Ухвала суду № 135156865, 26.03.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №320/6680/15-ц

Провадження №6/333/110/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючої судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Бабак З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником та видачу дублікату виконавчого листа, боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), -

ВСТАНОВИВ:

До Комунарського районного суду м.Запоріжжя звернувся представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі №320/6680/15-ц.

В обґрунтування заяви зазначає, що виконавчий документ по справі № 320/6680/15-ц був своєчасно пред`явлений до виконання та перебував на примусовому виконанні у Мелітопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у виконавчому провадженні № 52034155. 08.11.2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу. Разом з тим, копія зазначеної постанови та оригінал виконавчого листа стягувачу фактично не надсилалися та не отримувалися, що підтверджується відсутністю відповідного виконавчого документа у заявника. Таким чином, виконавчий документ був втрачений не з вини заявника, а під час здійснення виконавчого провадження органом державної виконавчої служби, що унеможливлює повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання без отримання його дубліката. Відповідно до пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може видати його дублікат за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця. Крім того, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не пропущений, оскільки відповідно до пункту 1 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається у разі його пред`явлення до виконання, а після переривання перебіг строку починається заново з дня повернення виконавчого документа стягувачу. З огляду на викладене, заявник вважає наявними правові підстави для видачі дубліката виконавчого листа по справі № 320/6680/15-ц та подальшого пред`явлення його до примусового виконання.

До судового засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з`явились.

Заявник та його представник будучи повідомленими судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи, не з`явилися. В прохальній частині заяви просили суд розглядати справу за їх відсутності, вимоги підтримують в повному обсязі.

Боржник, будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи, не з`явилися. Причини неявки суду не відомі.

Заінтересовані особи, були повідомленні судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи не з`явилися.

Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути подану заяву за відсутності заінтересованих осіб, учасників справи на підставі наявних матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Щодо розгляду питання про заміну стягувача його правонаступником у виконавчому провадженні за №52034155 відкритого 30.08.2016 року та станом на день перевірки 26.03.2026 року, має статус Завершено, суд зазначає про таке.

Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області по справі №320/6680/15-ц від 30.11.2015 року позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором №500475324 від 09.04.2014 року в розмірі 58 602,93 грн. та судові витрати на суму 586,03 грн.

За заявою стягувача в травні 2016 року судом видані виконавчі листи по вказаній цивільній справі № 320/6680/15-ц про стягнення суми заборгованості та стягненню судового збору.

21.06.2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», а останнє набуло право вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №500475324.

26.12.2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «Веста» було укладено договір факторингу №2019-1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Веста» та останнє набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №500475324.

16.01.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Веста» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №500475324.

02.02.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» було укладено Договір №02-02/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500475324.

08.05.2023 року на підставі Договору № 08-05/23 Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500475324.

Таким чином, на даний час право вимоги за кредитним договором №500475324 від 09.04.2014 року має ТОВ «ДЕБТ ФОРС».

Судом вивчено відповідь Управління та встановлено наступне. Виконавче провадження №52034155 було відкрито 30.08.2016 та завершено 08.11.2019 шляхом повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна. Стягувач у виконавчому провадженні не змінювався, повторно виконавчий документ на виконання не надходив. У зв`язку з тимчасовою окупацією території м.Мелітополь працівники відповідного відділу державної виконавчої служби перебувають у простої, що унеможливлює надання додаткових документів та участь представника у судовому засіданні.

Протягом тривалого періоду часу право вимоги за Кредитним договором №500475324 від 09.04.2014неодноразово переходило від одного кредитора до іншого на підставі договорів відступлення права вимоги.

Зокрема, починаючи з 21.06.2016 року право вимоги за кредитним договором №500475324 від 09.04.2014 року неодноразово переходило від одного кредитора до іншого на підставі договорів відступлення права вимоги (факторингу), а саме: від ПАТ «Альфа-Банк» до ТОВ «Кредитні ініціативи», у подальшому - до ТОВ «Фінансова компанія «Веста», потім - до ТОВ «Вердикт Капітал», згодом - до ТОВ «Кампсіс Лігал», та врешті-решт - до ТОВ «Дебт Форс».

Разом з тим суд звертає увагу, що виконавче провадження №52034155 було завершено в 2019 році шляхом повернення виконавчого листа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

З моменту завершення виконавчого провадження у 2019 році виконавчий документ повторно на примусове виконання до органів державної виконавчої служби не пред`являвся.

Отже, незважаючи на багаторазове відступлення права вимоги між різними суб`єктами господарювання протягом тривалого часу, нові кредитори не вживали належних процесуальних дій щодо своєчасного звернення до суду із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, що має істотне правове значення для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.442 ЦПК України заміна сторони у виконавчому провадженні можлива у разі вибуття однієї із сторін для подальшого виконання судового рішення.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 08.02.2022 у справі №2-7763/10: заміна сторони виконавчого провадження можлива лише у межах відкритого виконавчого провадження. Якщо виконавче провадження закінчене, суд не може розглядати заяву про заміну сторони виконавчого провадження до моменту відновлення такого провадження або скасування постанови про його закінчення.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість). Отже, наведене в ухвалі Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у цій справі тлумачення стосується лише ситуації, коли виконавче провадження відкрите як юридичний процес, а його сторони набули відповідних прав як сторони відкритого виконавчого провадження. Щодо вчинення інших дій у межах виконавчого провадження, передбачених Законом про виконавче провадження, то процесуальні дії конкретного процесу не можуть здійснюватися поза межами цього процесу, а тому такі дії як процесуальні можуть здійснюватися лише в межах відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу. Якщо законом передбачена можливість здійснення інших дій сторін судового процесу, пов`язаних зі здійсненням виконавчого провадження, то для таких дій набуття статусу сторони відкритого виконавчого провадження не вимагається, як-от для заміни стягувача у виконавчому документі відповідно до частини п`ятої статті 442 ЦПК України.

Отже, за відсутності чинного виконавчого провадження процесуальне правонаступництво в ньому є неможливим.

Судом встановлено, що виконавче провадження щодо ОСОБА_1 закінчене. Заявник не зверталась з вимогою про відновлення Виконавчого провадження або оскарження постанови державного виконавця. Заявник просить замінити сторону вже закінченого виконавчого провадження, що суперечить наведеній правовій позиції Верховного Суду.

Таким чином, підстав для задоволення заяви не вбачається.

Щодо видачі дубліка виконавчого листа у цивільній справі за №320/6680/15-ц, суд зазначає наступне.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Звертаючись до суду із заявою, ТОВ «Дебт Форс» стверджує, що 08.11.2019 року Мелітопольським відділом державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №52034155 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачу.

Разом з тим, заявник зазначає, що копію вищезазначеної постанови разом із виконавчим документом стягувачем отримано не було. Також, відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, встановлено, що станом на дату звернення до суду на примусовому виконанні у органах державної виконавчої служби відсутні відкриті виконавчі провадження з приводу виконавчого листа по справі №320/6680/15-ц, при цьому виконавчий лист у ТОВ «Дебт Форс» відсутній.

Посилаючись на положення частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», заявник зазначає, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Крім того, заявник вказує, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а у разі повернення виконавчого документа стягувачу строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

У зв`язку із зазначеним заявник вважає, що оригінали виконавчих документів втрачено, а відтак наявні підстави для видачі їх дублікатів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Верховним Судом сформовано сталу практику у подібних справах за заявами стягувачів про видачу дублікатів виконавчих листів.

У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12 (провадження № 61-13084св21) зроблено висновок, що: «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. … Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено».

У постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року у справі № 196/673/14-ц (провадження № 61-21357св21) зроблено висновок, що: «аналіз пункту 17.4. розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець. … Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 0907/2-3576/2011 (провадження № 61-13332св18) зроблено висновок, що: «Установивши недоведеність заявником втрати виконавчих листів виданих Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області у справі № 0907/2-3576/2011, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність передбачених законом підстав для видачі його дубліката за заявою стягувача. Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Стягувач має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази».

Таким чином, видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При цьому, звертаючись до суду для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою, саме заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши на підтвердження зазначених обставин відповідні докази.

Оцінивши подані матеріали та доводи заявника, суд дійшов висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів втрати оригіналу виконавчого листа, а також не повідомлено конкретних обставин, за яких такий документ було втрачено. Сам факт відсутності виконавчого листа у заявника не свідчить про його втрату у розумінні вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для видачі дубліката виконавчого листа у цивільній справі №320/6680/15-ц, у зв`язку з чим у задоволенні заяви в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст.ст.55, 442 ЦПК України, ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі за №320/6680/15-ц - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання, апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення даної ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Л.О. Варнавська