Ухвала суду № 135197389, 27.03.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 585/4824/17

Номер провадження 1-кп/585/12/26

У Х В А Л А

27 березня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 307, ст. 336, ч.4 ст. 186, ч.1 ст. 357 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою ОСОБА_5 терміном на 60 днів, про що надав клопотання у письмовому вигляді. В обґрунтування клопотання вказав, що у провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області перебуває об`єднаного кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1, 2 ст. 307, ст. 336, ч.1 ст. 357 КК України (справа № 585/4824/17). 09.11.2025 ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 357 КК України. 11.11.2025 підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.01.2026. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025200470000813 відносно ОСОБА_5 28.11.2025 спрямовано до суду, яке під час підготовчого судового засідання 17.12.2025 об`єднано з кримінальним провадженням відносно ОСОБА_5 за ч. 1, 2 ст. 307, ст. 336 КК України, яке вже перебувало на розгляді в суді. Під час підготовчого судового засідання 17.12.2025 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 діб до 14.00 год. 14.02.2026. На даний час ризики, встановлені під час обрання запобіжного заходу не перестали існувати, а судовий розгляд провадження потребує значного часу, тому є необхідність продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК Україну і в обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , покладається необхідність запобігання переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, або потерпілого. В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України вказав, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні проступку та тяжкого кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена виключно у виді позбавлення волі до 10 років, та усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, може залишити місце мешкання та переховуватися від суду. Також відсутність в останнього міцних соціальних зв`язків, які б забезпечили його належну процесуальну поведінку, підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятися від суду. В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує, що ОСОБА_5 може незаконного впливання на потерпілу ОСОБА_6 , та свідків, які були очевидцями вчинення ним кримінального правопорушення, оскільки останній знає, де вони проживають, та може вчиняти психологічне та фізичне насильство, впливати на них різними способами, з метою примушення їй до зміни показань у цьому кримінальному провадженні, оскільки останньому в силу його процесуального статусу відомі анкетні дані потерпілої та свідків. В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується) зазначає, що ОСОБА_5 , не має постійного джерела доходу, обвинувачується у скоєнні проступку та тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого з корисливих мотивів, у зв`язку з відсутністю засобів для існування. Не виключаються спроби вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєне кримінальне правопорушення та допустив вчинення правопорушення коли відносно нього на розгляді в суді перебувало кримінальне провадження за ч. 1,2 ст. 307, ст. 336 КК України, на час скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення не був офіційно працевлаштований, тобто у нього відсутній постійний дохід, що у свою чергу свідчить про відсутність у обвинуваченого стримуючих факторів від вчинення інших кримінальних правопорушень, що також дає обґрунтовану підставу вважати наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень. На даний час встановлена відсутність у ОСОБА_5 , соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що він не вчинить інше кримінальне правопорушення. Будь-які відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості ОСОБА_5 , тримання під вартою не має. Всі ці фактори в разі не застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дають ймовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому. Викладені обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України які є реальними і їм неможливо запобігти в умовах застосування до обвинуваченого будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою. Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, в тому числі, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_5 , не зможе запобігти ризикам, наведеним у вказаному клопотанні. Так, особисте зобов`язання та особисту поруку до ОСОБА_5 , застосувати неможливо, оскільки він, вчинив злочин та своєю поведінкою в момент вчинення злочину продемонстрував свою девіантну спрямованість своєї особистості, та в подальшому, перебуваючи на свободі, може продовжувати свою злочинну діяльність. Застава не може бути обрана, так як обвинувачений ОСОБА_5 , не буде ізольований від суспільства, а тому зможе продовжувати свою злочинну діяльність, пов`язану із вчиненням злочинів проти власності. Домашній арешт до ОСОБА_5 , застосувати не представляється за можливе оскільки, розуміючи, що останній, перебуваючи за місцем свого проживання, матиме реальну можливість продовжувати свою злочинну діяльність, переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Таким чином, єдиною ефективною в даному випадку мірою запобіжного заходу є тримання під вартою, оскільки виключно така міра запобіжного заходу зможе повністю виключити ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити останнім дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Перелічені ризики виправдовують тримання ОСОБА_5 , під вартою.

Потерпіла повідомила, що заперечує проти задоволення клопотання.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, вважав клопотання не обґрунтованим і безпідставним. Вважав достатнім для запобігання можливим ризикам застосування домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 поклався на думку суду.

Вислухавши думку прокурора, потерпілої, захисника та обвинуваченого, суд приходить до переконання, що клопотання підлягає задоволенню.

Таке переконання склалося в зв`язку з тим, що прокурор довів наявність вказаних в обґрунтування клопотання ризиків, передбачених п.1),п.3) п.5) ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджено і матеріалами даного кримінального провадження. Наявність вказаних ризиків об`єктивно підтверджена матеріалами кримінального провадження, а саме тим, що ОСОБА_7 не прибував до суду для розгляду кримінального провадження, яке вже розглядається відносно нього судом. Ризик впливати на потерпілу і свідків існує, так як обвинувачений напевно знає де проживає потерпіла і знає свідків. А потерпіла в судовому засіданні відмовилася давати покази, що дає обвинуваченому можливість схилити її до дачі свідчень на свою користь. Ризик вчинення нових кримінальних правопорушень, об`єктивно існує, оскільки протягом часу розгляду даного кримінального провадження, до суду надійшло кілька нових обвинувальних актів, які об`єднані в одне провадження. З урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винним, надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд вважає такі дії цілком вірогідними.

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність зазначених у клопотанні ризиків.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

В зв`язку з вказаним суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, тому, обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання захисника, щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який, суд вважає, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, в зв`язку з чим підстави для зміни запобіжного заходу відсутні. Тому обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити.

У відповідності до п.3, п.4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави має відповідати вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України та бути достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

В зв`язку з вказаним, обвинуваченому ОСОБА_5 слід визначити розмір застави тридцять прожиткових мінімумів на працездатну особу, в грошовому виразі 99840 гривень, що достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченому покладених на нього обов`язків, і такий розмір застави не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який відмовити.

Задоволити клопотання прокурора.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на шістдесят діб, до 14 години 40 хвилин 22 травня 2026 року.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатної особи, що становить 99840 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави з дня її внесення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі не виконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини неявки або якщо порушить покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено о 13 годині 27 березня 2026 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1