Рішення № 13515893, 23.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" грудня 2010 р. Справа № 18/190-10

Розглянувши матеріали справи за позовом Державної екологічної інспекції в Київській області, м. Київ

до Семенівської сільської ради Баришівського району Київської області, с. Семенівка

про стягнення 93774,86 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

за участю представників сторін

від позивача: Курукчі Д.Н.

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції в Київській області (далі –позивач) до Семенівської сільської ради Баришівського району Київської області (далі –відповідач) про стягнення 93774,86 грн. збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали суду від 01.11.2010 року та призначено справу до розгляду на 11.11.2010 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 11.11.2010 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Представник позивача у судовому засіданні 11.11.2010 року на виконання вимог ухвали суду подав письмові пояснення. Розгляд справи відкладався на 09.12.2010 року.

У судовому засіданні 09.12.2010 року судом заслухано пояснення представників сторін. Розгляд справи відкладався до 23.12.2010 року.

В судовому засіданні 23.12.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 23.12.2010 року не з’явився, відзив на позов не надав.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази та пояснення, суд встановив:

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»забезпечення реалізації екологічної політики України, контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища належить до повноважень екологічних інспекцій.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях згідно зі ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» належить, зокрема, право звертатися до суду із позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Порядок погодження та вдачі дозволів на спеціальне водокористування затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 321.

На виконання вимог Баришівської міжрайонної прокуратури від 23.02.2010 року № 419 Державною екологічною інспекцією Київської області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Семенівською сільською радою. За результатами перевірки складено Акт від 10.03.2010 року в якому зафіксовано факт самовільного водокористування без відповідного дозволу в період з 10.03.2007 року по 10.03.2010 року, що є порушенням вимог ст. ст. 44, 49, 50 Водного кодексу України.

Відповідно до довідки № 26 від 12.03.2010 року, наданої відповідачем, в період з 10.03.2007 року по 10.03.2010 року (за відсутності дозволу) ним використано 19830 куб. м. води.

Розрахунок збитків виконаний згідно Розділу ІХ Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 року № 37, зі змінами згідно Наказу від 20.07.2009 року № 389.

В порядку досудового врегулювання спору позивач надсилав відповідачу претензію № 36 від 31.03.2010 року, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.

Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища підлягає компенсації, як правило, у повному обсязі без застосування норм заниження розміру стягнення.

Згідно з положеннями ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до вимог ст.66 Конституції України, ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду у повному обсязі.

На момент направлення позовної заяви до суду у добровільному порядку відповідачем не погашена заподіяна державі шкода у розмірі 93774,86 грн. В ході розгляду спору відповідач обґрунтованих заперечень по суті спору не надав, позовні вимоги не спростував, доказів сплати збитків не надав.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», п.7 ст.47 установлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування та згідно п.49 ст.6 установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у 2010 році у частині доходів є: 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України. Відповідні кошти поступають на розподільчі рахунки Головного управління Державного казначейства України, після чого , ці кошти будуть розподіленні за балансовим рахунком 3311 символ звітності 331.

У зв’язку з чим, позивач подав до суду уточнення позовних вимог щодо порядку стягнення спірних сум збитків.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 93774,86 грн. шкоди за порушення природоохоронного законодавства підлягає задоволенню.

Обов’язок сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Семенівської сільської ради Київської області (07552, Київська обл., Баришівський р-н, с. Семенівка, вул. Якіра, 2, код 04358589) 93774,86 грн. збитків на розподільчий рахунок по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»за балансовим рахунком 3311, символ звітності 331 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевим бюджетом».

3. Стягнути з Семенівської сільської ради Київської області (07552, Київська обл., Баришівський р-н, с. Семенівка, вул. Якіра, 2, код 04358589) в доход державного бюджету України 937,74 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А. Ю.