ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.01.11 Справа№ 3/232(10)
Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи
За позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський завод збірних конструкцій”, м.Львів
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стоміла”, м.Львів
Про стягнення 2920,65 грн.
В судове засідання зявились:
від прокуратури: Майорчак В.М. пом. прокурора (посв. № 42 від 30.11.2009 р.)
від позивача: Долінська О.З. - представник
від відповідача: не зявився
Представникам прокуратури та позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
Суть спору: Подано позов Військовим прокурором Львівського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський завод збірних конструкцій” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стоміла” про стягнення 2920,65 грн.
В судовому засіданні 26.01.2011 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.
Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Відповідач в судове засідання не зявився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду, яка направлялась йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення (а.с.4). За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.
В судовому засіданні 26.01.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
01.11.2001 року між Державним підприємством Міністерства оборони України „Львівський завод збірних конструкцій” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стоміла” (Орендар) було укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 57.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно нежитлове приміщення загальною площею 29,1 м.кв., що розміщене по вул. Городоцькій, 222 у м. Львові. Однак, свої договірні зобовязання щодо сплати орендної плати на умовах Договору № 57 від 01.11.2011 р. та Змін до вказаного договору оренди від 26.06.2007 р. ТзОВ „Стоміла” виконувало неналежним чином, заборгувавши позивачу 2920,65 грн., що вбачається з Довідки ДП МОУ „ЛЗЗК” про заборгованість ТзОВ „Стоміла” станом на 22.12.2010 р. (а.с.26). Крім того, виставлені позивачем рахунки № 686 від 30.09.2010 р. на суму 953,48 грн., № 843 від 29.10.2010 р. на суму 981,13 грн., № 922 від 30.11.2010 р. на суму 986,04 грн. (а.с.27,28) відповідачем неоплачені.
Таким чином, станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 2920,65 грн.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 57 позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно нежитлове приміщення загальною площею 29,1 м.кв., що розміщене по вул. Городоцькій, 222 у м. Львові.
Відповідно до п. 3 Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 57 від 01.11.2001 року орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затверджено КМУ та перераховується до державного бюджету Орендарем в розмірі 30% та 70% Орендодавцеві, щомісячно, не пізніше 5-ти банківських днів з 1-го числа наступного місяця.
Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобовязання відповідач виконував неналежним чином, виставлені позивачем рахунки № 686 від 30.09.2010 р. на суму 953,48 грн., № 843 від 29.10.2010 р. на суму 981,13 грн., № 922 від 30.11.2010 р. на суму 986,04 грн. (а.с.27,28) не оплатив, заборгувавши позивачу 2 920,65 грн. орендної плати.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач в судове засідання не зявився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.
Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82,84,85 ГПК України, суд , -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стоміла” (79025, м. Львів, вул. Левандівська, буд. 22, кв. 6, код ЄДРПОУ 23270251) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України „Львівський завод збірних конструкцій” (79601, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 222 , код ЄДРПОУ 08006864) 2920,65 грн. заборгованості.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стоміла” (79025, м. Львів, вул. Левандівська, буд. 22, кв. 6, код ЄДРПОУ 23270251) на користь державного бюджету України (п/р 31119095700006 в ГУДКУ у Львівські області, МФО 825014, отримувач УДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код 22090200, символ звітності банку 092) 102,00 грн. державного мита
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стоміла” (79025, м. Львів, вул. Левандівська, буд. 22, кв. 6, код ЄДРПОУ 23270251) на користь державного бюджету України (п/р 31212259700006 в ГУДК у Львівській області, МФО825014, отримувач: УДК у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22050000) 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 27.01.2011 року.
Суддя
Судове рішення № 13516341, Господарський суд Львівської області було прийнято 26.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3/232(10). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: