майна, який вказує, що даний арешт порушує права заявника.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Право власності є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності з дотриманням вимог, встановлених ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном, принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейський суд констатує порушення державою cm. 1, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Отже, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обгрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяжень, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального провадження.

Відповідно до положень ст. 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, недоторканість права власності.

Окрім того, Європейський суд прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Патрідіс проти Греції" (ВП), заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції" від 22 вересня1994 року, Series A N 296- А, П. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 4962, від 10 травня2007 року). Будь-яке втручання державного органу управо на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52). Таким чином, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого1986 року у справі "ОСОБА_1 та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series A N 98).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007у справі "Смирнов проти України" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя дійшов до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба.

Слідчий суддя вважає, що доводи адвоката зводяться до не погодження з накладенням арешту на частку статутного капіталу товариства, однак останній не надає реальних доказів, які б вказували на те, що заборона державним реєстраторам вчиняти будь- які дії, пов`язані з перереєстрацією та внесенням змін до установчих документів, є надмірною для діяльності підприємства.

Відтак, слідчий суддя вважає, що обставини кримінального провадження та доводи прокурора є такими, які спростовують позицію адвоката у даному клопотанні.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя прийшов до висновку, що даний арешт не несе обтяжливого характеру для діяльності товариства, а тому доводи адвоката є необґрунтованими.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що така заборона була накладена з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, тому даний арешт є забезпеченням дотримання цілей кримінального провадження.

Також, доцільність накладення арешту вже була предметом перевірки апеляційною інстанцією, яка залишила в силі ухвалу суду від 21.10.2025.

Окрім зазначеного, слідчий суддя звертає увагу, що адвокатом, при зверненні до суду, не було надано належним чино завіреної ухвали про накладення арешту та не надано суду реальних доказів, щодо того, що даний арешт несе негативні наслідки для товариства.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, тому відмовляє у задоволенні клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 379, 392, 532 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС», про часткове скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21.10.2025 у справі №757/45847/25-к у кримінальному провадженні №52017000000000166 від 09.03.2017, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_10