Рішення № 135181700, 27.03.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/8500/25

Провадження № 2/645/826/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Феленко Ю.В.,

за участі секретаря судових засідань - Товстої Є.А.,

представника відповідача - адвоката Малахової М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ «А-БАНК» звернувся до суду з позовом, в якому представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором ABH0CT155101716466381796 від 23.05.2024 у розмірі 66817.91 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн..

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що 23.05.2024 ОСОБА_1 , уклав з АТ «Акцент-Банк» кредитний договір № ABH0CT155101716466381796 щодо надання кредиту у розмірі 60000,00 грн строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 85 % щорічно.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі відповідно до умов договору. Відповідно до п.12 Заяви, у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу.

Відповідач у порушення умов кредитного договору зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим заборгованість за кредитним договором станом на 28.11.2025 складає 66817.91 грн., яка складається з: 51176.61 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 14981.30 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами. 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією. 660 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

Ухвалою суду від 03.12.2025 відкрито спрощене провадження та призначено судове засідання. Надано відповідачу строк для надання відзиву на позов.

15.12.2025 представником відповідача, адвокатом Малаховою М.І. подано відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. У відзиві зазначено, що відповідач є військовослужбовцем та проходить дійсну військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Харківській області з 2017 року по теперішній час, що підтверджується довідкою Управління Служби безпеки України в Харківській області від 08.12.2025 №70/11-780. Під час проходження служби ОСОБА_1 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення та на підставі п.19 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 08.10.2020. Таким чином на відповідача поширюються положення ч. 15 ст. 14 Закону №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за якими штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. З урахуванням наданих частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільг, ОСОБА_1 зайво перерахував на користь АТ «А-БАНК» 5 937,28 грн. Позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту, пені та процентів за користування кредитом. При цьому, тіло кредиту відповідачем сплачено у повному обсязі, а нараховану пеню та проценти за користування кредитом відповідач не визнає. Враховуючи право ОСОБА_1 на отримання пільг, встановлених, зокрема, ч. 15 ст. 14 Закону №2011-ХІІ, позивач заперечує проти задоволення позову.

У судове засідання представник позивача не прибув, у позові просив провести розгляд справи без його участі, правом на подання відповіді на відзив не скористався.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила в позові відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що зазначені вище.

За наслідком судового засідання 18.03.2026 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та визначив дату та час його проголошення 27.03.2026 о 10:00 год.

Відповідно до ч.1ст.244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику)учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, дата ухвалення рішення у даній справі є дата складення повного судового рішення - 27.03.2026.

Вислухавши доводи сторони відповідача, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд зазначає таке.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23.05.2024 ОСОБА_1 уклав з Акціонерним товариством «Акцент-Банк» Кредитний договір № ABH0CT155101716466381796 щодо надання кредиту в розмірі 60000,00 грн.(а.с. 8 зворот-9)

Договір складається із Заяви Клієнта про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101716466381796, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка».

У заяві про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101716466381796 від 23.05.2024 зазначено, що до укладання цієї угоди відповідач ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms та до укладання цієї угоди ознайомлений з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному об`ємі у відповідності до ч.2 ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ця Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір.

Відповідно до Заяви тип кредиту - строковий, сума кредиту 60000,00 грн, строк кредитування 36 місяців з 23.05.2024 по 22.05.2027 включно, процентна ставка фіксована - 85 % на рік, розмір щомісячного платежу становить 4704,62 грн. Дана інформація також зазначена і в паспорті споживчого кредиту «Швидка готівка».

Відповідно до паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07 % (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочення, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 % суми простроченого платежу.

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета- заява разом з умовами та правилами і тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві.

Також, факт укладення даного договору відповідачем не оспорюється.

Відповідачем, у пункті 9 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» вказано номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту.

Згідно меморіального ордеру №TR.36948939.47315.65455 від 23.05.2024, АТ «А-Банк» видано ОСОБА_1 кредит, згідно договору № ABH0CT155101716466381796 від 23.05.2024, у розмірі 60000,00 грн.. (а.с. 11)

Згідно розрахунку позивача, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № ABH0CT155101716466381796 від 23.05.2024 становить 66817.91 грн., яка складається з: 51176.61 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 14981.30 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами. 0.00 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією. 660 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

При цьому у розрахунку заборгованості враховані сплачені відповідачем кошти в рахунок погашення кредиту.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Оцінивши розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що нарахування відсотків здійснювалось в межах строку дії кредитного договору, докази протилежного матеріали справи не містять.

При цьому у підписаному відповідачем договорі викладено інформацію про тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, процентну ставку, платежі за додаткові та супутні послуги, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку.

Вказане вище свідчить, що сторони беззаперечно погодили умови кредитного договору щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами.

Таким чином, суми заборгованості за тілом кредиту та процентам, які просить стягнути позивач з відповідача, нараховані в межах та у сумах, погоджених умовами кредитного договору.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за пенею суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК Українита доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від12.06.2024 у справі№ 910/10901/23.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23(провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами Кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником пені у розмірі 0,07% від суми простроченої заборгованості, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов`язання, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

За таких обставин, нарахування заборгованості за пенею позивачем є безпідставним та неправомірним, а тому позовна вимога про стягнення заборгованості за пенею в розмірі 660,00 грн. задоволенню не підлягає.

Щодо посилань відповідача на неправомірність нарахування відсотків під час дії особливого періоду, оскільки він відноситься до категорії осіб відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", в редакції чинній на дату укладення кредитного договору, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином, особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. В умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.

Верховний Суд сформулював правову позицію щодо тлумачення поняття "особливий період" у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 205/1993/17-ц (касаційне провадження № 61-1664св17). Так, у постанові зазначено, що особливий період діє в Україні від 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію".

Отже, в Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває по теперішній час.

Національний банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Тобто на вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

На підтвердження факту перебування відповідача на військовій службі, як на підставу для списання відсотків за кредитним договором, стороною відповідача надано копію довідки Управління Служби безпеки України в Харківській області від 08.12.2025 №70/11-780 про те, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Харківській області (а. с. 40), а також посвідчення серія НОМЕР_1 від 08.10.2020 про отримання статусу учасника бойових дій ( а.с. 36).

В наданих доказах не міститься інформації, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або що він брав/бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Також і будь-якими іншими доказами не підтверджено факту саме безпосередньої участі відповідача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування російської збройної агресії, забезпеченні їх здійснення, перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Лише безпосередня участь відповідача у бойових діях, спрямованих на захист Батьківщини, під час дії в державі особливого періоду дала б підстави для висновку, що на спірні правовідносини поширюється дія пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Аналогічний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 306/1157/15-ц (провадження № 61-2525св18), від 30 травня 2018 року у справі № 521/12726/16-ц (провадження № 61-16144св18), від 10 січня 2019 року у справі № 327/353/16-ц (провадження № 61-25229св18) та від 04 вересня 2019 року у справі № 554/10264/17 (провадження № 61-42778св18).

Під час укладення кредитного договору № ABH0CT155101716466381796 від 23.05.2024 відповідач не пред`явив кредитору докази наявності права на пільги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо не нарахування процентів за користування кредитом. В той же час, ним було підписано кредитний договір, в якому зазначений розмір та порядок нарахування процентів. Крім того, вказаний договір було підписано вже під час дії особливого періоду.

Відсотки за користування кредитом нараховані в межах строку кредитування за кредитним договором № ABH0CT155101716466381796 від 23.05.2024, їх розмір не перевищує погодженого в договорі, з яким погодився відповідач, шляхом підписання електронним підписом.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками вищевказаним договором.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2398,47 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.12,81,141,247,263-265,279,280-283 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101716466381796 від 23.05.2024 станом на 28.11.2025 в розмірі 66157,91 грн., з яких: 51176,61 грн. - тіло кредиту; 14981,30 грн. - заборгованість за процентами.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судовий збір у розмірі 2398,47 грн..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне найменування сторін:

позивач - акціонерне товариство «Акцент-Банк», юридична адреса 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, pax. №UA493077700000029090829000010, ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770,

представник позивача - Шкапенко Олександр Віталійович, РНОКПП НОМЕР_2 , діє на підставі довіреності № 22908652-К-Н-О від 23.01.2024, адреса листування 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11,

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

представник відповідача - Малахова Марина Ігорівна ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Ю.В. Феленко