Рішення № 13516035, 13.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2010 р. Справа № 4/205-10

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан - Лізинг", м. Київ

до 1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Озерна

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортер", м. Київ

про стягнення 127 435,98 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Коптєва А. Є. предст., дов. №28 від 30.07.2010р.

від відповідача-1: ОСОБА_1.;

від відповідача-2: ОСОБА_1. директор;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Богдан - Лізинг” (позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортер" (відповідач-2) про стягнення солідарно з відповідачів 127435,98 грн., а також судові витрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2010р. було порушено провадження у справі, розгляд призначено на 13.12.2010р.

08.12.2010р. представником позивача в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяву про уточнення позовних вимог, яка за своєю суттю є заявою про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути суму боргу в розмірі 107435, 98 грн., а саме 37911 грн.. 86 коп. заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна, 31001 грн.. 28 коп. винагороди (комісії) 1-го порядку, 5189 грн. 03 коп. коригування на зміну курсу гривні до дол. США, 5784 грн. 77 коп. ПДВ, 26454 грн. 50 коп. несплаченої суми розстроченої заборгованості, 1094 грн. 54 коп. інфляційних втрат.

Представник відповідачів письмових відзивів на позов не подав, однак в судовому засіданні усно проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

14 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Богдан-лізинг" (лізингодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № 021/08-АВТ, відповідно до умов якого лізингодавець надає в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу майно, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальні вартість якого наведена в Специфікації для підприємницьких цілей лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

В подальшому сторонами до Додаткового договору №1 від 09.02.2009р., Додаткового договору №2 від 12.01.2010р., Додаткового договору №3 від 27.01.2010р., Додаткового договору №4 від 29.01.2010р. були внесені зміни.

14 червня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Богдан-лізинг" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортер" (поручитель) було укладено договір поруки №2 до Договору фінансового лізингу № 021-08-АВТ від 14.05.2008 року, згідно якого поручитель зобовязується перед кредитором нести в повному обсязі солідарну відповідальність за невиконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 своїх обовязків за договором фінансового лізингу.

Пунктом 1.1 договору поруки встановлено, що поручитель несе перед кредитором в повному обсязі солідарну відповідальність за невиконання боржником обовязків, що випливають із договору фінансового лізингу.

Згідно п. 1.8. Договору фінансового лізингу №021/08-АВТ від 14 травня 2008р. строк користування лізингоодержувачем майном становить до 10.05.2013 року та починає свій перебіг з моменту прийняття майна лізингоодержувачем, що оформлюється відповідним Актом приймання-передачі Майна.

На виконання умов договору фінансового лізингу (п.2.1) на підставі Акту приймання-передачі майна від «14» травня 2008 року ФОП ОСОБА_1. в користування було передано 2 автобуси марки «Богдан А09202»міський, 2007 року випуску, жовтого кольору, номер кузова НОМЕР_1, марки «Богдан А09202»міський, 2007 року випуску, жовтого кольору, номер кузова - НОМЕР_2, («предмет лізингу», «майно»). Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Загальна вартість майна на момент його передачі становить 358 119,00 грн.

Пунктом 3.1. договору визначено, що відповідач сплачує лізингові платежі за кожний період користування майном (розрахунковий період), який зазначений в Додатку№1 до Договору «Графіку сплати лізингових платежів».

Лізингові платежі включають (згідно п. 3.1.1) винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пункті 3.3. цього Договору, яка складається з: комісії 1-го порядку (К1) - розрахунок комісії 1-го порядку в обсязі суми винагороди лізингодавця за користування майном починається з дня підписання Акту приймання-передачі Предмета лізингу. Лізингоотримувач сплачує в кожному розрахунковому періоді комісію 1-го порядку лізингодавцю в сумі відповідно до Додатку 1 цього Договору. Комісія 1-го порядку включає також витрати, понесені лізингодавцем на страхування Предмета лізингу; комісії 2-го порядку (К2) - розрахунок комісії 2-го порядку в обсязі суми винагороди за понаднормовий час користування послугами лізингу лізингодавця здійснюється згідно з п.3.4. даного Договору; платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна.

У відповідності до заяви про уточнення позовних вимог, станом на 08.12.2010 року за відповідачем рахується 37911, 86 грн. заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна, 31001, 28 грн. винагороди (комісії) 1-го порядку. Дані вимоги визнаються судом обґрунтованими, та такими, що відповідають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.4 договору фінансового лізингу, платежі здійснюються в національній валюті України (гривнях) з наступним коригуванням по встановленому курсу гривні до долару США. Сума лізингового платежу (ЛПф), що підлягає сплаті на користь лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім авансового лізингового платежу), визначається наступним чином:

ЛПф=ЛП х Кф/Кп+В1,

де ЛП - сума чергового лізингового платежу у відповідності з Графіком сплати лізингових платежів;

Кф - курс гривні до долару США 7,967 грн. за 1 долар США.

Кп - курс гривні до долару США на дату підписання договору 5,05 грн. за 1 долар США;

В1 винагорода (комісія 1-го порядку) лізингодавцю за отримане у лізинг майно.

Згідно частини 2 ст. 524 Цивільного кодексу України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Частиною 2 ст. 533 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Різниця між сумою лізингового платежу (ЛПф), що підлягає сплаті на користь лізингодавця на дату фактичного виконання платежу (крім авансового лізингового платежу), та сумою чергового лізингового платежу у відповідності з Графіком сплати лізингових платежів (Додаток № 1 до Договору) вважається складовою комісії 2-го порядку (п. 3.5 договору).

Судом встановлено, що лізингоодержувачем не сплачено лізингодавцю нараховане коригування на зміну курсу гривні до дол. США у сумі 5189, 03 грн. без урахування ПДВ. (розрахунок в матеріалах справи).

Згідно п.п. 3.2.2. пункту 3.2. статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість”, не є об'єктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу; по об'єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного Національним банком України на момент сплати;

Відповідно до п.п. 3.8. Договору у разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є об'єктом оподаткування ПДВ, при цьому лізингоодержувач повинен самостійно збільшити розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно на суму, яка дорівнює ПДВ, нарахованому на такий об'єкт оподаткування, а сторони самостійно здійснюють дії, передбачені чинним податковим законодавством України, щодо проведення оподаткування такої операції. В цьому випадку лізингодавець надає лізингоодержувачу відповідні податкові накладні.

Нараховану на підставі п. 3.8. Договору суму ПДВ за період з 10.08.2010 року по 10.11.2010 року у розмірі 5784,77 грн. відповідачем в порушення п. 3.8 договору не сплачено (розрахунок суми ПДВ додається).

Крім того, лізингоодержувачем допущене порушення Графіку погашення розстроченої заборгованості за Договором фінансового лізингу № 021/08 -АВТ від 14.05.08р., що визначений Додатковим договором № 3 від 27 січня 2010 року.

Станом на 23.11.2010 року в порушення виконання Графіку погашення розстроченої заборгованості лізингоодержувачем не сплачено 26 454,50 грн.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Статтею 2 ЗУ «Про фінансовий лізинг»відносини, що виникають у звязку з договором фінансового лізингу, регулюються положенням Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку.

Позивачем за кожний розрахунковий період відповідачу-1 виставлялись рахунки на оплату лізингового платежу: № СФ- 01906 від 05.02.2010 р., № СФ- 02009 від 03.03.2010 р., № СФ- 02131 від 05.04.2010 р., № СФ- 02248 від 05.05.2010 р., № СФ- 02363 від 08.06.2010 р., № СФ- 02466 від 08.07.2010 р., № СФ- 02604 від 05.08.2010 р., № СФ- 02726 від 08.09.2010 р., № СФ- 02863 від 06.10.2010 р. та № СФ- 02999 від 05.11.2010 р., які в повному обсязі неоплачені.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір збитків від інфляції за весь час прострочення складає 1094,54 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню.

Статтею 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. У ч. 2 зазначеної статті зазначається, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п. 1.3 договору визначено поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, в тому числі за відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, що обумовлені у лізинговому договорі та передбачені законодавством України.

Пунктом 1.4 договору встановлено, що відповідальність поручителя та боржника є солідарною.

У відповідності до п.2.2 договору поруки визначено, що у випадку невиконання боржником у встановлений строк своїх зобовязань за лізинговим договором кредитор повинен направити поручителю письмове повідомлення про факт невиконання боржником умов договору. Поручитель повинен виконати свої зобовязання на користь кредитора, а саме зобовязаний погасити заборгованість боржника за лізинговим договором у повному обсязі протягом 4 робочих днів з моменту отримання поручителем від кредитора повідомлення про факт невиконання вимог, передбачених в п.2.1 цього договору (щодо невиконаних, неналежним чином виконаних, виконаних у неповному обсязі, недовиконаних особою боржника зобовязань за лізинговим договором), шляхом перерахування суми заборгованості боржника на поточний рахунок кредитора, зазначений у розділі 5 «реквізити та підписи сторін»цього договору, або інший рахунок, реквізити якого кредитор надасть поручителю, або вчинити інші дії, що випливають з лізингового договору.

На підставі викладеного, поручителю ТОВ «Транспортер»було направлено лист-вимогу №647/1 від 12.07.2010р. з вимогою погасити заборгованість. Однак вказана вимога залишена без відповіді та належного реагування.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 37911, 86 грн. заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна, 31001, 28 грн. винагороди (комісії) 1-го порядку, 5189, 03 грн. коригування на зміну курсу гривні до дол. США, 5784,77 грн. ПДВ, 26 454,50 грн. несплаченої суми розстроченої заборгованості, 1094,54 грн. розмір збитків від інфляції є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортер" (01034, м. Київ, вул.. Рейтарська, 35а, код ЄДРПОУ 36411412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Богдан - Лізинг” (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26, корп. 87; код ЄДРПОУ 32960732) 37911 (тридцять сім тисяч девятсот одинадцять) грн.. 86 коп. заборгованості по платежу, що відшкодовує вартість майна, 31001 (тридцять одну тисячу одну) грн.. 28 коп. винагороди (комісії) 1-го порядку, 5189 (пять тисяч сто вісімдесят девять) грн. 03 коп. коригування на зміну курсу гривні до дол. США, 5784 (пять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 77 коп. ПДВ, 26454 (двадцять шість тисяч чотириста пятдесят чотири) грн. 50 коп. несплаченої суми розстроченої заборгованості, 1094 (одну тисячу девяносто чотири) грн. 54 коп. розмір збитків від інфляції, 1274 (одну тисячу двісті сімдесят чотири) грн.. 36 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щоткін О.В.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22.12.2010р.