Рішення № 13516531, 09.08.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2010 р.Справа №27/74

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламної агенції "Наша лінія", 36034, м. Полтава, вул. Латишева, 11, кв. 68

до Приватного підприємства "Люпол" в особі директора Гусєвої Л.П., 36000, АДРЕСА_2

про стягнення 8 056,77 грн.,

Суддя Солодюк О.В.

Представники

від позивача: Романенко С.В., Романенко О.М. (дивись протокол судового засідання);

від відповідача: не з"явилися.

В судовому засіданні 09.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: стягується 8 056,77 грн. заборгованості за надані рекламні послуги, з яких: 6 247,29 грн. - основний борг, 1 095,30 грн. пені, 555,96 грн. інфляційних нарахувань, 158,22 грн. три проценти річних.

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, оскільки :

(1) ухвала суду про порушення провадження у даній справі від 10.06.2010 р. та ухвала суду про відкладення розгляду даної справи від 25.06.2010 р., які були направлені за наявними в матеріалах справи поштовими реквізитами відповідача (місце його реєстрації), повернулись до суду з огляду на відсутність адресата;

(2) реєстрація зміни місцезнаходження Приватного підприємства "Люпол" не здійснювалася (див. витяг з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 732369 від 25.06.2010 р.);

(3) до компетенції господарських судів не входить установлення фактичного місцезнаходження учасників процесу.

Крім того, відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті (неявка відповідача цьому не перешкоджає), суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, оцінивши надані докази, суд встановив :

На початку 2009 р. Приватне підприємство "Люпол" в особі директора Гусєвої Л.П. звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламної агенції "Наша лінія", м. Полтава " щодо надання останнім рекламних послуг.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань та приймання замовником результатів робіт підтверджується наявними у справі копіями актів приймання виконаних робіт № ОУ-0172 від 31.05.2009 р. та № ОУ-0171 від 01.06.2009 р. загальною вартістю 9 217,59 грн., які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату останнім протягом семи банківських днів отриманих ним рекламних послуг, а саме рахунок-фактура № 141 від 13.04.2009 р. на суму 4 617,58 грн. та рахунок-фактура № 195 від 02.06.2009 р. на суму 4 600,01 грн..

В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач не повністю здійснив розрахунки за отримані результати робіт (послуги) : часткова оплата в розмірі 2 970,30 грн. підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення №@ pl964709 від 16.10.2009 р..

На момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача складає 6 247,99 грн..

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6 247,29 грн. основного боргу, 1 095,30 грн. пені, 555,96 грн. індекс інфляції, 158,22 грн. три проценти річних (з урахуванням часткової сплати).

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому відповідно до ст. 207 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вищевикладене, сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, зазначені документи підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, а тому між сторонами мали місце факти укладання правочинів двох договорів про надання послуг.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання щодо надання рекламних послуг, а відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України не сплатив заборгованість.

Заборгованість останнього на момент подання позову складає 6 247,29 грн.. Дані обставини відповідачем не спростовані.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6 247,29 грн. основного боргу підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних від простроченої суми у розмірі 158,22 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 555,96 грн. за період з квітня по травень 2009 р. суд встановив, що він є невірним та приходить до висновку, що вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 523,90 грн. інфляційних нарахувань та 189,38 грн. 3% річних (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

Стосовно позовних вимог, щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1 095,30 грн., суд приходить до висновку, що вони задоволенню не підлягають за наступного мотивування.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не було укладено договору в письмовій формі, а отже розмір пені останніми не визначався.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6 247,29 грн., 523,90 грн. інфляційних нарахувань та 189,38 грн. 3% річних.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Люпол" в особі директора Гусєвої Л.П., (36000, АДРЕСА_2), код ЄДРПОУ НОМЕР_2, ІНН НОМЕР_3, св-во пл.-ка ПДВ НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційно-рекламної агенції "Наша лінія" (36034, м. Полтава, вул. Латишева, 11, кв. 68), ідентифікаційний код 30978769 : 6 247,29 грн. основного боргу, 523,90 грн. інфляційних нарахувань, 189,38 грн. 3% річних, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у її вступній частині.

СУДДЯ О.В.СОЛОДЮК

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12 серпня 2010 року.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом