Рішення № 135157025, 16.03.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/9344/25

Провадження №: 2/336/557/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., секретаря судового засідання Нєдєльчевої О.В. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 01.04.2023 року укладено кредитний договір (оферти) № 01.04.2023-100001762. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 15 584 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в 8000,00 грн, по процентам - в розмірі 6384,00 грн. та комісії - 1200,00 грн.

Тому позивач і звернувся до суду та просить стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу за кредитним договором та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Боєва Є.С. від 30.09.2025 року було прийнято справу до провадження, судове засідання призначено на 09.12.2025 року.

Судове засідання 09.12.2025 року відкладено на 16.03.2026 року у зв`язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте в позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі. Крім того, представник позивача не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення.

Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, однак про причини неявки суд не повідомив, як і не надав відзив на позовну заяву, тому, з урахуванням заяви позивача про відсутність заперечень проти винесення судом заочного рішення, суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних матеріалів, що відповідає положенням ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 01.04.2023 року укладено кредитний договір № 01.04.2023-100001762 (надалі - Договір).

Відповідно до заявки від 01.04.2023 що є невід`ємною частиною кредитного договору (оферти) № 01.04.2023-100001762, ТОВ "Споживчий центр" надано ОСОБА_1 кредит у розмірі 8000 грн.

Згідно із довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 15 584,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в 8000,00 грн, по процентам - в розмірі 6384,00 грн., комісії - 1200 грн.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п. п. 1 та ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором абозаконом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг"; "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочинуу; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» , так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст.11 Закону України Про електронну комерцію ).

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем, що є підставою для стягнення з відповідача користь позивача заборгованості по тілу позики та процентах за користування ним.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 відповідно до ч.1 ст.1048та ч.1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Після спливу визначеного договором строку позики, чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється. Що ж стосується нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору, то Велика Палата ВС роз`яснила, що після закінчення строку кредитування, права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Суд звертає увагу, що за умовами договору про надання фінансового кредиту № 01.04.2023-100001762 та заявки на отримання кредиту відповідач отримав кредит у розмірі 8000 грн., кредит надається на 56 днів, під 1,2% на день. Окремо сторонами обумовлена і разова комісія за видачу кредиту в розмірі 1200 грн.

Розмір відстоків, що підлягає сплаті становить: 8 000 х (1,2 % х 56) : 100 % = 5376,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, процентів (у розмірі 5376,00 грн.), разової комісії, що обумовлена сторонами договору.

Щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого. Згідно з ч. 1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, на користь позивача, як сторони по справі, чиї позовні вимоги задовольняються частково, із відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у сумі 2265,71 гривень, тобто, пропорційно до розміру заборгованості, що підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 76-82, 89, 141, 258-259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 01.04.2023-100001762 від 01.04.2023 року у сумі 14 576,00 гривень, яка складається із заборгованості по тілу кредиту 8000,00 грн., із заборгованості по процентам 5376,00 грн. та комісії у розмірі 1200,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2265,71 гривень.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються такі відомості:

Позивач - ТОВ «Споживчий центр», знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського. буд.133-а; ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач - ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Є.С. Боєв

16.03.26