Ухвала суду № 135199641, 26.03.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/2324/26

Провадження № 2-з/361/33/26

26.03.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Савчака С.П. розглянувши (без повідомлення учасників) заяву про забезпечення позову, яка подана заступником керівника Броварської окружної прокуратури Київської області у цивільній справі за позовною заявою заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером: 3221281201:01:025:0100 площею 0,1000 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 21934216322112), що перебуває у власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа № 361/2324/26 за позовом заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння з кадастровим номером: 3221281201:01:025:0100 площею 0,1000 га.

В межах вказаної вище справи, позовні вимоги заступника керівника окружної прокуратури обґрунтовуються тією обставиною, що всупереч імперативним положенням ч. 4 ст. 116 Земельно кодексу України, відповідно яких безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться один раз по кожному виду цільового призначення, відповідачем ОСОБА_1 на підставі рішення Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області від 08.10.2020 № 901 XL-VII повторно безоплатно набуто у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером: 3221281201:01:025:0100 площею 0,1000 га, за цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку, та господарських будівель і споруд», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є одноособовою власницею спірної земельної ділянки з кадастровим номером: 3221281201:01:025:0100 площею 0,1000 га, а відповідно є наділеною правом розпорядження відповідним об`єктом нерухомого майна, зокрема шляхом відчуження останнього на користь третіх осіб, а також його поділу на окремі об`єкти нерухомого майна чи об`єднання з іншими об`єктами нерухомого майна (земельними ділянками).

Таким чином, за умови відчуження відповідачем вищевказаної спірної земельної ділянки, а також здійснення ним її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, у разі задоволення позову заступника керівника окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області у справі № 361/2324/26, реальне (ефективне) виконання відповідного судового рішення буде неможливим або значно ускладненим з юридичної точки зору, що в свою чергу спричинить дійсну шкоду правам та охоронюваним законом інтересам держави у відповідній сфері правовідносин.

Натомість, вжиття заходів забезпечення позову, зокрема шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером: 3221281201:01:025:0100 площею 0,1000 га, за своєю сутністю є співмірним із заявленими органом прокуратури в межах справи № 361/2324/26 позовними вимогами, оскільки вищевказана земельна ділянка є безпосереднім предметом спору, а отже вжиття процесуальних заходів забезпечення позову, зокрема накладення арешту є релевантним юридичній сутності спірних правовідносин.

Вжиття заходу забезпечення позову, зокрема шляхом накладання арешту на спірну земельну ділянку, не призведе до невиправданого (надмірного) обмеження майнових (речових) прав відповідача ОСОБА_1 , оскільки спірний об`єкт нерухомого майна залишиться у володінні та користуванні зазначеної особи, а можливість розпорядження вказаним майном обмежується виключно на певний період часу, пов`язаний із судовим вирішенням відповідного спору, а отже за своєю юридичною природою є таким, що носить тимчасовий характер та одночасно є направленим виключно на збереження існуючого правового режиму спірного об`єкта нерухомого майна до моменту вирішення по суті спірних правовідносин в межах цивільної справи № 361/2324/26.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову суд встановив.

Дійсно у провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа перебуває цивільна справа № 361/2324/26 за позовом заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння з кадастровим номером: 3221281201:01:025:0100 площею 0,1000 га.

Позовні вимоги заступника керівника окружної прокуратури обґрунтовуються тією обставиною, що всупереч імперативним положенням ч. 4 ст. 116 Земельно кодексу України, відповідно яких безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться один раз по кожному виду цільового призначення, відповідачем ОСОБА_1 на підставі рішення Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області від 08.10.2020 № 901 XL-VII повторно безоплатно набуто у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером: 3221281201:01:025:0100 площею 0,1000 га, за цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку, та господарських будівель і споруд», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Пленум Верховного Суду України у пункті 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Предметом спору у цьому випадку є захист права власності територіальної громади на земельну ділянку шляхом витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Враховуючи вищевказані обставини, між сторонами існує спір щодо земельної ділянки внаслідок приховування від органу місцевого самоврядування того факту, що відповідачка вже використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Вказане дає підстави для висновку про наявність можливості відповідачці розпорядитися спірною земельною ділянкою. Порівнявши негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову (накладення арешту на спірну земельну ділянку) із тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів земельна ділянка може бути відчужена, з урахуванням законного інтересу, за захистом якого заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду, та майнових наслідків забезпечення позову, вважає, що такий захід забезпечення позову накладенням арешту на земельну ділянку є співмірними із заявленими позивними вимогами та реально забезпечить позов.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, 1997-II).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 154 ЦПК України суд зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, у розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, враховуючи викладене, суддя вважає, що застосування зустрічного забезпечення в цьому випадку не є обов`язком суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» рішення від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 може вжити заходів щодо відчуження земельної ділянки, в тому числі шляхом її поділу, об`єднання, тобто вжити активні дії, які унеможливлять ефективний захист прав та інтересів позивача, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 149-154, 259-261, 351-354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 3221281201:01:025:0100 площею 0,1000 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2193421632212), що перебуває у власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.

На ухвалу може бути подано апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ухвали).

Заявник: Заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області Комаровський Євген Вікторович, місцезнаходження: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Київська, 137, код ЄДРПОУ 02909996.

Позивач/Стягувач: Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області, місцезнаходження: Київська область, Броварський район, селище Велика Димерка, вулиця Бобрицька, 1, код ЄДРПОУ 04363834.

Відповідач/Боржник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Копію цієї ухвали направити:

- Центру надання адміністративних послуг Броварської міської ради (07400 Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 18);

- Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (07400 Київська область, Броварський район, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 39); для виконання; та учасникам.

Повна ухвала складена та підписана 26 березня 2026 року.

Суддя С.П. Савчак