ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-6166/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Слободянюк Н.І.,
за участю секретаря Курганська Л.О.,
представника позивача - Портянко Є.В., Мельник В.О.,
представника відповідача - Чегринець В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавської виправної колонії № 64 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській областідо Контрольно-ревізійного управління в Полтавській областіпро скасування вимоги у частині, -
В С Т А Н О В И В:
30 листопада 2010 року Полтавська виправна колонія №64 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській областізвернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Полтавській областіпро скасування вимоги "Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Полтавської виправної колонії № 64" від 23.07.2010 № 16-08-3-14/5217 у частині пункту 2 (підпункти 2.1 та 2.2), пункту 3 (підпункт 3.1 та 3.2) (у редакції заяви про уточнення позовних вимог від 25.01.2011).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що за наслідками проведеної Контрольно-ревізійним управлінням в Полтавській області ревізії фінансово-господарської діяльності Полтавської виправної колонії № 64 складено акт. Зазначений акт підписано позивачем із запереченнями. 29.07.2010 Полтавською виправною колонією № 64 отримано вимогу Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області "Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Полтавської виправної колонії № 64" від 23.07.2010 № 16-08-3-14/5217. Вважає, що окремі положення вимоги є такими, що підлягають скасуванню. В обґрунтування цього посилається на постанову Кабінету Міністрів України “Про поліпшення умов оплати праці працівників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів Державної кримінально - виконавчої служби” від 14.07.1993 № 534 та затверджений наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань “Порядок підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ кримінально - виконавчої системи, які не мають спеціальних звань рядового начальницького складу, за особливі умови праці, повязані з роботою із засудженими та особами, що утримуються у слідчих ізоляторах” від 03.10.2004 № 190. Цими нормативно-правовими актами дозволено підвищувати посадові оклади працівників за особливі умови праці, повязані з роботою із засудженими, до 30 відсотків. При виплаті ж процентної надбавки за вислугу років позивач керувався наказом Держдепартаменту від 24.05.2000 № 98 “Про затвердження Інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби”.
У письмових запереченнях проти позову відповідач посилався на те, що постановою Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” від 09.03.2006 № 268 не передбачено надбавку за особливі умови праці, повязані з роботою із засудженими особами. А відтак, Полтавська виправна колонія № 64 має відшкодувати зайво виплачені працівникам грошові кошти у сумі 71861,79 грн. Також відповідач зазначив, що ні Постановою Кабінету Міністрів України “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” від 30.08.2002 № 1298, ані наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань “Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально - виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу” від 11.11.2005 № 184 не передбачено встановлення надбавки за безперервну роботу, а наказ Держдепартаменту від 24.05.2000 № 98 “Про затвердження Інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби”, яким керувався позивач, не зареєстрований у Міністерстві юстиції України. Отже, позивач має відшкодувати зайво виплачені працівникам грошові кошти у сумі 67469,10 грн за період з 01.01.2008 по 31.05.2010. З огляду на викладене, відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
У судовому процесі представники сторін підтримали доводи і вимоги сторони, інтереси якої вони відповідно представляють.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Полтавська виправна колонія №64 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області є юридичною особою /ідентифікаційний код 08731826/ та здійснює діяльність у сфері юстиції та правосуддя /КВЕД 75.23.0/, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією довідки Головного управління статистики у Полтавській області (а.с. 16).
Контрольно-ревізійне управління в Полтавській області діє на підставі Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 09.01.2001 № 111.
Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби відповідно до статті 2 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до вказаних норм закону Контрольно-ревізійним управлінням в Полтавській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Полтавської виправної колонії №64 за період з 01.01.2008 по 30.04.2010, за результатами якої складено акт від 02.07.2010 № 08-21/317 (а.с. 17-69), яким, крім іншого, зафіксовано порушення у вигляді:
- підвищення посадових окладів на 30 % працівникам Полтавської виправної колонії №64, які не мають спеціальних звань рядового та начальницького складу, що призвело до зайвого нарахування надбавки працівникам за період з 01.01.2008 по 31.05.2010 на загальну суму 67469,10 грн, а саме: за 2008 рік - на суму 25822,87 грн, за 2009 рік - на суму 27747,54 грн, за 5 місяців 2010 року - 13898,69 грн та відповідно зайво перераховано до державних цільових фондів внесків на суму 23705,10 грн, що суперечить вимогам постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” від 09.03.2006 № 268;
- виплати надбавки за безперервну роботу за 2008 - 2009 роки та січень - травень 2010 року, що призвело до переплати заробітної плати за вказаний період на загальну суму 71861,79 грн, з них: за 2008 рік - на суму 24584,99 грн, за 2009 рік - на суму 29958,29 грн, за січень - травень 2010 року - на суму 17318,51 грн, та відповідно до переплати внесків до державних цільових фондів на загальну суму 22155,45 грн.
23.07.2010 Контрольно-ревізійним управлінням в Полтавській області прийнято вимогу “Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Полтавської виправної колонії №64” № 16-08-3-14/5217, якою, Полтавську виправну колонію №64, зобовязано, зокрема:
- забезпечити повернення зайво виплачених працівникам установи коштів в сумі 142130,53 грн, що виникли внаслідок порушення законодавства щодо /пункт 2 вимоги/: підвищення розмірів посадових окладів державним службовцям на суму 67469,10 грн /пункт 2.1 вимоги/; нарахування та виплати надбавок вільнонайманим працівникам за безперервну роботу в установах кримінально-виконавчої системи на суму 71861,79 грн /пункт 2.2 вимоги/;
- провести перерахунок та повернути зайво сплачені суми внесків до державних цільових фондів шляхом проведення взаємозвірок та здійснення коригування стану взаєморозрахунків з державними цільовими фондами на суму 46874,24 грн, що була зайво перерахована внаслідок порушення законодавства щодо /пункт 3 вимоги/: сплати внесків, нарахованих на суми заробітної плати, зайво виплаченої внаслідок підвищення розмірів посадових окладів державним службовцям на суму 23705,10 грн /пункт 3.1 вимоги/; сплати внесків, нарахованих на суми заробітної плати, зайво виплаченої вільнонайманим працівникам внаслідок встановлення надбавок за безперервну роботу в установах кримінально-виконавчої системи на суму 22155,45 грн /пункт 3.2 вимоги/.
30.11.2010 Полтавська виправна колонія №64 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом про скасування вимоги у зазначеній частині.
Довід відповідача щодо неправомірності збільшення позивачем посадового окладу працівникам колонії, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, та проведення нарахування та виплати надбавки за безперервну роботу ґрунтується на тому, що таке збільшення посадового окладу та нарахування надбавки не передбачено постановами Кабінету Міністрів України “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” від 30.08.2002 № 1298 та “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” від 09.03.2006 № 268.
Як зазначає позивач, збільшення посадового окладу та нарахування надбавки здійснювалось ним на підставі наказу Держдепартаменту від 24.05.2000 № 98 “Про затвердження Інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби”, постанови Кабінету Міністрів України “Про поліпшення умов оплати праці працівників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів Державної кримінально - виконавчої служби” від 14.07.1993 № 534 та наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань “Про затвердження Порядку підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ кримінально - виконавчої системи, які не мають спеціальних звань рядового начальницького складу, за особливі умови праці, повязані з роботою із засудженими та особами, що утримуються у слідчих ізоляторах” від 03.10.2004 № 190.
Як слідує із Положення про Полтавську виправну колонію Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області №64 (а.с. 8-13), її засновано на державній власності і вона підпорядкована безпосередньо Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань у Полтавській області, а також Державному департаменту України з питань виконання покарань.
У відповідності до частини 1 статті 7 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань реалізує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, спрямовує, координує та контролює діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України, у межах своїх повноважень видає накази, організовує та контролює їх виконання.
Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 24.05.2000 № 98 /чинного до 25.05.2010/ затверджено Інструкцію про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів кримінально - виконавчої системи.
Цією Інструкцією встановлено процентну надбавку за безперервну роботу у розмірі від 5% до 25 % до тарифних ставок (посадових окладів) по основній посаді та визначено порядок виплати такої надбавки робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів кримінально-виконавчої системи.
Суд відзначає, що наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 24.05.2000 № 98 не був зареєстрований у Міністерстві юстиції України, тобто не мав статусу нормативно-правового акту. Разом із тим, з огляду на вищезазначені приписи Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” та Положення про Полтавську виправну колонію Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області №64 цей наказ був обовязковим до виконання підприємствами та установами кримінально-виконавчої системи, до яких відноситься й позивач.
Крім того, пунктом 2 наказу зобовязано начальників управлінь (самостійних відділів) Державного департаменту України з питань виконання покарань, управлінь (відділів, відділення) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, керівникам установ, організацій та навчальних закладів, підлеглих Департаменту, забезпечити точне та неухильне виконання встановленого порядку обчислення і виплати робітникам і службовцям процентної надбавки за безперервну роботу відповідно до затвердженої Інструкції.
Крім того, згідно з пунктом 3 цього Наказу надбавка за безперервну роботу підлягає виплаті в межах асигнувань, що виділяються на утримання органів і підрозділів кримінально-виконавчої системи, та за рахунок і в межах фондів оплати праці підприємств, що знаходяться на госпрозрахунку.
Тобто, зазначеним наказом передбачено умови, за яких здійснюється виплата вказаної надбавки, а саме: виплата процентної надбавки за безперервну роботу здійснюється у межах асигнувань, виділених на утримання підприємства та за рахунок і в межах фонду оплати праці підприємства.
Згідно преамбули наказу від 24.05.2000 № 98 “Про затвердження Інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів кримінально - виконавчої системи”, цей наказ затверджено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо забезпечення діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань”від 22.04.1999 № 653.
Відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.1999 № 653 джерелами фінансування Державної кримінально-виконавчої служби є бюджетні асигнування та доходи від працевикористання засуджених.
З огляду на викладене, суд оцінює критично довід відповідача про порушення позивачем у спірних правовідносинах пункту 3.1.3 Наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань “Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально - виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу” від 11.11.2005 № 184.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” правовою основою діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України є Конституція України, цей та інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань.
Згідно зі статтею 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про поліпшення умов оплати праці працівників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби" від 14.07.1993 № 534 (зі змінами у редакції від 02.12.2009) надано право керівникам установ виконання покарань, слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби встановлювати працівникам, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, посадові оклади (тарифні ставки) з підвищенням за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах, у таких розмірах:
- в установах виконання покарань, лікувально-трудових профілакторіях та їх підприємствах - до 50 відсотків.
На виконання цієї постанови наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 03.10.2004 № 190, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.10.2004 за № 1312/9911, затверджено Порядок підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ кримінально-виконавчої системи, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах і перебувають у лікувально-трудових профілакторіях.
Згідно з підпунктом 7.1 пункту 7 зазначеного Порядку підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, які тримаються у слідчих ізоляторах, установлюються у таких розмірах: у кримінально - виконавчих установах закритого типу та на їх підприємствах (у залежності від рівня безпеки установи) середнього рівня безпеки для тримання неодноразово засуджених чоловіків та чоловіків, вперше засуджених до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини, - до 30 відсотків.
Підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників за цим Порядком здійснюється лише в межах фактичних видатків на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, затверджених для бюджетних установ у кошторисах, та в межах фонду заробітної плати підприємств установ /пункт 6 цього Порядку/.
Отже, названі нормативно-правові акти є чинними, та з огляду на статтю 3 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” та статтю 117 Конституції України позивач у своїй діяльності, що стосується спірних правовідносин, правомірно їх застосовує.
До того ж, як встановлено у судовому процесі та не заперечувалось сторонами, підвищення посадових окладів було здійснено у межах бюджетного фінансування, встановленого відповідним кошторисом.
Згідно зі статтею 113 Бюджетного кодексу України (діючого до 01.01.2011) органи Державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за: 1) цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів; 2) цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України; 3) порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошторисів.
Контрольно-ревізійним управлінням в Полтавській області під час ревізії не встановлено нецільове використання позивачем грошових коштів державного бюджету або втрату бюджетних коштів та не вказано які саме норми бюджетного законодавства позивач порушив при здійсненні вказаних виплат.
Частиною 1 статті 15 Закону України “Про оплату праці” передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Тобто, вказана норма зобовязує підприємство при визначенні умов та запровадженні розмірів виплат дотримуватися норм і гарантій, передбачених законодавством, що і було зроблено позивачем.
Оскільки підвищення посадових окладів та нарахування надбавки здійснено позивачем правомірно, то розмір відрахувань до державних цільових фондів визначений позивачем правильно.
З урахуванням викладеного, вимогу відповідача "Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Полтавської виправної колонії № 64" від 23.07.2010 № 16-08-3-14/5217 у спірній частині слід визнати протиправною та скасувати, а позов задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Полтавської виправної колонії № 64 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській областідо Контрольно-ревізійного управління в Полтавській областіпро скасування вимоги у частині задовольнити.
Скасувати вимогу "Про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Полтавської виправної колонії № 64" від 23.07.2010 № 16-08-3-14/5217 у частині пункту 2 (підпункти 2.1 та 2.2), пункту 3 (підпункт 3.1 та 3.2).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Полтавської виправної колонії № 64 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 26 січня 2011 року.
СуддяН.І. Слободянюк
Судове рішення № 13515176, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 25.01.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6166/10/1670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: