Рішення № 135153202, 25.03.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/560/26

Номер провадження 2/585/644/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді - Євлах О.О., за участю: секретаря судового засідання - Безручко О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Ромни цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження

позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «Споживчий центр»

до

відповідача: ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Товариство з обмеженою відповідальності «Споживчий центр» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

2. Позов обґрунтував тим, що між ТОВ «Споживчий центр» (надалі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник) 29.02.2024 р. укладено Кредитний договір (оферти) № 29.02.2024-100000910. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 10000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 29.02.2024 р., строком на 140 днів. Дата повернення (виплати) кредиту - 03.07.2024 року. Період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту (надалі - "черговий період"). Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0.82% = (11539.77 / 10000)/140 ? 100%. Проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту - 15% від суми Кредиту та дорівнює 1500 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Неустойка: 100 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Кредитний договір (оферти) № 15.02.2024-100002875 від 15.02.2024 р. було продовжено шляхом укладення додаткового договору до кредитного договору 29.02.2024 р. між ТОВ «Споживчий центр» ОСОБА_1 кредитного договору (оферти) № 29.02.2024-010000910. Сторони домовились за ініціативою та на підставі звернення Позичальника продовжити строк, на який надається Кредит та строк дії договору, внести зміни в заявку та акцепт та з дати укладення даного Додаткового Договору викласти норми, встановлюючі строк, на який надається кредит, дату повернення (виплати) кредиту, графік платежів, строк дії договору в наступній редакції: Строк, на який надається Кредит - 155 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 18.07.2024 року. Сторони домовились, що Проценти та Комісія, нараховані за користування Кредитом станом на момент укладення даного Додаткового Договору, сплачуються Позичальником у дату укладення даного Додаткового Договору не пізніше 23 год. 59 хв. дати укладення даного Додаткового Договору. Інші умови Договору, не змінені даним Додатковим Договором, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 26500,00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000,00 грн., по процентам в розмірі 14000,0 грн., неустойка - 2500,00 грн., чим порушує права та інтереси позивача. ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 29.02.2024-100000910 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Тому просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 29.02.2024-100000910 від 29.02.2024 року у розмірі 26500,00 грн. та судовий збір.

3. Відповідач відзивів на позов не надав.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

4. Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, подав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

5. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Про день і час розгляду справи повідомлений через оголошення, розміщене на офіційному веб-порталі сайту «Судова влада». Крім того, судова повістка направлялася відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві.

Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його обов`язкової участі суду не надав.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 13 лютого 2026 року (а.с.37) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

7. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з`явився без поважних причин, а представник позивача заперечень проти проведення заочного розгляду справи не висловив, Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносини.

8. 15.02.2024 року ОСОБА_1 підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) (а. с. 14-17).

9. Також 15.02.2024 року ОСОБА_1 підписав заявку кредитного договору №15.02.2024-100002875 від 15.02.2024 року (кредитної лінії), відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №15.02.2024-100002875 від 15.02.2024 року, інформаційне повідомлення позичальника, а також паспорт споживчого кредиту, згідно яких відповідно до умов Кредитного договору. Позичальнику надається Кредит на суму 10000 грн., строком 140 днів. Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (а. с. 12-13, 17-19).

29.02.2024 року ОСОБА_1 підписав пропозицію про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) - звернення позичальника та відповідь кредитора про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії). Строк, на який надається Кредит, - 155 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 18.07.2024 р. (а. с. 20).

10. 01.11.2020 року між ТОВ «Споживчий центр» та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір про надання послуг в системі LiqPay № 4507 (а. с. 27-32).

Згідно квитанції LiqPay 15.02.2024 р. о 18:24 було перераховано кошти в сумі 10000,00 грн. на платіжну картку клієнта НОМЕР_2 за договором № 15.02.2024-100002875 від 15.02.2024 року на суму 10000,00 гривень (а. с. 21).

Згідно інформації, отриманої з центрального вузла Системи BankID НБУ, у АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання: АДРЕСА_1 (а. с. 23).

11. Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 29.02.2024-100000910 від 29.02.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість по вищевказаному кредитному договору на суму 26500,00 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000, 00 грн., по процентам в розмірі 1400,00 грн., неустойка - 2500,00 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 29.02.2024 року по 18.07.2024 року (а. с. 22).

VІ. Норми права

12. За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.

Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону №675-VIII.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

V. Оцінка Суду.

13. Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено Кредитний договір № 15.02.2024-100002875 від 15.02.2024 року. Кредитний договір був підписаний ОСОБА_1 електронним підписом. Кредитний договір (оферти) № 15.02.2024-100002875 від 15.02.2024 р. було продовжено шляхом укладення між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 додаткового договору (оферти) від 29.02.2024 р.

Так, в суду не має сумніву, що саме ОСОБА_1 отримав позику в загальній сумі 10000,00 гривень. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернув.

Враховуючи, що сума отриманого відповідачем кредиту згідно квитанції від 15.02.2024 року становить 10000, 00 грн., позивач просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 10000,00 грн., за відсутності заперечень з боку відповідача, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості основного боргу в сумі 10000,00 грн.

Щодо стягнення суми заборгованості за процентами, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути заявлену позивачем суму в розмірі 14000,00 грн. Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд виходить з того, що оскільки позивач надав відповідачу кредитні кошти на строк - 155 днів з дати його надання в розмірі 10000,00 грн. під 1 % за один день користування Кредитом, тобто сума заборгованості за відсотками заявлена в межах строку кредитування за Договором, що відповідає умовам договору та строку надання відповідно до Додаткового договору від 29.02.2024 року (а. с. 20).

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 2500,00 грн., то суд дійшов наступного.

За умовами кредитного договору, неустойка в сумі 100 грн. 00 коп. нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (п.14 Кредитного договору, а.с.18 зворот).

Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, виключено пункт 6-1 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" щодо звільнення позичальників на період воєнного стану в Україні від сплати неустойки (штрафів, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит. На підставі внесених змін, за договорами, укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Разом із тим, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Станом на час виникнення спірних правовідносин ще не набув чинності Закон про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо приведення у відповідність до Закону України "Про споживче кредитування".

Таким чином, на день нарахування неустойки чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику).

У постанові від 22.06.2021р. у справі № 334/3161/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням кодексу не може бути усунено шляхом застосування правила, за яким із прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним раніше. Кодекс є основним актом цивільного законодавства, тому будь-які зміни в регулюванні одно предметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого кодексом. Суб`єкт законодавчої ініціативи зобов`язаний разом із законопроєктом про інакше регулювання цивільних відносин подати проєкт про внесення відповідних змін до ЦК. Якщо ж ЦК не змінився, колізійний принцип lex posterior derogat priori, за яким пізніший закон скасовує попередній, не застосовується. Норма ЦК превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акту, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України. Якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що договір позики між сторонами укладено 15.02.2024 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, неустойка за прострочення виконання зобов`язання нарахована позивачем під час дії воєнного стану, який триває дотепер, станом на час виникнення спірних правовідносин чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, і ця норма ЦК України є пріоритетною та превалює над нормою Закону України "Про споживче кредитування", суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 3000 грн. та відсутність підстав для їх задоволення.

Оскільки ОСОБА_1 уклав Кредитний договір з ТОВ "Споживчий центр" 15.02.2024 р., тобто у період дії в Україні воєнного стану, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, неустойка, в розмірі 2500,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача, а підлягає списанню позивачем.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача заборгованості за основним боргом в сумі 10000,00 грн., та проценти в сумі 14000, 00 грн., тобто в загальному розмірі 24000 грн. 00 коп.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

14. За змістом статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовна заява ТОВ "Споживчий центр" подана через систему "Електронний суд", тому при зверненні з позовом до суду згідно платіжної інструкції №СЦ00045650 від 10.10.2025 року (а. с. 30) позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в сумі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача були задоволенні частково, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 90,57 % від сплаченої суми судового збору, тобто 2411,34 гривень (2662, 40 грн. Х 90,57 %).

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариство з обмеженою відповідальності «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №15.02.2024-100002875 від 15.02.2024 року у розмірі 24000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - 2411 грн. 34 коп. (дві тисячі чотириста одинадцять 34 коп.) судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського,133-А, 01032, ел. адреса: info@sgroshi.com.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ