Ухвала суду № 13516012, 14.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

підготовчого засідання

"14" січня 2011 р. Справа № Б8/191-10

Господарський суд Київської області в особі судді Скутельника П.Ф., розглянувши матеріали за заявою закритого акціонерного товариства «РОСАВА», ідентифікаційний код юридичної особи: 30253385, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91 (надалі за текстом: «Кредитор»/«Заявник»),

до боржника, - відкритого акціонерного товариства «РОСАВА», ідентифікаційний код юридичної особи: 00152269, індивідуальний податковий номер: 001522610277, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91,

про порушення справи про банкрутство,

за участю представників учасників судового провадження:

від Кредитора (Заявника): Колісніченка С.В., який діє на підставі довіреності № 05-01 від 04 січня 2011 року;

від Боржника Кваша Ю.А., який діє на підставі довіреності № 05-02 від 01 січня 2011 року;

від Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника (Фонд державного майна України) головного спеціаліста відділу банкротства та санації Департаменту з питань корпоративних відносин та відновлення платоспроможності Фонду державного майна України Янчук М.А., який діє на підставі довіреності № 449 від 30 грудня 2010 року;

від Управління з питань банкрутства у м. Києві та Київській області Алюніної Олени Олександрівни, яка діє на підставі довіреності № 01-12/44 від 14 січня 2010 року;

арбітражного керуючого: Борейка А.М., який діє на підставі ліцензії державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_1, виданої 26 липня 2010 року,

уповноважена особа акціонерів Боржника, - не зявилась,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області звернулося закрите акціонерне товариство «РОСАВА»(ідентифікаційний код юридичної особи: 30253385, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91) (Кредитор / Заявник) із заявою № 05-7687 від 13 грудня 2010 року про порушення справи про банкрутство боржника відкритого акціонерного товариства «РОСАВА»(ідентифікаційний код юридичної особи: 00152269, індивідуальний податковий номер: 001522610277, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91) (надалі за текстом «Боржник») з підстав, передбачених ст. ст. 1, 6, 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та з підстав, передбачених ст. ст. 1, 2, 12 Господарського-процесуального кодексу України у звязку, як стверджує Кредитор у своїх заяві, з наявністю у відкритого акціонерного товариства «РОСАВА»(ідентифікаційний код юридичної особи: 00152269) перед Кредитором заборгованості у розмірі 1371 060 грн. 62 коп., яка є не сплаченою протягом трьох місяців після настання строку сплати та яка перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14 грудня 2010 року порушено провадження у справі №Б8/191-10 та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 27 грудня 2010 року, витребувано судом у учасників провадження документальні докази по справі; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у звязку з чим, заборонено органам стягнення та органам державної виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; Київське управління з питань банкрутства (місто Київ та Київська область) зобовязано подати до суду кандидатуру арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна, повідомивши його (кандидата) про день судового засідання; до пропозиції додати заяву арбітражного керуючого про свою згоду на призначення ліквідатором та про відсутність у нього заінтересованості стосовно боржника та кредиторів, та про відповідність іншим вимогам, визначеним Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В судове засідання 27 грудня 2010 року зявились Кредитор, Боржник та надали частину витребуваних судом документальних доказів по справі. Інші учасники провадження не зявились, про причини неявки суду не повідомили. Ухвалою суду по справі від 27 грудня 2010 року на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 06 січня 2011 року, повторно зобовязано учасників провадження виконати вимоги ухвали суду по справі від 14 грудня 2010 року.

28 грудня 2010 року від Державного департаменту з питань банкрутства у м. Києві та Київській області надійшло клопотання вих. № 01-12/2392 від 27 грудня 2010 року (вх. № 16876 від 28 грудня 2010 року) про відкладення розгляду справи в звязку з необхідністю підготовки документів для погодження кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна Боржника по справі.

06 січня 2011 року в судове засідання зявилися представники Кредитора, Боржника, Фонду державного майна України та Управління з питань банкрутства в Київській області. На виконання ухвали суду по справі від 14 грудня 2010 року присутніми учасниками провадження надано часину документальних доказів по справі, в тому числі надано Кредитором копії: свідоцтва про державну реєстрацію Кредитора серії А00 №046618; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 20 грудня 2010 року серії ААБ №406388; довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №138672; статуту Кредитора в редакції зареєстрованій 16 листопада 2010 року (статут затверджений протоколом № 28 Загальних зборів акціонерів 15 листопада 2010 року), оригінал повідомлення про те, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, відсутня справа між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого предмету (довідка №05-7918 від 27 грудня 2010 року); також Кредитором надано копії Протоколу № 1 від 30 березня 2010 року про взаємозалік взаємних зобовязань між Боржником та Кредитором по договорам: №66-32с92; 36; 192/31; 113/482; 137/27; 21/3; 19/1; 1635/183; доп. 159; 290/1995; 238/35; 20/2; 289/256; 1416/121; 136/1; 111/480; 109/480; 108; 26; 60/2916; 35; б/№; 221/31; 225/29; 1; 224/26; 226/27; 219/28; 223/30; 222/25; 220/32, підписаний головними бухгалтерами Кредитора та Боржника, підписи яких скріплені печатками Кредитора та Боржника; виписок за особовим рахунком Кредитора серії ААБ №406394, виданої на Боржника 05 січня 2011 року. Кредитором також подано оригінал Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Представником Боржника надано копії: балансу Боржника (додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Баланс») станом на 30 вересня 2010 року, звіту Боржника про фінансові результати(додаток до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс») за 9 місяців 2010 року, виписки (розшифровки) по кредиторській та дебіторській заборгованості Боржника станом на 01 жовтня 2010 року (кредиторська заборгованість), аудиторський висновок щодо перевірки достовірності фінансової звітності та аналіз фінансового стану Боржника станом на 31 грудня 2009 року, довідки Боржника з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №149516, довідки про взяття на облік платників податків № 810 від 12 жовтня 2010 року, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість Боржника №14130590. НВ №429125, свідоцтва про державну реєстрацію Боржника серії А00 №108227, статуту Боржника в редакції, державну реєстрацію якої проведено 15 липня 2994 року, затверджену Загальними зборами Боржника - Протоколом № 3 від 24 червня 1999 року, акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 05 жовтня 2010 року б/№, інвентаризаційні відомості; надано документальні докази по справі відносно перетворення Білоцерківського державного виробничого обєднання «Білоцерківшина»у відкрите акціонерне товариство «Росава», переліку нерухомого майна, що передається у власність Боржнику згідно з наказом ДФМУ від 24 жовтня 1996 року №76-АТ, витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Представником Боржника також надано Відзив на заяву про порушення справи про банкротство вих. № 02 від 05 січня 2011 року, в якому Боржником надано відомості та визнано, що станом на 01 жовтня 2010 року залишок боргу Боржника перед Кредитором становив 1371060,62 грн., на дату складання Відзиву коштів достатніх для погашення заборгованості перед Кредитором на підприємстві немає, а погасити борг в примусовому порядку органами ДВС належним Боржнику майном неможливо, оскільки діє мораторій на примусову реалізацію майна введений Закону України №2864-ІІІ від 29 листопада 2001 року; Боржник у Відзиві вказує, що станом на 01 жовтня 2010 року кредиторська заборгованість ВАТ «РОСАВА»становить 18 497 023 грн. 94 коп. (перелік кредиторів додано до відзиву); дебіторська заборгованість станом на 01 жовтня 2010 року становить 454 864 грн. 36 коп. (перелік дебіторів додано до відзиву), заборгованість по заробітній платі перед працівниками Боржника відсутня.

06 січня 2011 року від Державного департаменту з питань банкрутства у м. Києві та Київській області надійшло клопотання вих. № 01-12/13 від 05 січня 2011 року (вх. № 105 від 06 січня 2011 року) про відкладення розгляду справи в звязку з необхідністю погодження кандидатури арбітражного керуючого з Комісією з підготовки пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих при Державному департаменті з питань банкрутства.

Оскільки в статутному фонді Боржника Відкритого акціонерного товариства «РОСАВА»частка державного майна складає більше 25 відсотків, то кандидатура арбітражного керуючого для призначення його розпорядником майна Боржника у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»подається на затвердження господарському суду державним органом з питань банкрутства за участю органу, уповноваженого управляти державним майном, а даному випадку - Фонду державного майна України. З огляду на те, що процедури погодження тривають, керуючись ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 06 січня 2011 року розгляд справи відкладено на 14 січня 2011 року, повторно зобовязано міський відділ державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції виконати вимоги ухвали по справі від 14 грудня 2010 року.

11 січня 2011 року від Боржника надійшло клопотання вих. № 05-56 від 11 січня 2011 року (вх. № 270 від 11 січня 2011 року) про відкладення розгляду справи для здійснення повторного погодження кандидатури арбітражного керуючого. До зазначеного клопотання долучено лист № 11-26-10120 від 11 січня 2011 року від Голови Київської обласної державної адміністрації, в якому вказано, що Київська обласна державна адміністрація підтримує пропозицію ЗАТ «РОСАВА», як ініціюючого кредитора, щодо кандидатури арбітражного керуючого на ВАТ «РОСАВА»Борейка Андрія Михайловича.

14 січня 2011 року в судове засідання зявилися представники Кредитора, Боржника, Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Боржника, державного департаменту з питань банкрутства, арбітражний керуючий Борейко А.М.

В судовому засіданні від державного департаменту з питань банкрутства наданий лист директора департаменту І.Ф. Череповської (№ бланку 016206) №216-30-20/114 від 13 січня 2011 року «Щодо призначення розпорядником майна у справі №Б8/191-10», в якому вказано, що Комісія з підготовки пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих пропонує господарському суду Київської області призначити у справі №Б8/191-10 розпорядником майна Боржника Борейка Андрія Михайловича, ліцензія на право провадження діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 26 липня 2010 року, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

В свою чергу від Фонду державного майна (вих. №10-17-441 від 13 січня 2011 року) (вх. № 519 від 14 січня 2011 року) надійшло Клопотання по справі № Б8/191-10 про банкротство ВАТ «Росава»в якому вказано, що державна частка у статутному капіталі Боржника становить 74,623%; органом, уповноваженим управляти державними корпоративними правами Божника є Фонд державного майна, керуючись положеннями ст. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Указом Президента України від 23 жовтня 2000 року №1159/2000 «Про Міністерство економіки України», Положенням про Державний департамент з питань банкрутства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2006 року №533, ст. 7 Закону України «Про управління обєктами державної власності, іншими нормативно-правовими актами, Фонд державного майна пропонує розпорядником майна ВАТ «Росава»призначити арбітражного керуючого Борейка А.М.

14 січня 2011 року від Кредитора надійшло Клопотання № 05-190 від 14 січня 2011 року (вх. №522 від 14 січня 2011 року), яким Кредитор відкликає раніш подане клопотання вих. № 05-56 від 11 січня 2011 року) та просить його не розглядати. Поряд з цим, 14 січня 2011 року від Кредитора надійшло Клопотання № 05-189 від 14 січня 2011 року (вх. № 523 від 14 січня 2011 року), в якому Кредитор підтримує кандидатуру арбітражного керуючого Борейко Андрія Михайловича на призначення розпорядником майна ВАТ «РОСАВА»та просить суд затвердити його на даній посаді.

В судовому засіданні від арбітражного керуючого Борейка Андрія Михайловича надійшла заява на участь у справі про банкрутство від 13 січня 2011 року, в якій Борейко А.М. вказує, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушення термінів подання інформації, передбаченої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», до державного органу з питань банкрутства, а також порушення строків, визначених умовами арбітражних судів, та порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), які можуть бути усунені не допускав; судимості за чинення корисливих злочинів та заборони суду займатись діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». До подано заяви арбітражним керуючим долучено колпію ліцензії арбітражного керуючого серії АВ №547681, виданої 26 липня 2010 року Державним департаментом з питань банкрутства.

Представник міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції не зявився, не виконано вимоги ухвал суду по справі від 14 грудня 1010 року, 01 січня 2011 року, не подано розяснень та витребуваних доказів по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п. 10 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши доводи Кредитора та позицію Боржника, учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог кредитора у звязку з наступними підставами.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 70 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№ 15 від 18 грудня 2009 року, у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Президією Вищого Господарського Суду України в Рекомендаціях № 0-5/1193 від 04 червня 2004 року господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у п.п. 8.2., 8.3. передбачено, що у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ст. 1 Закону України Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Згідно п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, термін, з якого має обчислюватися мінімальний строк прострочення боржником виконання свого зобовязання є момент у часі, з настанням якого це зобовязання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору.

Відповідно до ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно п. 3 ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: судові накази.

Станом на дату звернення до суду мінімальна заробітна плата в Україні відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»2154-VI від 27 квітня 2010 року, та ст. 2 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 р. № 1646-VI становить з 01 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року 922,00 гривні. Відповідно на вказану дату, розмір трьохсот мінімальних заробітних плат складає 276600,00 грн.

Судом встановлено, що Боржник - відкрите акціонерне товариство «РОСАВА»(ідентифікаційний код юридичної особи: 00152269), включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 406394, дата видані виписки 05 січня 2011 року), є субєктом підприємницької діяльності та є субєктом банкрутства.

Судом взято до уваги наступні істотні для розгляду справи факти. Згідно заяви кредитора №05-7687 від 13 грудня 2010 року про порушення справи про банкрутство боржника, Клопотання Фонду державного майна (вих. №10-17-441 від 13 січня 2011 року) (вх. № 519 від 14 січня 2011 року), частка держави у статутному фонді Боржника складає 74,623 %. Відповідно до п.п. 1.1. статуту Боржника (затвердженого Протоколом Загальних зборів Боржника № 3 від 24 червня 1999 року), відкрите акціонерне товариство «РОСАВА»засноване відповідно до рішення Фонду державного майна України від 24 жовтня 1996 року №76-АТ шляхом перетворення Білоцерківського державного виробничого обєднання «Білоцерківшина»у відкрите акціонерне товариство відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1099 від 11 вересня 1996 року. Факт належності державі частки у статутному фонді Боржника у розмірі 74,623 % в судових засіданнях жодним з учасників провадження заперечений не був.

Відповідно до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»№ 2864-III 29 листопада 2001 року, вказаний Закон спрямований на забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захисту інтересів держави під час реалізації майна господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків. Статтями 1, 2 вказаного Закону, встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами; продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною одинадцятою статті 42, абзацом другим частини шостої статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.

Відповідно до ч. 5 п.п. 2.5. Рекомендацій Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, визначено, що під час дії Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" господарські суди не повинні виносити постанови про визнання банкрутами державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, про відкриття ліквідаційної процедури та дозволяти продаж об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств.

Таким чином, виходячи з того, що частика у статутному фонді Боржника, що належить державі перевищує розмір 25% статутного фонду Боржника, - на Боржника поширює свою дію Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»№ 2864-III; на Боржника поширюється мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств у змісті вказаного Закону.

Безспірність вимог Кредитора підтверджена: Наказом господарського суду Київської області від 16 січня 2008 року по справі №20/301-07 про примусове виконання рішення, згідно якого загальна сума до стягнення становила 7 934 223,44 грн.; рішенням господарського суду Київської області від 07 серпня 2007 року по справі № 20/301-07, яке набрало законної сили 20 серпня 2007 року згідно Наказу господарського суду Київської області від 16 січня 2008 року по справі №20/301-07; постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 645687 від 31 січня 2008 року Міського Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 16 січня 2008 року по справі №20/301-07. Вимоги Кредитора у сумі 1 371 060,62 грн. визнані Боржником у Відзиві Боржника на заяву про порушення справи про банкрутство № 02 від 05 січня 2011 року, в судових засіданнях представником Боржника жодних заперечень щодо факту погашення заборгованості Боржником перед Кредитором або розміру не сплаченої заборгованості Боржником Кредитору не надійшло; вимоги Кредитора у сумі 1 371 060,62 грн. визнані та підтримані представником Боржника в судових засіданням по даній справі, у заяві про порушення справи про банкрутство № 05-7687 від 13 грудня 2010 року; Постановою Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 01 вересня 2010 року «Про поновлення виконавчого документа».

Розмір безспірних вимог Кредитора у сумі 1 371 060,62 грн. підтверджено Боржником у Відзиві Боржника на заяву про порушення справи про банкрутство № 02 від 05 січня 2011 року, Заявою про порушення справи про банкротство Кредитора №05-7687 від 13 грудня 2010 року; в судових засіданнях представником Боржника жодних заперечень щодо розміру не сплаченої заборгованості Боржником Кредитору не надійшло.

Неплатоспроможність Боржника підтверджена наступним. Рішення господарського суду Київської області від 07 серпня 2007 року по справі № 20/301-07, яким вирішено стягнути з Боржника на користь Кредитора грошові кошти у сумі 7908 605,44 грн. відповідно до Наказу господарського суду Київської області від 16 січня 2008 року по справі №20/301-07 про примусове виконання рішення, набрало законної сили 20 серпня 2007 року. Зазначене рішення господарського суду Київської області 07 серпня 2007 року по справі №20/301-07 та Наказ господарського суду Київської області від 16 січня 2008 року по справі №20/301-07 про примусове виконання рішення не виконані Боржником перед Кредитором в частині грошової суми у розмірі 1 371 060 грн. 62 коп. (один мільйон триста сімдесят одна тисяча шістдесят гривень 62 коп.) до сьогоднішнього засідання по справі. Факт невиконання зобовязання Боржником перед Кредитором у сумі 1 371 060 грн. 62 коп. підтверджено вищенаведеними доказами по справі, в тому числі Заявою Кредитора, про порушення цієї справи про банкрутства, Відзивом Боржника на зазначену заяву, відсутністю заперечень в судових засіданнях з боку представників Боржника, Кредитора. Поряд з цим, як прямо вказує Боржник у Відзиві на Заяву кредитора про порушення справи про банкрутство, неспроможність (неможливість) примусового погашення боргу в зазначеній частині (1 371 060 грн. 62 коп.) обумовлено дією Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»2864-III 29 листопада 2001 року.

Вказаним Законом встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна, де для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється також відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 18 травня 2006 року №01-8/1114 «Про Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»у п. 3, 4, 6, 7 визначено, що: відповідно до статей 73 - 77 Господарського кодексу України (далі - ГК) до кола державних підприємств відносяться державні унітарні підприємства, державні комерційні підприємства та казенні підприємства. За змістом статті 1 Закону мораторій на застосування примусової реалізації майна (далі - мораторій) поширюється на усі категорії державних підприємств; згідно зі статтею 1 Закону України "Про господарські товариства", статтею 113 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та статтею 80 ГК до господарських товариств належать: акціонерні товариства …; відповідно до статті 13 Закону України "Про господарські товариства" вклад учасників та засновників товариства, оцінений у національній грошовій одиниці, складає їх частку у статутному фонді. Тому дія мораторію поширюється виключно на господарські товариства, у статутних фондах яких частка держави становить 25 і більше відсотків. Мораторій також поширюється на акціонерні товариства, в яких держава є власником не менше 25 відсотків загальної кількості емітованих цими товариствами акцій; відповідно до частини першої статті 2 Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств; згідно з приписом частини 1 статті 181 ЦК до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації; до інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, слід відносити лише ті майнові активи, які обліковуються як необоротні згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87 (з подальшими змінами і доповненнями). Дія мораторію не поширюється на ту частину майнових активів підприємства, що обліковуються як оборотні активи, а саме грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати складання балансу. Отже, оборотні активи підприємств може бути примусово реалізовано для задоволення вимог кредиторів; гідно зі статтею 2 Закону мораторій поширюється, зокрема, на звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами. Вичерпний перелік таких рішень визначено статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження". Отже, мораторій поширюється на усі випадки звернення стягнення на майно підприємств, зазначених у статті 1 Закону, за рішеннями, ухвалами та постановами господарських судів. Тому в разі оскарження стягувачем бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо примусового виконання таких судових актів відповідно до статті 1212 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), у господарського суду немає підстав для задоволення відповідної скарги, якщо стягненню підлягає майно, зазначене у частині першій статті 2 Закону.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13 лютого 2002 року №01-8/152 «Про Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», ч. 3 п. 4 встановлено, що до інших засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, слід відносити лише ті майнові активи, які обліковуються як необоротні згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 №87 (з подальшими змінами і доповненнями). Дія мораторію не поширюється на ту частину майнових активів підприємства, що обліковуються як оборотні активи, а саме грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати складання балансу. Отже оборотні активи підприємств може бути примусово реалізовано для задоволення вимог кредиторів.

Суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 3 п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18 травня 2006 року №01-8/1114 «Про Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», встановлено, що до інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, слід відносити лише ті майнові активи, які обліковуються як необоротні згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87 (з подальшими змінами і доповненнями). Дія мораторію не поширюється на ту частину майнових активів підприємства, що обліковуються як оборотні активи, а саме грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати складання балансу. Отже, оборотні активи підприємств може бути примусово реалізовано для задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до даних Балансу Боржника станом на 30 вересня 2010 року (Додаток до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2, «Баланс»), вартість оборотних активів (Розділ ІІ Балансу) Боржника станом на кінець звітного періоду становить 3,614 тис. гривень (код рядка балансу: 260). Відповідно Балансу Боржника станом на 30 вересня 2010 року, - Розділу ІІІ «Довгострокові зобовязання», розмір довгострокових зобовязань становить на кінець звітного періоду (код рядка 480) 590 тис. грн.; згідно розділу IV казаного балансу «Поточні зобовязання», розмір поточних зобовязань (код рядка 620) на кінець звітного періоду становить 18827 тис грн. Загальна сума довгострокових та поточних зобовязань на кінець звітного періоду становить 19417 тис. грн. Відповідно до наданої Боржником розшифровки кредиторської заборгованості загальна сума кредиторської заборгованості Боржника станом на 01 жовтня 2010 року становить 18 564 765,98 грн.; згідно даних Боржника, викладених у Відзиві, - кредиторська заборгованість станом на 01 жовтня 2010 року становить 18 497 023,94 грн. Виходячи з наведених фінансових даних Боржника, - оборотних коштів Боржника не достатньо для погашення його кредиторської заборгованості (недостатньо для сплати грошових зобов'язань перед кредиторами).

Поряд з цим, судом взято до уваги те, що згідно наданих розшифровок Боржника по дебіторській заборгованості Боржника, загальна сума дебіторської заборгованості Боржника станом на 01 жовтня 2010 року становить 360 462,23 грн. Згідно даних Боржника, викладених у Відзиві, розмір дебіторської заборгованості станом на 01 жовтня 2010 року становить 454864,36 грн. Відповідно до Відзиву Боржника заборгованість по заробітній платі перед працівниками ВАТ «Росава»станом на 01 січня 2011 року відсутня. Відповідно до Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2010 року, чистий прибуток (рядок 220) за звітний період складає «-», за попередній період, складає «-». Згідно наведених кредиторської та дебіторської заборгованості Боржника свідчить про відсутність прибуткової діяльності Боржника, його неплатоспроможність.

Таким чином, заборгованість Боржника перед Кредитором у сумі 1 371 060 грн. 62 коп. (один мільйон триста сімдесят одна тисяча шістдесят гривень 62 коп.) є безспірною. Зазначене грошове зобовязання не виконано Боржником (є не сплаченим) в добровільному та примусовому порядку потягом трьох місяців після встановленого для його погашення строку. Неплатоспроможність Боржника відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в тому числі ст. 1 судом встановлено. Зобовязання Боржника перед Кредитором в сумі 1 371 060 грн. 62 коп. перевищує суму в триста мінімальних заробітних плат (що дорівнює 276 600 грн. 00 коп.).

За таких обставин, суд вважає встановленими ознаки неплатоспроможності Боржника та підстави для подальшого провадження у справі з подальшим переходом до слідуючих судових стадій з метою сприяння відновлення платоспроможності боржника.

З метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які заявлять бажання взяти участь у санації боржника суд зобовязує Заявника - Кредитора подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, вказавши в ньому повне найменування Боржника, його ідентифікаційний код, адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна його прізвище, імя і по-батькові, його адресу, засоби звязку.

Таким чином, суд визнає безспірні вимоги заявника в сумі 1 371 060 грн. 62 коп. (один мільйон триста сімдесят одна тисяча шістдесят гривень 62 коп.), які не були задоволені Боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Зазначені фактичні обставини вказують на нездатність Боржника своєчасно задовольнити вимоги кредиторів, дають підстави для застосування відносно Боржника відповідних заходів та процедур, повязаних з відновленням платоспроможності в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно даних заяви Кредитора №05-7687 від 13 грудня 2010 року про порушення справи про банкрутство боржника, Клопотання Фонду державного майна (вих. №10-17-441 від 13 січня 2011 року) (вх. № 519 від 14 січня 2011 року), частка держави у статутному фонді Боржника складає 74,623 %. Відповідно до п.п. д, є п. 1 ст. 7 Закону України «Про управління обєктами державної власності», Фонд державного майна України відповідно до законодавства: щодо державних підприємств, установ і організацій: д) здійснює визначені законодавством повноваження під час провадження справ про банкрутство державних підприємств, що перебувають у його управлінні, та господарських організацій з корпоративними правами держави, у тому числі веде їх реєстри; е) забезпечує розроблення умов реструктуризації та санації підприємств, що перебувають у його управлінні, та їх погодження щодо господарських організацій, у статутних фондах яких корпоративні права держави перевищують 50 відсотків, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; Згідно п.п. а. п. 3 Закону України «Про управління обєктами державної власності», Фонд державного майна України, щодо корпоративних прав держави: а) здійснює управління корпоративними правами держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 18-20 Закону України «Про управління обєктами державної власності», мирова угода та план санації в процедурі банкрутства господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного фонду погоджуються з Фондом державного майна України та державним органом з питань банкрутства. Відчуження майна господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25 відсотків їх статутного фонду в процедурі банкрутства здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації. Продаж господарськими організаціями у процесі санації корпоративних прав держави інвестору здійснюється на умовах, визначених планом санації, з урахуванням вимог законодавства з питань приватизації.

Відповідно до п. 61 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», правом запропонувати господарському суду кандидатуру розпорядника майна наділений кредитор, а стосовно державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, та у випадках, передбачених статтею 52 Закону, яка регулює особливості банкрутства відсутнього боржника, - державний орган з питань банкрутства, за участю представника органу, уповноваженого управляти державним майном, у порядку розгляду та подання до господарського суду пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих.

Згідно п. 1, ч. 2 п. 1 ст. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених цим Законом, здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку; Державний орган з питань банкрутства: пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 2 Указу Президента України "Про Міністерство економіки України" 1159/2000 від 23 жовтня 2000 року, на Міністерство економіки України покладено повноваження державного органу з питань банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; згідно п.п. 15 п. 4 Положення «Про Міністерство економіки України», затверджене Указом Президента України "Про Міністерство економіки України" 1159/2000 від 23 жовтня 2000 року, Мінекономіки України відповідно до покладених на нього завдань: здійснює повноваження державного органу з питань банкрутства відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в тому числі: проводить державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно підприємств та інших суб'єктів підприємницької діяльності у випадках, передбачених Законом; пропонує арбітражному суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство, та в інших випадках, передбачених Законом.

Відповідно до п. 1, п.п. 7 п. 4 Положення про Державний департамент з питань банкрутства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний департамент з питань банкрутства" № 533 від 19 квітня 2006 року, Державний департамент з питань банкрутства (далі - Департамент) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки та йому підпорядковується; Департамент відповідно до покладених на нього завдань: пропонує господарському суду за участю органу, уповноваженого управляти державним майном, кандидатури арбітражних керуючих для державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, та в інших випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судом встановлено, що Кредитор скористався своїм правом та 14 січня 2011 року заявив Клопотання № 05-189 від 14 січня 2011 року (вх. № 523 від 14 січня 2011 року), про призначення розпорядником майна ВАТ «РОСАВА»арбітражного керуючого Борейко Андрія Михайловича та просить суд затвердити його на даній посаді.

14 січня 2011 року від державного департаменту з питань банкрутства наданий лист директора департаменту І.Ф. Череповської (№ бланку 016206) №216-30-20/114 від 13 січня 2011 року, в якому Комісією з підготовки пропозицій господарському суду щодо кандидатур арбітражних керуючих запропоновано господарському суду Київської області призначити у справі №Б8/191-10 розпорядником майна Боржника Борейка Андрія Михайловича, ліцензія на право провадження діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 26 липня 2010 року, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

В свою чергу від Фонду державного майна (вих. №10-17-441 від 13 січня 2011 року) (вх. № 519 від 14 січня 2011 року) надійшло Клопотання по справі № Б8/191-10 про банкротство ВАТ «Росава»в якому вказано, що державна частка у статутному капіталі Боржника становить 74,623%; органом, уповноваженим управляти державними корпоративними правами Божника є Фонд державного майна, керуючись положеннями ст. 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Указом Президента України від 23 жовтня 2000 року №1159/2000 «Про Міністерство економіки України», ст. 7 Закону України «Про управління обєктами державної власності», керуючись іншими нормативно-правовими актами, Фонд державного майна запропонував розпорядником майна ВАТ «Росава»призначити арбітражного керуючого Борейка А.М.

В судовому засіданні від арбітражного керуючого Борейка Андрія Михайловича надійшла заява на участь у справі про банкрутство від 13 січня 2011 року, в якій Борейко А.М. вказує, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушення термінів подання інформації, передбаченої Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», до державного органу з питань банкрутства, а також порушення строків, визначених умовами арбітражних судів, та порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), які можуть бути усунені не допускав; судимості за чинення корисливих злочинів та заборони суду займатись діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Інших кандидатур для призначення розпорядником майна учасниками провадження, у тому числі Кредитором, Фондом державного майна, Державним департаментом з питань банкрутства, іншими особами не висувалось, не підтримувалось, від інших розпорядників майна заяв про участь у справі та призначення розпорядником майна Боржника не надходило. В судовому засіданні всіма учасниками провадження було погоджено та підтримано позицію щодо призначення розпорядником майна Боржника - відкритого акціонерного товариства «РОСАВА»арбітражного керуючого Борейка А.М. (ліцензія на право провадження діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 26 липня 2010 року, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) та жодного заперечення щодо цього не надійшло.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів; до призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Суд на підставі вище перелічених матеріалів справи зясував, що арбітражний керуючий Борейко Андрій Михайлович відповідає вимогам ст. 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, від нього надійшли всі необхідні документи, що підтверджують його відповідність вищезазначеним вимогам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; особа Борейка А.М. як арбітражного керуючого у встановленому вищенаведеними нормативно-правовими актами порядку погоджена встановленими законодавством органами, а саме: Фондом державного майна України (клопотання (вих. №10-17-441 від 13 січня 2011 року) (вх. № 519 від 14 січня 2011 року)), державним департаментом з питань банкрутства (лист (№ бланку 016206) №216-30-20/114 від 13 січня 2011 року), а тому може бути призначений розпорядником майна Боржника. Представлених матеріалів достатньо для введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за результатами розгляду заяви Кредитора та відзиву Боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала.

Керуючись ст. ст. 1, п. 1, ч. 2 п. 1 ст. 2, 3-1, 5, 11, 12, 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, ст. 7 Закону України «Про управління обєктами державної власності», Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»2864-III 29 листопада 2001 року, Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 18 травня 2006 року №01-8/1114 «Про Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13 лютого 2002 року №01-8/152 «Про Закон України «Про введення мораторію на примусове реалізацію майна», п. 1, п.п. 7 п. 4 Положення про Державний департамент з питань банкрутства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державний департамент з питань банкрутства" № 533 від 19 квітня 2006 року, Указом Президента України "Про Міністерство економіки України" 1159/2000 від 23 жовтня 2000 року, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати безспірні грошові вимоги Кредитора закритого акціонерного товариства «РОСАВА»(ідентифікаційний код юридичної особи: 30253385, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91) в сумі 1 371 060 грн. 62 коп. (один мільйон триста сімдесят одна тисяча шістдесят гривень 62 коп.).

2. Зобовязати Кредитора закрите акціонерне товариство «РОСАВА»(ідентифікаційний код юридичної особи: 30253385) за свій рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий курєр»оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети після публікації подати до господарському суду.

Газетне оголошення має містити повне наіменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна (його прізвище, імя і по-батькові, його адресу, засоби звязку).

3. Ввести процедуру розпорядження майном Боржника (відкритого акціонерного товариства «РОСАВА», ідентифікаційний код юридичної особи: 00152269, індивідуальний податковий номер: 001522610277, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 91) та призначити арбітражного керуючого Борейко Андрія Михайловича (ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_2, місце проживання фізичної особи підприємця: АДРЕСА_1; ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_1, видана 26 липня 2010 року) розпорядником майна Боржника;

4. Розпоряднику майна Борейку Андрію Михайловичу разом із посадовими особами боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв, а також повідомити їх про дату попереднього засідання суду;

До 21 березня 2011 року подати до суду реєстр грошових вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів; виконати інші дії передбачені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; прийняти заходи щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом його обовязків; провести аналіз фінансового стану боржника, зясувати позиції власника майна боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності боржника; надати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, а також документи, що їх підтверджують; звіт і аналіз фінансово-економічного положення Боржника надати суду; повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, надати інші дані щодо розгляду заяв кредиторів.

До 22 квітня 2011 року провести перші загальні збори кредиторів, обрати комітет кредиторів та до 20 квітня 2011 року подати клопотання щодо подальших процедур у справі;

5. Призначити справу до розгляду в попередньому засіданні на 28 березня 2011 року на 09 год. 25 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С.Петлюри (Комінтерну), 16, каб. 201).

Призначити на 07 липня 2011 року на 12 год. 15 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С.Петлюри (Комінтерну), 16, каб. 201) засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство.

6. Визнати обовязковою участь в засіданнях представників кредиторів, в тому числі тих, щодо вимог яких боржником будуть заявлені заперечення, а також боржника та розпорядника майна, Фонду державного майна України, Державного департаменту з питань банкрутства.

7. Попередити сторони про матеріальну відповідальність за неявку в судове засідання та невиконання вимог суду. Зокрема, попередити учасників провадження про те, що відповідно до п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право: стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

8. Примірник ухвали надіслати: Кредитору, Боржнику, розпоряднику майна Боржника (АДРЕСА_1), Фонду державного майна України (01133 Київ, вул. Кутузова, 18/9); Київському управлінню з питань банкрутства (місто Київ та Київська область), Міському відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції (09112, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 32-а); державному реєстратору виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради Київської області (09117, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 19, КОД - 26); Управлінню Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві (09117, м. Біла Церква, бульвар 50 річчя Перемоги 10), Державній податковій інспекції у м. Білій Церкві (09100, м. Біла Церква вул. 50 років Перемоги, 12), прокуратурі Київської області (01601, м.Київ-133, б-р Лесі Українки, 27/2).

Суддя П.Ф.Скутельник