Рішення № 135181364, 25.03.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/207/26

Номер провадження 2/383/363/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої - судді Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ляховецької В.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/207/26 за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року АТ «АКЦЕНТ-БАНК» звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 19 вересня 2025 року між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та відповідачем було укладено Кредитний договір №А32ВСТ155101415369. За умовами укладеного договору АТ «АКЦЕНТ-БАНК» надав відповідачу кредит у розмірі 15000,00 грн строком на 6 місяців, тобто до 18.03.2026 року зі сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 умови укладеного договору не виконує, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилась станом на 11 лютого 2026 року, в сумі 19304,04 грн, в тому числі: заборгованість за кредитом 1500,00 грн; заборгованість за відсотками 3701,34 грн та заборгованість за пенею 602,70 грн. На цій підставі звернулися до суду з вказаним позовом та просять його задовольнити, а також стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 лютого 2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу без участі представника позивача (а.с.6).

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явилася по невідомій суду причині, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином. До суду заяв чи клопотань не подала. Відзиву на позовну заяву від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з`явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази та оцінивши їх у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «Укр Кредит Фінанс»).

Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідач як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Слід також зазначити, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до позивача із анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНКУ», в якій своїм підписом підтвердила, що зазначена заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, складають договір про надання банківських послуг (а.с.16).

У анкеті-заяві від 19.09.2025 року ОСОБА_1 засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі УЕП) з особистим ключем і відповідним його відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вичненя правочинів та платіжних операцій. Визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису.

Відповідно підписаної між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 . Заяви про надання послуг «Швидка готівка» №А32ВСТ155101415369 від 19.09.2025 року, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» із заявою з метою отримання кредиту за послугою «Швидка готівка» на таких умовах: вид кредиту: «Кредит на споживчі потреби», тип кредиту: кредит строковий, мета отримання кредиту: придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг, сума кредиту: 15000,00 грн, строк кредиту: 6 місяців зі строком повернення до 19.03.2026 року включно (п.1-5 Заявки) (а.с.8-9).

Відповідно до п.6-7 Заяви процентна ставка (фіксована): 85% на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі платежу визначеного пунктом 7 цієї Заяви. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік. Розмір щомісячного платежу - 3162,83 грн.

Згідно п.8 Заяви денна процентна ставка становить - 0,15%.

Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - 4323347357909461. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 18976,97 грн. Погашення заборгованості за кредитом здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок НОМЕР_1 (п.9-11 Заявки).

Відповідно до п.12 Заяви у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07 % (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 % суми простроченого платежу.

Також сторонами погоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, згідно з яким дата повернення кредиту та сплата нарахованих процентів: 18.03.2026, сума кредиту за договором 15000,00 грн, проценти за користування кредитом 3976,97 грн (а.с.9 зворот -10).

Із Паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка» суд встановив, що 19.09.2025 року АТ «Акцент-Банк» надав відповідачу інформацію, що зберігає чинність та є актуальною до 19.03.2026 року, відповідно до якої процентна ставка за користування кредитними коштами складає 85% річних, кількість щомісячних платежів: 6 (а.с. 7).

Також, 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 підписала власноруч заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахуноком, яка разом у Умовами та правилами надання банківських послуг становить Договір, та яким просила відкрити їй поточний рахунок у UAH та встановити кредитний ліміт (а.с.17-18).

Відповідно до п.1 Заявки вид послуги відкриття та обслуговування поточного рахунку. До рахунку Банк випускає безкоштовно (за виключенням іменної картки з фото, випуск якої становить 150 грн) платіжний інструмент у вигляді платіжної картки.

Згідно з п.2 Заявки за Рахунком, що відкривається згідно з цією Заявою, можуть здійснюватися операції: внесення/зняття коштів на/з рахунку/картки (готівковим або безготівковим шляхом) через каси та термінали самообслуговування; перекази з поточного рахунку/картки на інші рахунки/картки в Банку та на рахунки/картки в інших банках України; перекази з поточного рахунку на рахунки фізичних та юридичних осіб у закордонних банках; розрахунки Карткою (безготівкові розрахунки Карткою) в торгово-сервісній мережі України та за кордоном, включно з інтернет-магазинами; інші платіжні операції, передбачені Договором. За надання платіжних послуг, також інших послуг передбачених Договором стягується плата згідно з Тарифами, Банку. За операціями за Рахунком встановлені ліміти відповідно до Додатку 1 до цієї Заяви. Окремі/додаткові ліміти та/або обмеження за платіжними операціями за карткою/рахунком можуть бути встановлені/змінені відповідно до вимог Національного банку України, Міжнародних платіжних систем Мastercard/VISA або Банком.

Пунктами 3 6 Заявки встановлено, вид кредиту - Кредитний ліміт на поточний рахунок. Тип кредиту - Кредитування рахунку. Мета отримання кредиту - споживчі цілі. Сума кредиту (ліміту) - від 1 000 грн до 200 000 грн. Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку. Клієнт беззастережно погоджується із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку встановлювати, зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про що Банк повідомляє Клієнта шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування.

Відповідно до п.7 Заявки Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік. Денна процентна ставка (ДПС) становить - 0.06%.

Згідно з п. 8. Заявки строк кредитування (строк дії кредитного договору) - 240 місяців.

Відповдіно до п.9. Заявки порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 5% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості за Договором про споживчий кредит. Додатком №1 до заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахуноком від 19.09.2025 року встановлено ліміти по картці (рахунку) (а.с.19).

Також позивачем підписано довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб 19.09.2025 року (а.с.20).

Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідач та АТ «Акцент-Банк» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Проте, відповідач у строки, визначені Договором до 18.03.2026 року, свої зобов`язання не виконав.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

На підтвердження виконання Договору позивачем надано меморіальний ордер №TR.49710639.33885.2392 від 19.09.2025 року з якого вбачається факт видачі позивачем АТ «А-БАНК» відповідачу ОСОБА_1 коштів у розмірі 15000,00 грн на виконання умов договору №А32ВСТ155101415369 від 19.09.2025 року (а.с.11).

Також відповідно меморіального ордеру №TR.49710639.33886.2392 від 19.09.2025 року позивачем АТ «А-БАНК» відповідачу ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 15000,00 грн на виконання умов договору №А32ВСТ155101415369 від 19.09.2025 року (а.с.11 зворот).

Відповідно до виписки по картці від 11.02.2026 року за період з 19.09.2025 року по 11.02.2026 року вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 19.09.2025 року на картку № НОМЕР_2 була здійснена видача готівки через касу банку в сумі 15000,00 грн, також 19.09.2025 року відповідачу позичем зараховано кошти за кредитом Швидка готівка в сумі 15000,00 грн (а.с.12 зворот).

В розрахунку заборгованості за договором №А32ВСТ155101415369 від 19.09.2025 року, станом на 11.02.2026 року, позивач зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 19304,04 грн, яка складається з 15000,00 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 3701,34 грн - загальний залишок заборгованості за процентами, 602,70 грн - загальний залишок заборгованості за пенею (а.с.10 зворот).

Обставини отримання кредиту та заборгованості відповідачки за договором №А32ВСТ155101415369 від 19.09.2025 року, підтверджується також і випискою по кредиту, що підготовлена АТ «Акцент-Банк» (а.с. 12).

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц від 25.05.2021 року аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується до тих умов, з якими він безпосередньо ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, враховуючи вищевстановлені обставини та досліджені докази у справі, суд виснує, що позивачем доведено наявність у нього права вимоги до відповідача за Кредитним договором №А32ВСТ155101415369 від 19.09.2025 року та позивачем доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем у сумі 15000,00 гривень відповідно до умов вказаного договору.

Оскільки відповідачу фактично надано кредитні кошти у розмірі 15000,00 гривень, які відповідачем не повернуто, то суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині та про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за наданим кредитом в сумі 15000,00 гривень заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) та 3701,34 грн заборгованості за процентами на користь АТ «А-БАНК».

Проте, щодо стягнення пені в сумі 602,70 грн, то в цій частині позов є необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22 та в постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та Законами України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено відповідні укази Президента України та строк дії воєнного стану в Україні продовжено, та який наразі діє.

Оскільки відповідач на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнений від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) у період з 24 лютого 2022 року до тридцятого дня після скасування/припинення дії воєнного стану на території України (ст.625 ЦК України), тому суд вважає, що позов в частині вимог про стягнення з відповідача нарахованої пені в сумі 602,70 грн, яка охоплюється періодом з 19.09.2025 по 11.02.2026, є необґрунтованим, й на цій підставі відмовляє позивачу у задоволенні цих вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлений позов до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем не доведені належними та допустимими доказами всі складові заборгованості за кредитним договором, які зазначені ним у позові, тому стягує з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 18701,34 грн, з яких: 15000,00 грн заборгованість за наданим кредитом та 3701,34 грн заборгованість за процентами, відмовивши в задоволенні іншої частини вимог, а саме: у стягненні 602,70 грн пені.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2579,27 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором №А32ВСТ155101415369 від 19.09.2025 року станом на 11.02.2026 року в загальній сумі 18701,34 грн, а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2579,27 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК», код ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770, місцезнаходження: вул. Батумська, буд.11, м. Дніпро, поштовий індекс 49074.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області від 28.05.2007 року реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 27.03.2026 року.

Суддя І. М. Адаменко