Рішення № 13515426, 23.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2010

Справа №2-18/4946-2010

За позовом – Закритого акціонерного товариства «Теодосія», м. Феодосія (вул. Володарського, 39-Б, м. Феодосія, 98100)

До відповідача – Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м. Сімферополь (вул. Училищна, 42-А, м. Сімферополь, 95001)

Про стягнення 39 909,93 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Євсєєв О.В. – представник, довіреність від 18.09.2010р.

Від відповідача – Шоломович О.М. – представник, довіреність від 10.06.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Закрите акціонерне товариство «Теодосія», м. Феодосія – позивач – звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м. Сімферополь – відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 39909,93 грн., з яких 16708,59 грн. – сума трьох відсотків річних, 23201,34 грн. – інфляційні витрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 16, 525, 526, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу та мотивовані тим, що ЗАТ «Теодосія» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до ВАТ «Кримгаз» про стягнення заборгованості в розмірі 867525,97 грн. на підставі невиконання відповідачем умов договору №5/Т від 10.04.2009р. за надані послуги з транспортування природного газу, укладений між ЗАТ «Теодосія» та ВАТ «Кримгаз» за період січень-жовтень 2009 року, згідно до умов якого ЗАТ «Теодосія» зобов'язалося надавати ВАТ «Кримгаз» послуги по транспортуванню природного газу розподільними газопроводами, а ВАТ «Кримгаз» – прийняти й оплатити надані послуги.

Однак ВАТ «Кримгаз» не виконав умов договору що призвело до виникнення заборгованості за надані послуги з транспортування за період листопад-грудень 2009 та стало підставою для звернення ЗАТ «Теодосія» з позовом про стягнення заборгованості за листопад-грудень 2009р., пені в розмірі 259230,31 грн.

Рішенням господарського суду АР Крим від 15.07.2010р. у справі №5002-7/3049-2010 позов ЗАТ «Теодосія» про стягнення 259230,31 грн. був задоволений частково. На користь позивача було стягнуто заборгованість в розмірі 237299,55 грн., пеню у сумі 19520,71 грн., 2568,20 грн. державного мита та 233,81 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду АР Крим від 17.08.2009р. у справі №2-24/563-2010 за позовом ЗАТ «Теодосія» до ВАТ «Кримгаз» про стягнення 867525,97 грн. та зобов'язання вчинити дії, позов був задоволений частково. На користь позивача було стягнуто з ВАТ «Кримгаз» заборгованість у розмірі 867525,97 грн. та судові витрати. В частині вимог щодо підписання актів приймання-передачі провадження припинено.

Однак рішення господарського суду АР Крим по від 15.07.2010р. у справі №5002-7/3049-2010 та рішення господарського суду АР Крим від 17.08.2009р. у справі №2-24/563-2010 відповідачем не виконуються належним чином, внаслідок чого створилися заборгованість за період з 01 березня по 01 вересня 2010 року у сумі 16708,59 грн. – трьох відсотків річних та 23201,34 грн. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, що і стало підставою звернення позивача до господарського суду.

21.10.2010р. у судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просить частково відмовити у задоволенні позовної заяви ЗАТ «Теодосія». Суд залучив до матеріалів справи даний відзив.

11.11.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав письмове заперечення на доводи відповідача, в яких він зазначив, що рішенням господарського суду АР Крим від 17.08.2009 р. по справі № 2-24/563-2010 та постановою севастопольського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 р. по справі № 2-24/563-2010 було підтверджено, що ВАТ «Кримгаз» порушив зобов’язання за договором № 5-Т внаслідок чого виникла заборгованість за період січень-жовтень 2009 р. у розмірі 867525,97 грн., однак «Кримгаз» продовжував не виконувати умови договору №5/т від 10.04.2009 р., що призвело до виникнення заборгованості за надані послуги. Суд залучив надане заперечення до матеріалів справи.

07.12.2010 р. у судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Для всебічного, повного і об’єктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд вважав можливим продовжити строк розгляду справи та задовольнив клопотання представника позивача.

Слухання справи відкладалося, у справі судом оголошувалася перерва у судовому засіданні з 25.11.2010 року по 30.11.2010 року, з 30.11.2010 року по 07.12.2010 року, з 20.12.2010 року по 23.12.2010 року у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

10.04.2009 р. між Закритим акціонерним товариством "Теодосія" (Газорозподільне підприємство) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (Газопостачальне підприємство) був укладений договір №5/Т про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, пунктом 2.1 якого передбачено, що Газорозподільне підприємство зобов’язується прийняти природний газ Газопостачального підприємства від Газотранспортної організації, здійснити його транспортування власними розподільними трубопроводами та передати його газопостачальному підприємству, а Газопостачальне підприємство зобов’язується прийняти природний газ в місцях приймання-передачі газу та оплатити надані послуги в обсязі та на умовах, що визначені цим Договором.

Згідно з пунктами 5.3., 5.4 Договору № 5/Т оплата вартості наданих послуг з транспортування природного газу здійснюється газопостачальним підприємством авансовими платежами в розмірі 50% згідно із заявленими обсягами природного газу, до 15 числа місяця, в якому надаються послуги з транспортування газу.

Остаточний розрахунок за надані послуги з транспортування природного газу здійснюється Газопостачальним підприємством щомісяця в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості наданих у звітному місяці послуг до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Підставою для розрахунків є д в о с т о р о н н і акти приймання-передачі п о с л у г з транспортування природного газу, які готуються газорозподільним підприємством та направляються газопостачальному підприємству разом з актами приймання-передачі газу (п. 5.5 Договору).

Порушення Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» умов договору № 5/Т щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги з транспортування природного газу стало підставою для звернення Закритого акціонерного товариства "Теодосія" у червні 2010 року з позовом до господарського суду АР Крим про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» заборгованості у сумі 237299,55 грн. та пені у сумі 21930,76 грн.

Рішенням господарського суду АР Крим від 15.07.2010 року у справі № 5002-7/3049-2010 позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" на користь Закритого акціонерного товариства "Теодосія" заборгованість в розмірі 237 299,55 грн., пеню у сумі 19 520,71 грн., 2568,20 грн. державного мита та 233,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у частині стягнення пені в сумі 2410,05 грн. у позові відмовлено.

Вказане рішення оскаржене не було і 27.07.2010 року набрало законної сили.

Не виконання відповідачем рішення господарського суду і стало підставою для звернення Закритого акціонерного товариства "Теодосія" до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" інфляційної суми та 3% річних за період з 01.03.2010 року по 01.09.2010 року.

Суд, дослідивши матеріали справи № 5002-7/3049-2010 та рішення господарського суду АР Крим від 15.07.2010 року справі № 5002-7/3049-2010, встановив:

Підставою для стягнення з відповідача заборгованості у сумі 237299,55 грн. у справі № 5002-7/3049-2010 стали 2 Акти прийому-передачі п о с л у г по транспортуванню природного газу, а саме: Акт № 11.1 від 30.11.2009 року на суму 95427,24 грн., та Акт № 12.1 від 31.12.2009 року на суму 141872,31 грн. (а/с 105,106 т. 1).

Вказані два Акти п і д п и с а н і як з боку Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз", так і з боку Закритого акціонерного товариства "Теодосія".

При цьому у рішенні господарського суду АР Крим від 15.07.2010 року у справі № 5002-7/3049-2010 судом встановлено, що зобов’язання щодо оплати Актів прийому – передачі послуг по транспортуванню природного газу за листопад та грудень 2009 року у відповідача виникло з 21.12.2009 року та з 21.01.2010 року відповідно.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін.

Приймаючи до уваги те, що сторонами у справі № 5002-7/3049-2010 є Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" і Закрите акціонерне товариство "Теодосія" та приписи статті 35 Господарського процесуального кодексу України, судом приймаються як преюдиціальний факт стосовно того, що зобов’язання щодо оплати за транспортування природного газу за листопад та грудень 2009 року у відповідача виникло саме з 21.12.2009 року та з 21.01.2010 року відповідно.

У подальшому, 17.08.2010 року господарським судом АР Крим було прийнято рішення у справі № 5002-24/563-2010 теж за позовом Закритого акціонерного товариства "Теодосія" до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз", яким, зокрема, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” на користь Закритого акціонерного товариства “Теодосія” 867525,97 грн. заборгованості, державне мито у розмірі 8675,26 грн., та 236,00 грн. витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Вказане рішення господарського суду було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 року у справі № 5002-24/563-2010.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач просить стягнути з відповідача інфляційну суму і 3% річних за період з 01.03.2010 року по 01.09.2010 року, у зв’язку з невиконанням відповідачем і рішення суду від 17.06.2010 року у справі № 5002-24/563-2010.

Дослідивши матеріали справи у цій частині, судом встановлено, що усі Акти прийому-передачі послуг по транспортуванню газу між сторонами, які надані суду позивачем, та саме які були предметом розгляду в межах справи № 5002-24/563-2010, так і н е п і д п и с а н і з боку ВАТ «Кримгаз». Такі Акти підписані лише з боку Закритого акціонерного товариства “Теодосія”.

Суд вважає за необхідне зазначити, що за договором про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубами № 5/Т від 10.04.2009 року Закритим акціонерним товариством “Теодосія” як газорозподільним підприємством передбачено та складено два види Актів, а саме: Акти приймання-передачі газу та Акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, які за своєю суттю є двома різними видами Актів та підписання кожного з таких Актів кожній з сторін за договором є обов’язковим.

Пунктом 5.5 договору про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубами № 5/Т від 10.04.2009 року сторонами погоджено, що підставою для розрахунків є двосторонні акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, які готуються газорозподільним підприємством та направляються газопостачальному підприємству разом з актами приймання-передачі газу. Оскільки вказані Акти були підписані лише з боку позивача, а з боку відповідача так і були не підписані, тому суд вважає, що обов’язок по сплаті заборгованості у розмірі 867525, 976грн. у ВАТ «Кримгаз» перед ЗАТ «Теодосія» виник лише на підставі такого судового р і ш е н н я, а не на підставі не підписаних Актів прийму-передачі послуг з транспортування природного газу.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, така підстава виникає на підставі рішення суду, яке вступило в законну силу 22.09.2010 року (дата винесення постанови Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 5002-24/563-2010).

Звертаючись з позовом до суду у дійсній справі, позивач просить стягнути з відповідача інфляційну суму у розмірі 23201, 34 грн. та 3% річних у сумі 16708, 56 грн. з 01.03.2010 року по 01.09.2010 року

Згідно статті 598 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604-609 ЦК України, які не передбачають підставою припинення зобов’язання ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог позивача.

За відсутності інших підстав припинення зобов’язання, передбачених договором або законом, зобов’язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов’язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов’язки сторін зобов’язання.

Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін договору й не звільняє відповідача як боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов’язання та не позбавляє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на стягнення сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність судового рішення про стягнення боргу за відсутності реального виконання боржником свого зобов’язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Верховного суду України N 62-97р від 03.04.97 про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, «при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня».

Тобто, оскільки зобов’язання щодо оплати за транспортування природного газу відповідно до рішення у справі № 5002-7/3049-2010 у відповідача виникло саме з 21.12.2009 року та з 21.01.2010 року, то позивач мав право заявити вимоги щодо стягнення інфляційної суми з 01.01.2010 року та з 01.02.2010 року відповідно.

Проте позивач у своїй позовній заяві просить стягнути інфляційну суму та 3% річних за період з 01 б е р е з н я 2010 року по 01.09.2010 року, що є правом позивача.

Крім того, згідно з листом Верховного суду України N 62-97р від 03.04.97 про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, для визначення індексу за любий період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Приймаючи до уваги вищевикладене, за розрахунками суду з відповідача підлягає стягненню інфляційна сума у розмірі 1397,70 грн. (237299,55 грн. х 100,9% х 99,7% х 99,4% х 99,6% х 99,8% х 101,2% / 100%) та 3% річних у сумі 3588,75 грн. за період з 01.03.2010 року по 01.09.2010 року, які нарахована на суму заборгованості 237299, 55 грн. (рішення № 5002-7/3049-2010).

Позивач же у своїй позовній заяві просить стягнути і інфляційну суму і 3% річних за період з 01.03.2010 року по 01.09.2010 року на суму заборгованості 867525,97 грн. (рішення суду по справі № 5002-24/563-2010).

Враховуючи, що таке судове рішення набрало законної чинності лише 22.09.2010 року, тобто такий термін – 22.09.2010 року - наступив вже після періоду нарахування, який вказав сам позивач у т е к с т і свого позову – з 01.03.2010 року по 01.09.2010 року. У процесі розгляду справи позивач свої позовні вимоги письмово не уточнював, а тому суд не приймає до уваги той період, який вказаний позивачем у своєму розрахунку до позову, виходячи з того, що суд повинен розглядати позовні вимоги (підставу, предмет), викладені у позовної заяві, а не у розрахунках.

Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційної суми і 3% річних у зв’язку з невиконанням відповідачем рішення господарського суду АР Крим від 17.06.2010 року у справі № 5002-24/563-2010, задоволенню не підлягають, як безпідставно нараховані.

Судові витрати суд відносить на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені судом у судовому засіданні 23.12.2010 року.

Повний текст рішення підписаний суддею 28.12.2010 року.

На підставі ст. - ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Кримгаз” (95001 м. Сімферополь вул. Училищна, 42-а; п/р 26007054900922 в КРУ “Приватбанк”, МФО 384436, код ЄДРПОУ 03348117) на користь Закритого акціонерного товариства “Теодосія” (98100 м. Феодосія вул. Володарського, 39-б; п/р 26009044450002 у ФАКБ ІМЕКСБАНК, м. Сімферополь, МФО 308304, ЄДРПОУ 30689644) інфляційну суму у розмірі 1397,70 грн., 3% річних у сумі 3588,75 грн., державне мито у розмірі 49,87 грн., та 29,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.