Ухвала суду № 13515504, 19.01.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"19" січня 2011 р.

Справа № 05/204/53-50.

Суддя господарського суду Волинської області Бондарєв С.В., розглянувши Подання Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції

про відстрочку виконання рішення суду

по справі №05/204/53-50

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії - Волинське обласне управління Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, м.Луцьк

до Приватного підприємства “Ірта”, м.Луцьк

про стягнення 793 119,91 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від заявника: н/з.

від позивача: Карпук В.В. –довіреність від 11.10.2010р..

від відповідача: н/з.

СУТЬ СПОРУ: 05.01.2011р. на адресу суду надійшло подання Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, в якому І відділ просить відстрочити виконання ПП «Ірта»наказу господарського суду Волинської області №05/204/53-1 від 30.09.2010р., а саме надати відстрочку на погашення заборгованості в сумі 895 723,51 грн. боргу по кредиту, 8 958,24 грн. по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу терміном на 18 місяців починаючи з листопада 2010р.

Ухвалою суду від 06.11.2011р. розгляд даного подання зупинено до повернення матеріалів справи №05/204/53-50 з Львівського апеляційного господарського суду України.

Ухвалою суду від 13.01.2011р. провадження у справі щодо розгляду подання було поновлено та призначено на 19.01.2011р. на 14 год.

Представники Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції та Приватного підприємства “Ірта” в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача - Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії - Волинське обласне управління Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” –в судовому засіданні, у відзиві від 18.01.2011р. №19-1-3/144 зазначив, що відстрочка виконання судового рішення має на меті, насамперед, забезпечити принцип обов'язковості виконання актів судової влади, а також захист інтересів особи, на користь якої відбувається стягнення грошових коштів, і застосовується у тому випадку, коли відсутня інша можливість здійснити виконання рішення зобов'язаною особою. Обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, повинні бути підтверджені належними доказами. Вплив такого зовнішнього чиннику, як економічна криза в країні, не є безумовною й доведеною підставою погіршення показників фінансово-господарської діяльності окремого підприємства та не може розглядатися в якості причини для ухилення позичальника від виконання взятих на себе за договором зобов'язань. Обидві сторони є самостійними господарюючими суб'єктами і перебувають в рівних умовах, тому неналежне виконання зобов'язань однією зі сторін негативно позначається на результатах фінансової діяльності іншої. З моменту пред'явлення позову ВАТ «Ощадбанк»до Приватного підприємства «Ірта», останнім, замість вжиття належних заходів щодо сплати кредитної заборгованості, було вчинено ряд умисних дій, спрямованих на затягування судового процесу. Зокрема, мало місце звернення боржника з позовною заявою про визнання договору № 891 від 03.03.2007 року недійсним, також були наявними факти неявки представників ПП «Ірта»до суду, подання численних, необгрунтованих клопотань щодо перенесення судових засідань і т.д. З моменту винесення судового рішення від 14.09.2010 р. по день подання цього відзиву Приватним підприємством «Ірта»не здійснювалося жодних платежів, спрямованих на погашення існуючого боргу. Тому надання відстрочки строком на 18 місяців, починаючи з листопада 2010 р., вважає незаконним і недоцільним, оскільки вищезгадане подання державного виконавця не містить конкретних доказів щодо необхідності застосування подібного заходу та не передбачає жодних дієвих пропозицій щодо подальшого виконання рішення суду й погашення боргу. Крім цього, внаслідок повторного подання Державної виконавчої служби щодо відстрочки виконання рішення для ПП «Ірта»(попереднє мало місце 09.12.2010 р. за вих. № 57899) ВАТ «Ощадбанк» не має можливості розпочати законну процедуру стягнення належних йому коштів, в тому числі й шляхом вчинення звернення на заставне майно. Тому просить суд відмовити у задоволенні подання про відстрочку виконання рішення, оскільки це порушує інтереси Банку, його вкладників, перед якими держава, яка є власником 100% акцій ВАТ «Державний ощадний банк України», гарантує відшкодування вкладів. В свою чергу, це підриває авторитет Кабінету Міністрів України, як найвищого у державі органу виконавчої влади, який за допомогою банку здійснює політику у кредитно-фінансовій сфері країни. Також, просить врахувати ставлення відповідача - Приватного підприємства «Ірта»до виконання своїх зобов'язань, яке виражається у несплаті грошових коштів, ігноруванні вимог банку та затягуванні процесу відшкодування належних Позивачу коштів.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Волинької області від 14.09.2010р. було вирішено стягнути з Приватного підприємства “Ірта”, м.Луцьк, вул..Старицького, 9 (код 32872238, р/р 260043012637 в ОПЕРВ Волинського обласного управління Ощадбанку, МФО 303398) на користь Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії - Волинське обласне управління ВАТ “Державний ощадний банк України”, м. Луцьк, вул.. Червоного Хреста, 8 (р/р 3739290005 в ОПЕРВ Волинського обласного управління Ощадбанку, МФО 303398, код 09303328) –895 723,51 грн., в тому числі 700 000,00 грн. основного боргу по кредиту, 121 011,20 грн. –боргу по несплачених відсотках, 74 712,31 грн. –пені по простроченому боргу та відсотках та 8 957,24 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане рішення оскаржувалось відповідачем, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2010р. та ухвалою Вищого господарського суду України від 16.12.2010р. відповідно апеляційну та касаційну скарги повернуто скаржнику.

30.09.2009р. на виконання рішення господарський суд Волинської області видав наказ №05/204/53-1.

05.01.2011р. на адресу суду надійшло подання Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, в якому просить І відділ відстрочити виконання ПП «Ірта»наказу господарського суду Волинської області №05/204/53-1 від 30.09.2010р., а саме надати відстрочку на погашення заборгованості в сумі 895 723,51 грн. боргу по кредиту, 8 958,24 грн. по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу терміном на 18 місяців починаючи з листопада 2010р., у зв’язку з тяжким фінансовим становищем ПП «Ірта».

Розглянувши матеріали подання, заслухавши пояснення представника позивача, суд вирішив залишити без задоволення подання про відстрочку виконання, при цьому суд виходив з наступного:

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд може відстрочити виконання рішення.

В якості доказів в обгрунтування подання, заявником до суду подано Розшифровку дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 30.09.2010р., фінансовий звіт станом на 30.09.2010р., інформацію про наявність кредитів станом на 30.09.2010р. та іншу внутрішню документацію підприємства.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", відповідно до п. 10 якої - при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Заборгованість боржника перед іншими суб’єктами, його тяжкий фінансовий стан за змістом ст. 121 ГПК України не є винятковими обставинами та підставами для відстрочення виконання рішення суду, а не наказу як вказано в поданні.

З огляду на викладене, ті обставини, на які посилається заявник не є винятковими та такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у строк.

Судом враховано, що обидві сторони є окремими господарюючими суб’єктами та неналежне виконання зобов’язання може негативно відобразитись на результатах фінансової діяльності обох юридичних осіб.

Відповідно до п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України” вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно з поясненнями представника позивача, боржник не вжив жодних заходів для зменшення суми боргу., виконання рішення суду.

Враховуючи, що Перший відділ ДВС Луцького МУЮ та ПП «Ірта»не надали суду безспірних доказів про фінансовий стан підприємства, про відсутність коштів на рахунку, негативні наслідки для стягувача при затримці виконання рішення суду та його фінансовий стан, ступінь вини відповідача у ви виникнення спору , строку протягом якого боржник не виконує рішення суду, суд приходить до висновку, що подання про відстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.121 ГПК України, господарський суд,-

у х в а л и в :

Подання Першого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про відстрочку виконання рішення від 14.09.2010р. у справі 05/204/53-50 - залишити без задоволення.

Суддя С. В. Бондарєв

Дата виготовлення

повного тексту

ухвали 21.01.2011р.