Постанова № 13516959, 20.01.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.11 Справа № 12/23-368

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Юркевича М.В.

Желіка М.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галеас»за вих. № 1511-10 ЮРЗ від 15.11.2010 р.

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2010 р.

у справі № 12/23-368

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галеас», м. Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід ТМ», с. Ступки, Тернопільський район, Тернопільська область

про стягнення 582 370,99 грн.

за участю представників:

від позивача Локотков Б.О. –представник, Башмур І.О. –директор;

від відповідача –Котис В.Я. –представник.

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2010 р. у справі № 12/23-368 (Френдій Н.А.) відмовлено у позові ТОВ «Галеас»до ТОВ «Захід ТМ»про стягнення 582 370,99 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Галеас»звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2010 р. у справі № 12/23-368 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, скаржник вказує, що відсутність специфікацій та заявок не може свідчити про те, що поставка товару за спірними видатковими накладними була здійснена поза межами договору, оскільки ці питання вирішувалися сторонами шляхом телефонних переговорів, а товар приймався відповідачем беззаперечно; пропозицій про розірвання договору № 03/02 від 03.02.2009 р. від відповідача не надходило, а інших договорів між сторонами не укладалося; у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2010 р. по справі № 16/96-10 зазначено, що факт здійснення поставки підтверджується також постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.02.2010 р. відносно службових осіб ТОВ «Захід ТМ», де зазначено про те, що товар приймався ТОВ «Захід ТМ» без зауважень.

Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки видатковим накладним, які були повністю оплачені відповідачем, хоча і повинен був встановити –чи в межах договору здійснювалася поставка і по цих накладних, тобто суд не надав правової оцінки цим обставинам.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2010 р. у справі № 12/23-368 підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

ТОВ «Галеас»звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ «Захід ТМ»(з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення 520 500 грн. основного боргу, 3 187,87 грн. 3 % річних, 41 157,24 грн. інфляційних втрат, 17 525,88 грн. пені та судових витрат.

Свої позовні вимог позивач обґрунтовує тим, що відповідач, отримавши відповідно до видаткових накладних №РН-00000047 від 21.04.2009 р., № РН-00000108 від 30.06.2009 р., № РН-00000107 від 30.06.2009 р. товар, не оплатив його вартість у повному обсязі, що слугувало підставою для виникнення у нього боргу в розмірі 520 500 грн.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, зазначив про те, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача з вимогою про оплату поставленого товару по вищезазначених накладних у порядку ст. 530 ЦК України, а відтак, на момент звернення з позовом до суду, строк оплати ще настав. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 520 500 грн. основного боргу є передчасними, а вимоги в частині стягнення інфляційних, трьох процентів річних та пені є безпідставними.

Проте, судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 лютого 2009 р. між ТОВ «Захід ТМ»(покупець) ТОВ «Галеас»(продавець) був укладений договір № 03/02 на поставку товарів, згідно з умовами якого постачальник зобов’язується поставити товар відповідно до наданих покупцем замовлень, а покупець зобов’язується прийняти цей товар та оплатити його вартість (Т. І а.с. 10-11). Відповідно до п. 2.4. договору оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу на 30 календарних днів з дня отримання товару.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних - № РН-00000008 від 30.01.2009 р., № РН-00000036 від 24.03.2009 р., № РН-00000047 від 21.04.2009 р., №№ РН-00000107, РН-00000108 від 30.06.2009 р., № РН-00000151 від 11.09.2009 р. позивач поставив відповідачу товар –арахіс в шкарлупі та арахіс бланшований –на загальну суму 925 259,40 грн. Дані видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, факт поставки товару сторонами не заперечується, а поставлений товар був частково оплачений, в т.ч. по накладних № РН-00000008 від 30.01.2009 р., № РН-00000036 від 24.03.2009 р., № РН-00000047 від 21.04.2009 р., № РН-00000108 від 30.06.2009 р., що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями, у яких зазначені номери накладних.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач, отримавши відповідно до видаткових накладних № РН-00000047 від 21.04.2009 р., № РН-00000108 від 30.06.2009 р., № РН-00000107 від 30.06.2009 р. товар, не оплатив його вартість у повному обсязі. За станом на день звернення з позовом до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 520 500 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суд першої інстанції не врахував, те, що договір № 03/02 на поставку товарів від 03.02.2009 р. не був розірваний або визнаний неукладеним в судовому порядку, а рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2010 р. у справі № 16/96-10 (яке набрало законної сили) відмовлено в позові ТОВ «Захід ТМ» до ТОВ «Галеас»про визнання такого договору недійсним.

У постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2010 р., якою зазначене рішення залишено без змін, вказано, що факт здійснення поставки в рамках договору № 03/02 на поставку товарів від 03.02.2009 р. засвідчується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ «Захід ТМ», де зазначено, що товар –арахіс приймався без зауважень, тобто позивач (у справі № 16/96-10 позивачем виступає ТОВ «Захід ТМ») погодився з асортиментом та ціною товару (Т. І а.с. 193-194).

Тобто, встановлений судом апеляційної інстанції факт щодо погодження ТОВ «Захід ТМ»асортименту та ціни товару (арахіс), поставленого ТОВ «Галеас», та факт здійснення ТОВ «Галеас»дій щодо поставки товару в рамках цього договору відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 ГПК України є преюдиціальними при розгляді даного спору.

Крім того, слід зазначити, що між сторонами не укладалися інші договори на поставку товару. Доказів протилежного сторонами не подано.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поставка товару у 2009 році здійснювалася позивачем в межах укладеного між сторонами договору, так як цей договір був дійсним, жодних інших договорів між сторонами укладено не було, і інший товар, крім зазначеного в накладних доданих до позову не поставлявся. Іншого відповідач не довів і не заперечив. Також судом враховуються факти, встановлені у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2010 р.

Крім того, слід зазначити, що 09.11.2009 р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія від 23.10.2009 р. про порушення грошового зобов’язання з вимогою сплатити вартість отриманого товару у повному розмірі, зокрема за видатковими накладними № РН-00000047 від 21.04.2009 р., № РН-00000108 від 30.06.2009 р., № РН-00000151 від 11.09.2009 р. (Т. І а.с. 43-45). Проте, ця вимога була залишена без належного реагування, а судом не оцінена помилково.

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України господарські зобов’язання повинні виконуватися у відповідності до умов договору, належним чином та в установлений строк.

За змістом статей 599 та 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи факт порушення відповідачем умов договору № 03/02 на поставку товарів від 03.02.2009 р. в частині виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, позовна вимога в частині стягнення 520 500 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Доказів оплати або доказів на спростування цієї заборгованості відповідачем не було подано.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного, за прострочення виконання грошового зобов’язання відповідачу на підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховано 41 157,24 грн. інфляційних втрат за період з червня 2009 р. по березень 2010 р. по кожній видатковій накладній зокрема та три проценти річних від простроченої суми за період з травня 2009 р. по квітень 2010 р., які згідно його розрахунку, складають відповідно 3 187,87 грн. (а.с. 71-78), та підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.5. договору № 03/02 на поставку товару від 03.02.2009 р. передбачена відповідальність покупця (відповідач у справі) за несвоєчасну оплату ним вартості отриманого товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Враховуючи факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов’язань позивач правомірно на підставі п. 7.5. договору нарахував 17 525,88 грн. пені за період з червня 2009 року по січень 2010 року по кожній видатковій накладній зокрема, які підлягають стягненню (а.с. 74-78).

Враховуючи вищенаведене, оцінивши докази в їх сукупності, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2010 р. у справі № 12/23-368 і прийняти нове рішення.

3. Позов задоволити. Стягнути з ТОВ «Захід ТМ»(46027, м. Тернопіль, вул. Громницького, 7а, код 32941822) на користь ТОВ «Галеас» (49601, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Героїв Сталінграду, будинок, 25 А, код 23021387) –520 500 грн. основного боргу, 3 187,87 грн. 3 % річних, 41 157,24 грн. інфляційних втрат, 17 525,88 грн. пені, 5 823,71 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з ТОВ «Захід ТМ»(46027, м. Тернопіль, вул. Громницького, 7а, код 32941822) на користь ТОВ «Галеас»(49601, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Героїв Сталінграду, будинок, 25 А, код 23021387) 2 911,85 грн. витрат по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційній інстанції.

5. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

7. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Юркевич М.В.

Суддя Желік М.Б.