Ухвала суду № 135197392, 25.03.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3090/25

Номер провадження 1-кс/585/284/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м.Ромни

Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 подане в кримінальному провадженні № 12025200470000605, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.301-1 та ч.2 ст.156 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

1. 19.03.2026 на розгляд слідчого судді надійшло клопотання від 17.03.2026 старшої слідчої СВ Роменського РВП ГУНП України в Сумській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою (вх. № 4712/26-Вх. від 18.03.2026) у кримінальному провадженні № 120252004700000605 від 12.08.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст156, ч.4ст.301-1КК України.

2.За твердженням слідства, у ході досудового розслідування виникли передбачені законом підстави для застосування в цьому провадженні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у зв`язку з наявністю обставин передбачених ч. 6 ст. 193 КПК України.

3.У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити, Зазначив, що на розгляді слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_7 перебуває клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 подане одночасно із клопотанням про надання дозволу на затримання з метою приводу. Однак, слідчий суддя відмовив у наданні дозволу на затримання з метою приводу. Але клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного ОСОБА_6 не розглянув. Вдруге відклав розгляд клопотання, відмовивши слідчому у задоволенні клопотанні, підтриманого прокурором у судовому засіданні, про залишення без розгляду клопотання, яке перебуває у слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_7 на розгляді. Прокурор вважав за можливе розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , оскільки наявні підстави для розгляду клопотання в порядку ч.6ст.193 КПК і наявність на розгляді слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_7 , не перешкоджає такому розгляду. На обґрунтування позиції щодо обґрунтованості клопотання слідчого, прокурор зазначив, що: (1) 11.02.2026 року ОСОБА_6 , згідно із вимогами КПК, набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні; (2) існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.156, ч. 4 ст. 301-1 Кримінального кодексу України /далі КК/, одне з яких є особливо тяжким злочином; (3) підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та/або суду; (4) існують ризики, передбачені п. п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК; (5) недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам, оскільки інші запобіжні заходи не забезпечать його належну процесуальну поведінку; (6) ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук.

4. Захисник підозрюваного проти задоволення поданого клопотання заперечував. Вважав, що до завершення розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 слідчим суддею Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_7 розгляд цього клопотання не можливий. Крім того, звернув увагу на необгрунтованість підозри, не доведеність прокурором існування будь-яких ризиків, право підозрюваного покинути територію України.

5. Заслухавши прокурора та адвоката, суд не вбачає перешкод у розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 , оскільки клопотання подане у зв`язку з наявністю обставин, визначених ч.6ст.193 КПК України і таке клопотання розглядається за відсутності підозрюваного.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

6.Надаючи оцінку обставинам, установленим в ході судового розгляду, слідчий суддя виходить із такого.

Щодо набуття статусу підозрюваного у кримінальному провадженні

7.Слідчий суддя ураховує, що правила, які визначають кого у кримінальному провадженні вважати підозрюваним, зазначені у ст. 42 КПК.

Підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

8.Тобто кримінальний процесуальний закон визначає три рівнозначні випадки за відповідності ситуації особи хоча б одному з яких вона вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.

9.За змістом клопотання та доданих документів вбачається, що у ситуації з ОСОБА_6 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст. 42 КПК (підозрюваним є особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень).

10.Елементами, наявність яких слугує критеріями за якими перевіряється чи набула особа статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, є наявність таких фактичних обставин (фактів): (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) невручення повідомлення про підозру внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення зазначеного повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 278 КПК).

11.Застосовуючи наведений підхід до оцінки «набуття особою статусу підозрюваного у кримінальному провадженні», слідчий суддя ураховує нижченаведене.

12. Встановлено, що 11.02.2026року у кримінальному провадженні №12025200470000605 стосовно ОСОБА_6 слідчий СВ Роменського РВП в Сумській області склала повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.156,ч.4ст.301-1 КК України, яке погодив прокурор Роменської окружної прокуратури (а. с. 289-292).

13.Разом із наведеним, слідчий суддя дійшла висновку щодо неможливості вручення особисто ОСОБА_6 вищезгаданого повідомлення, ураховуючи невстановлення місцезнаходження особи, оскільки 18.09.2025 р. він перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Шегені» в напрямку Польщі, після чого, користуючись належним йому паспортом громадянина України для виїзду за кордон, до України не повертався (а.с. 306).

14.Отже, зважаючи на неможливість з об`єктивних причин вручити ОСОБА_6 повідомлення про підозру особисто у сторони обвинувачення виникла необхідність вжиття заходів для вручення його у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень.

15.З`ясовуючи те чи слідча вжила заходи для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень, слідчий суддя ураховує, що за загальним правилом повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи (ч. 3 ст. 111 КПК).

16.Так, зазвичай особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч.1 ст. 135 КПК).

17.Але у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК).

18.Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч. 1 ст. 136 КПК).

19.Таким чином, під «вжиттям заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень» слід вважати вчинення стороною обвинувачення таких документально підтверджених дій, за наслідками яких особа об`єктивно мала можливість дізнатися про початок її кримінального переслідування.

20.Як вважає колегія суддів, сторона обвинувачення вжила усіх необхідних заходів, направлених на інформування ОСОБА_6 про початок її переслідування у кримінальному провадженні №12025200470000605, оскільки повідомлення про підозру, пам`ятка про процесуальні права та обов`язки підозрюваного і повістки про його виклик були 11.02.2026 року вручені його батьку ОСОБА_6 (т.1а.с.289-292, т.2 а. с.16).

21.Ураховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 набув статус підозрюваного із дотриманням вимог КПК у кримінальному провадженні №12025200470000605.

Щодо існування обґрунтованої підозри

22.Адвокат зазначив про недоведеність стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, у зв`язку із відсутністю у матеріалах клопотання доказів вчинення ОСОБА_6 дій, які можуть вважатися протиправними та бути підставою для будь-якої підозри.

23.У свою чергу прокурор вважав, що підозра обґрунтована, оскільки наявні докази, у відповідності до яких ОСОБА_6 , може вважатись причетним до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.156, ч.4ст.301-1 КК України.

24.Під час перевірки доводів клопотання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя ураховує, що у чинному КПК, як і в інших законах України та підзаконних актах, поняття «обґрунтована підозра» відсутнє.

25.Тому, зважаючи на положення ч. 5 ст. 9 КПК, у ході перевірки існування обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення суд ураховує практику Європейського суду з прав людини /далі ЄСПЛ/.

26.Згідно з практикою ЄСПЛ «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» /Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).

27.Разом із тим, слідчий суддя зауважує, що стандарт «обґрунтованої підозри», який використовується судом на стадії досудового розслідування є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Оскільки обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 28.11.2017 у справі «Мерабішвілі проти Грузії» / Merabishvili v. Georgia), заява №72508/13).

28.Застосовуючи наведений підхід до оцінки «обґрунтованості підозри», слідчий суддя ураховує нижченаведене.

29.У кримінальному провадженні №12025200470000605 ОСОБА_6 підозрюється у (1) вчиненні розпусних дій щодо малолітніх ОСОБА_9 , 2016 року народження та ОСОБА_10 2013 року народження та у примушуванні малолітніх ОСОБА_9 , 2016 року народження та ОСОБА_10 2013 року народження до участі у створенні дитячої порнографії.(т.1 а.с. 289-292).

30.Зокрема, вищевказане, за версією обвинувачення, відбулося за обставин, у ході яких: (1)в кінці липня 2025 року у ОСОБА_6 визначив для участі у створенні протиправного порнографічного контенту знайомих йому малолітніх ОСОБА_9 , 2016 року народження та ОСОБА_10 2013 року, мешканців с.Великі Будки, Роменського району, де він також проживав; (2)за вказівкою ОСОБА_6 малолітні ОСОБА_9 , 2016 року народження та ОСОБА_10 записавши імітацію статевого акту між собою на мобільний телефон, що належить ОСОБА_9 (3) після переданого знятого малолітніми відео ОСОБА_6 висловив невдоволення, що відеозапис поганої якості та його необхідно перезняти; (4)за вказівкою ОСОБА_6 малолітні ОСОБА_9 , 2016 року народження та ОСОБА_10 , повторно зняли відео на мобільний телефон ОСОБА_9 , на якому імітували статевий акт; (5) повторно відзняте відео ОСОБА_6 переслав через застосунок «Telegram на свій телефон та на акаунт абонента «Карина»;(6) також, в кінці липня 2025 року ОСОБА_6 , використовуючи безпорадний стан малолітніх ОСОБА_9 , 2016 року народження та ОСОБА_10 2013 року, які в силу їх віку не могли правильно розуміти значення дій, примусив їх піти до покинутої будівлі та у вказаному приміщенні поміж собою здійснити статевий акт, при цьому надав їм презерватив.

31.Під час розгляду клопотання з доданих документів з`ясовано наступне: (1) з показів малолітнього ОСОБА_9 вбачається, що влітку 2025 року хлопець на ім`я ОСОБА_11 , мешканець с.Великі Будки, примусив його та його знайомого ОСОБА_12 до статевого акту між собою та зняття цього процесу на відео (а.с.57-65) (2)з показів малолітнього ОСОБА_10 вбачається, що що влітку 2025 року хлопець на ім`я ОСОБА_11 , мешканець с.Великі Будки, примусив його та його знайомого ОСОБА_13 до статевого акту між собою та зняття цього процесу на відео (а.с.137-143) (3) з показів свідків ОСОБА_14 , вбачається, що вони є матерями малолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і що їх діти розповідали їм про події літа 2025 року, пов`язані із діями сексуального характеру(а.с.233-234;246-247);(4) з висновків комплексних судово психолого-психіатричних експертиз вбачається, що малолітні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 підвищеної схильності до фантазування та підвищеної схильності до навіювання не виявлено. З урахуванням віку, рівня інтелектуально-мнестичного розвитку, індивідуально-психологічних якостей та емоційного стану, могли правильно сприймати обставини. Які мають значення для кримінального провадження, та можуть давати про них відповідні покази. З урахуванням віку та рівня розвитку, не повною мірою розуміли значення вчинених відносно них протиправних дій, не могли здійснювати повноцінний опір. (а.с.145-156; 159-188); (5) за змістом протоколу обшуку вбачається, що за місцем проживання ОСОБА_6 вилучено мобільний телефон, яким він користується та виданий ним слідчому в ході обшуку (а.с.282-287); (6) з витягу з ЄРДР та копій рапортів вбачається, що 08.08.2025 року та 12.05.2025 року представники служби у справах дітей звернулися із заявами, щодо вчинення гр. ОСОБА_6 дій сексуального характеру, щодо малолітніх мешканців с.Великі Будки (а.с.18-23); (7) за змістом протоколу огляду місця події вбачається, що під час огляду закинутої будівлі в с.Великі Будки, було виявлено та вилучено фрагменти презервативів (а.с.24-28); з письмових пояснень ОСОБА_6 вбачається, що він розповідає про дії сексуального характеру, які відбувались між малолітніми, розказує про наявність відеозапису процесу сексуального акту між малолітніми, називає імена дітей, але заперечує, що він примушував чи якимось чином спонукав дітей до цього (а.с.215-218).

32.Оцінюючи надані слідчим до клопотання докази на підтвердження обґрунтованості підозри на предмет їх належності та допустимості, слідчий суддя зазначає, що всі надані докази, окрім Висновків спеціаліста-психорлога від 16.09.2025 року (а.с.57-65) та від 08.09.2025 року (а.с.135-144), зібрані у встановлений КПК спосіб, та відповідають вимогам, встановленим ст.ст.85,86 КПК України.

33.Що стосується Висновків спеціаліста-психорлога від 16.09.2025 року (а.с.57-65) та від 08.09.2025 року (а.с.135-144), то такі взагалі не є доказами у цьому кримінальному провадженні, оскільки відповідно до п.7ч.4ст.71 КПК України, висновки спеціаліста є джерелом доказів лише щодо кримінальних проступків. В кримінальному провадженні, в якому розглядається це клопотання, відомості внесені за ч.2ст.156, ч.4ст.301-1 КК України, які є тяжким та особливо тяжким злочином, а тому висновок спеціаліста, в силу ст.71 КПК України не може бути доказом у цьому кримінальному провадженні. Крім того. відповідно до п.п.1п.12 Порядку реалізації пілотного проекту щодо запровадження центрів захисту дитини (за моделлю Барнахус), затвердженому спільним Накзом Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України 26 липня 2024 року № 2218/5/180/523/352-Н/1306, зареєстрованого в Мінюсті 29.07.2024 року за №1151/42496 (далі - Порядок), у Центрі проводяться слідчі (розшукові) та процесуальні дії, що повинно відповідати вимогам КПК України, зокрема, допит процесуальне інтерв`ю) дитини, в порядку проведення якого не передбачено надання психологом (співробітником Центру чи залученим психологом), будь-яких висновків стосовно суті допиту та оцінки проведеного допиту. Відповідно до п.13 Порядку, після завершення слідчих (розшукових) та процесуальних дій на базі Центру психолог, який був залучений до такої процесуальної дії, надає висновки та обов`язково вказує в них про наявність підстав для проведення першочергових заходів психологічного відновлення (реабілітації), в тому числі на базі Центру. Організація надання таких заходів покладається на координатора міждисциплінарної команди. У Центрі можуть надаватися такі види психологічних послуг: психологічне консультування дитини, законних представників дитини, психологічна корекція та корекційно-розвиткова робота з дитиною; психотерапія дитини (у разі наявності відповідного фахівця); психологічна реабілітація; психологічна діагностика; участь у групах психологічної підтримки для дітей та батьків / законних представників. Допомога може бути індивідуальною зі спеціалістом, сімейною з іншими членами сім`ї, груповою з незнайомими людьми зі схожими труднощами залежно від потреб дитини та її індивідуальних особливостей. За тривалістю психологічна допомога може бути короткостроковою або довгостроковою.

Відтак, виходячи яз приписів, зазначених у Порядку, залучений психолог має право надавати рекомендації прямо визначені у цьому пункті і не наділений правом надавати оцінку показам дитини, наданим під час допиту чи надавати вказівки слідчим та судовим органам, стосовно проведення будь-яких заходів.

34. Разом з тим, ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, зазначені в п.31 цієї ухвали, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_8 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2ст.156 та ч.4ст301-1 КК України.

35.Поруч із наведеним, слідчий суддя зауважує, що вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_8 вини у вчиненні злочинів.

36.Так, на цій стадії суд не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо неї обмежувального заходу.

37. І саме ураховуючи те, що слідчий суддя оцінює установлені факти за стандартом «обґрунтована підозра», а не «поза розумним сумнівом», слідчим суддею не приймаються до уваги наведені адвокатом альтернативні висновки, які суд зможе у повній мірі оцінити у сукупності з усіма матеріалами кримінального провадження, вже після скерування обвинувального акта до суду.

38.Таким чином підозра, повідомлена ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025200470000605, обґрунтована, а доводи сторони захисту про її необґрунтованість не знайшли свого підтвердження.

Щодо наявності ризиків

39.В обґрунтування наявності ризиків прокурор вказав, що: (1) підозрюваний достовірно знав про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні до пред`явлення повідомлення про підозру, оскільки ще в серпня 2025 року за місцем його проживання було проведено обшук; (2) ОСОБА_6 має тісні зв`язки із свідками у кримінальному провадженні .

40.Адвокат ОСОБА_4 оспорив наведені доводи прокурора, зазначивши про відсутність ризиків.

41.Слідчий суддя ураховує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК). Тобто крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК.

42.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК).

43.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).

44.Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків, слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави», який є значно нижчим у порівнянні зі стандартами доказування «обґрунтована підозра» і «поза розумним сумнівом» (п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №11-132сап21).

45.Так, існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику повинна підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).

46.У ході застосування наведеного підходу до оцінки існування ризиків, слідчий суддя ураховує, що фактами, які переконливо демонструють існування ризику:

- переховування від органів досудового розслідування та/або суду, є (1) здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025200470000605, починаючи із 12.08.2025 року, (2) тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , (3) проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 та його участь під час обшук, в ході якого було вилучено мобільний телефон, (4) виїзд ОСОБА_6 за межі України, (5) неприбуття підозрюваного на виклик для участі в слідчих діях з неповідомленням про причини неприбуття; (6) виїзд за межі України.

- незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, є можливості впливу ОСОБА_6 на малолітніх потерпілих, які зазначили під час допиту, що бояться ОСОБА_6 ..

47. Вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом, крім переховування, що ОСОБА_6 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, стороною захисту, в ході судового розгляду цього клопотання, не було спростовано.

48.Тому, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків.

Щодо оголошення підозрюваного у міжнародний розшук

49.Прокурор, зазначив, що стороною обвинувачення було вжито всі необхідні дії, які підтверджуються матеріалами провадження, щоб ОСОБА_6 було оголошено у міжнародний розшук.

50.Адвокат з цього приводу не висловився.

51.Перевіряючи правильність доводів прокурора щодо оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук, слідчий суддя виходить з того, що у жодній з норм діючого КПК прямо не зазначено, якими саме доказами сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею чи судом, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.

52.Водночас у ч. 1 ст. 281 КПК вказано, що якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук. І за правилами ч. 2 ст. 281 КПК про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до ЄРДР.

53.Таким чином одним із елементів, який може свідчити, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, є наявність процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у вигляді постанови.

При цьому у ч. 1 ст. 281 КПК у словосполученні «оголошує його розшук» дієслово теперішнього часу недоконаного виду активного стану «оголошує» вказує на дію, яка має бути здійснена і ще не завершена, в той час як пасивний дієприкметник доконаного виду «оголошений» у словосполученні «підозрюваний оголошений у міжнародний розшук» в ч. 6 ст. 193 КПК вказує на дію, виконання якої завершено.

54.Вищенаведене, як вважає слідчий суддя, свідчить про те, що для того, щоб підозрюваний вважався у розумінні ч. 6 ст. 193 КПК оголошеним у міжнародний розшук, лише наявності самого факту прийняття процесуального рішення у формі постанови щодо оголошення особи у міжнародний розшук недостатньо, а необхідно також, щоб сторона обвинувачення вчинила всі необхідні дії по реалізації такої постанови, а саме: (1) внесення відомостей до ЄРДР щодо оголошення особи в розшук та (2) надіслання запиту до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні.

55.Застосовуючи зазначений підхід до обставин цієї справи, слідчий суддя враховує, що: (1) 17.03.2026 року слідчий Роменського РВП ГУНП в Сумській області у кримінальному провадженні №12025200470000605 прийняла рішення у формі постанови щодо оголошення у міжнародний розшук ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 309-314); (2) 20.03.2026року постанова щодо оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук надіслана до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (т. 2 а. с. 14); (3) відповідно до витягу відомості про оголошення ОСОБА_6 у міжнародний розшук внесені до ЄРДР (т. 2 а.с. 16-17).

56. Отже, ОСОБА_6 є таким, що в розумінні ч. 6 ст. 193 КПК оголошений у міжнародний розшук.

Щодо дотримання процесуальних прав особи

57.Адвокат ОСОБА_4 зазначив, що розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу за наявності на розгляді у іншого слідчого судді клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 , де слідчий суддя здійснює виклик підозрюваного, до завершення розгляду раніше поданого клопотання, порушує право ОСОБА_6 на захист.

58.Прокурор, заперечуючи проти наведених доводів, зазначив, що клопотання яке розглядається у цьому провадженні подане відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК і слідчий суддя не повідомляє підозрюваного про дату, час та місце судового розгляду. Наявність на розгляді у іншого слідчого судді клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, де здійснюється виклик підозрюваного, не порушує права підозрюваного, оскільки ОСОБА_6 на виклики для розгляду того раніше поданого клопотання не з`являється, а його батьки не повідомляють адресу його проживання за кордоном.

59.З приводу дотримання процесуальних прав підозрюваного на обізнаність про судове засідання та на захист, слідчий суддя ураховує наступне.

60.Слідчий суддя після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик (ч. 1 ст. 187 КПК).

61.Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті (ч. 1 ст. 193 КПК).

62.Слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, лише у разі, якщо прокурором крім наявності підстав, передбачених 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук (ч. 6 ст. 193 КПК в редакції на момент постановлення оскаржуваної ухвали).

63.Отже,у ч.6ст.193КПК закріплено виключний перелік випадків, за наявності яких розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за відсутності підозрюваного.

64.При цьому захисник користується процесуальними правами підозрюваного, захист якого він здійснює (ч. 4 ст. 46 КПК).

65. Із огляду на вищенаведений підхід, оскільки (1) ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук постановою слідчого від 17.03.2026 року; (2) раніше подане клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 перебуває на розгляді у слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_7 з 23.02.2026 року; (3) участь захисника підозрюваного під час розгляду клопотання у цьому провадженні забезпечена, тому слідча суддя вважає, що обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 за обставин не завершеного провадження слідчим суддею Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_7 , не призведе до порушення прав особи на обізнаність про судове засідання та на захист.

66.Рішення,одне з яких за результатами розгляду клопотання може постановити слідчий суддя, передбачені ст.ст. 193,194 КПК України.

67.Так, за наслідками розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя має право:(1)задовольнити клопотання;(2)відмовити в задоволенні клопотання; 3) обрати більш м`який запобіжний захід ( ч.1-3 ст. 194 КПК).

68. Із огляду на те, що підстав для відмови у задоволенні цього клопотання чи обрання більш м`якого запобіжного заходу, передбачених КПК, не встановлено, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 177, 187, 189, 190, ч. ч. 1, 6 ст. 193, 194,196,309,370,371,372 КПК України,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Роменської окружної прокуратури ОСОБА_3 подане в кримінальному провадженні № 12025200470000605, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.301-1 та ч.2 ст.156 КК України, задовольнити.

Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду Сумської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повне судове рішення (ухвала) оголошено 27.03.2026 о 08 год. 30 хв.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_15