Рішення № 13516305, 25.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.11                                                                                           Справа№ 5015/32/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Марочканич І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Шевченківського району м. Львова, поданого в інтересах держави в особі

Позивача: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів,

До відповідача: Львівського міського комунального підприємства «Дністер», м. Львів,

Про стягнення з відповідача на користь позивача 40 511,69 грн., в т.ч. 39 320,70 грн. –основного боргу, 663,86 грн. –пені, 210,61 грн. –3% річних, 316,52 грн. –інфляційних втрат та судові витрати в дохід Державного бюджету України.

За участю представників:

Від прокуратури: не прибув,

Від позивача: Іващук О.В. –п/к (довіреність у справі),

Від відповідача: Старик П.С., розпорядження Сихівської районної адміністрації № 56-к від 01.06.10р. «Про укладення контракту з керівником ЛКП «Дністер»та розпорядження Сихівської районної адміністрації № 2-к від 10.01.08р. «Про призначення на посаду директора ЛКП «Дністер»Старика П.С.»–в матеріалах справи.

Представникам роз»яснено права та обов»язки передбачені ст.ст. 20, 22, 29 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники подали клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: розглядається справа за позовом Прокурора Шевченківського району м. Львова, поданого в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів, до Львівського міського комунального підприємства «Дністер», м. Львів, про стягнення з відповідача на користь позивача 40 511,69 грн., в т.ч. 39320,70 грн. –основного боргу, 663,86 грн. –пені, 210,61 грн. –3% річних, 316,52 грн. –інфляційних втрат та судові витрати в дохід Державного бюджету України.

Ухвалою господарського суду від 06.01.2011р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 18.01.2011р., про що сторони були належним чином, під розписку, повідомлені (докази в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 18.01.2011р. (за клопотанням відповідача) розгляд справи відкладено на 25.01.2011р.

Представник прокуратури Шевченківського району м. Львова, повторно, без поважних причин, не прибув у судове засідання господарського суду, про причини неприбуття суд не повідомив.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовільнити, стягнути з відповідача на користь позивача 39 320,70 грн. –основного боргу, 663,86 грн. –пені, 210,61 грн. –3% річних, 316,52 грн. –інфляційних втрат, подав документи, які вимагалися судом. Інших доказів подавати не бажає.

Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, позовні вимоги позивача визнав повністю, просить розстрочити виконання рішення суду на 7 місяців, зобов»язується погашати борг, який склався, частинами, згідно поданого графіка, пояснив, що ЛМ КП «Дністер»господарською діяльністю не займається, прибутків не отримує, збирає гроші за комунальні послуги від мешканців, які проживають у квартирах його мікрорайону і заборгованість склалася через несплату фізичними особами наданих позивачем послуг за теплопостачання.

В ході розгляду справи встановлено.

Між позивачем (Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго») та відповідачем (Львівським міським комунальним підприємством «Дністер») 01.03.2003 року був укладений Договір № 2128Р про постачання теплової енергії в гарячій воді.

З огляду на те, що правовідносини між сторонами виникли у 2003р. з моменту укладення Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді та продовжують існувати на даний час, суд, при постановленні рішення у справі, керувався нормами законодавства, які були чинними на час укладення Договору про постачання теплової енергії в гарячій воді, так і приписами Цивільного та Господарського кодексів України, які набрали чинності з 01.01.2004р., в силу статті 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та статті 4 Розділу 1Х Прикінцевих положень ГК України.

Зазначений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді укладено у письмовій формі, підписаний повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статей 153, 154, 245 ЦК УРСР (в редакції 1963р.), які були чинними на час укладення цього договору.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами цивільного законодавства, зазначений договір є договором поставки теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби визначені договором (п. 2.1.).

Статтею 245 ЦК УРСР (в редакції 1963р.), яка була чинною на час укладення договору, передбачено, що за договором поставки організація-постачальник зобов»язується передати у визначені строки або строк організації-покупцю (замовнику) у власність (в оперативне управління) визначену продукцію (товар) згідно обов»язкового для обох сторін планового акту розподілу продукції (продукцію, яка не розподіляється в плановому порядку, ч. 2 ст. 245 ЦК УРСР); організація-покупець (замовник) зобов»язується прийняти продукцію і оплатити її за встановленими цінами.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки, проведеної прокуратурою Шевченківського району м. Львова в ЛМКП «Львівтеплоенерго», встановлено, що відповідно до договору № 2128Р від 01.03.2003 року ЛМКП «Львівтеплоенерго»зобов'язувалось постачати теплову енергію в гарячій воді (п. 1 Договору), а відповідач зобов'язувався її отримувати і оплачувати за встановленими тарифами на умовах і в терміни, передбачені договором, своєчасно і в повному обсязі (п. 1, п. 3.2.2., п. 6.3. Договору).

Позивач свої зобов»язання за даним Договором виконав у повному обсязі, поставив відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби визначені договором (п. 2.1.) за період з вересня 2010р. по грудень 2010р. на загальну суму 39320 грн. 70 коп. (Розрахунок заборгованості, за кожен місяць окремо та на загальну суму - в матеріалах справи).

Відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконав, заборгував перед позивачем, станом на день подання позовної заяви до суду, 39320,70 грн. основного боргу, заборгованість відповідачем визнана в повному обсязі.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку у формі пені в розмірі 663,86 грн., яка нарахована за період з 15.09.2010р. по 17.12.2010р., відповідно до п. 7.2.3. договору, ч. 6 ст. 232 ГК України, ч. 2 ст. 343 ГК України, від суми основного боргу, який виник у певний період, з урахуванням ставки НБУ, яка діяла за період нарахування пені (Розрахунок розміру пені –в матеріалах справи).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в сумі 316, 52 грн. та 210, 61 грн. - 3% річних, які нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України (Розрахунок –в матеріалах справи).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені ст. 625 ЦК України три відсотки річних та інфляційні втрати не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги повністю (оригінал Відзиву –в матеріалах справи).

Оглянувши та дослідивши подані документи, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог на стягнути їх до Державного бюджету України, так як прокурор за своїми позовами звільнений від сплати державного мита, відповідно до статті 4 Декрету КМ України «Про державне мито».

Позов в інтересах позивача подано Прокурором Шевченківського району м. Львова, що не суперечить чинному законодавству України, так як на органи прокуратури відповідно до ст. 121 Конституції України покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6 ст. 20. ст. 361 Закону України «Про прокуратуру», ч. 2 ст. 2, ст. 29 ГПК України та узгоджується з правовою позицією викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 3-рп/99.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 7 місяців шляхом погашення боргу частинами, згідно поданого ним графіка, відхилити, так як відповідачем зазначене клопотання не обґрунтовано належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 2, 3, 4-3 –4-7, 12, 18, 22, 32 –34, 43, 44-49, 69, 77, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовільнити повністю.

2. Стягнути з боржника: Львівського міського комунального підприємства «Дністер»(79035, м. Львів, вул. Дністровська, 16, код ЄДРПОУ 20826630) на користь стягувача: Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(79000, м. Львів-МСП, вул. Данила Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460) 39 320 грн. 70 коп. –основного боргу, 663 грн. 86 коп. –пені, 210 грн. 61 коп. –3% річних та 316 грн. 52 коп. –інфляційних втрат.

3.          Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Дністер»(79035, м. Львів, вул. Дністровська, 16, код ЄДРПОУ 20826630) на користь Державного бюджету України 405 грн. 11 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя