Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 2а-10072/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2011 року. м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Колесниченко О.В.,
при секретарі Болотовій К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Фрунзівського районного споживчого товариства до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області про визнання недійсним рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області №0000742300 від 08.07.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И В :
Фрунзівське районне споживче товариство звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області про визнання недійсним рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області №0000742300 від 08.07.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Свої вимоги позивач обґрунтовує неправомірністю прийняття рішення про застосування до Фрунзівського районного споживчого товариства №0000742300 від 08.07.2009 року, у зв’язку з відсутністю порушень при здійсненні розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість з огляду на те, що рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області №0000742300 від 08.07.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій було винесено у відповідності з положеннями чинного законодавства, у зв’язку з порушенням позивачем п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Роздільнянської МДПІ було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій згідно направлення на перевірку від 29.05.2009р. №278/23 та складено акт перевірки від 21.06.2009р. №1225/15/24/23/01761528.
Перевіркою встановлено незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахункової операції - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня на суму 1123,0 грн., чим порушено п.13 ст. 3 вказаного Закону - забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Під час перевірки було перелічено готівкові кошти в сумі 1123,0 грн. Згідно розрахункової книжки з початку робочого дня було проведено 0 (нуль) грн.
На підставі вказаного акту Роздільнянською МДПІ 08.07.2009р. року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій року №0001152370 на суму 5955,00 грн. на підставі п.1. ст.. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", яким передбачена відповідальність у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів; ст.. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", якою передбачено відповідальність у п'ятикратному розмірі виявленої суми невідповідності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення Роздільнянською МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від №0000742300 від 08.07.2009 на суму 5955,00 грн. прийнято на підставі та у межах повноважень, що передбачені законодавством України, виходячи з наступного.
Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» 4 грудня 1990 року N 509-XII передбачено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що контроль за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Як було встановлено в процесі розгляду справи, у відповідності до Законів України "Про державну службу в Україні" від 04.12.1990 року №509-ХІ1, "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в ред. від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР із змінами та доповненнями, "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 р. № 1775-ІІІ, "Про державне регулювання виробництва та торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 19.12.1995р. №481/95-В із змінами та доповненнями, "Про патентування деяких вплів підприємницької діяльності" від 23.03.1996р. №98/96-ВР, указів Президента України та інших нормативно - правових актів, які регулюють готівковий обіг в Україні, працівниками Роздільнянської МДПІ було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій згідно направлення на перевірку від 29.05.2009р. №278/23 та складено акт перевірки від 21.06.2009р. №1225/15/24/23/01761528.
Перевіркою встановлено незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахункової операції - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня на суму 1123,0 грн., чим порушено п.13 ст. 3 вказаного Закону - забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Так, згідно п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Пунктом 1 ст. 17 Закону передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Статтею 22 Закону, передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
В свою чергу, суд критично ставиться до тверджень позивача стосовно порушень Роздільнянською МДПІ порядку проведення перевірки, з огляду на наступне.
П. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України.
У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон України №265/95-ВР) є саме, тим нормативно-правовим актом, який регулює порядок проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).
Відповідно до статті 15 Закону України "№265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України № 265/95-ВР планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Як було встановлено в процесі розгляду справи, перевірка проведена відповідно до чинного законодавства України, зокрема, Закону України №265/95-ВР та розділу 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.08 № 355.
Згідно п.7 даного наказу факт відмови представника суб'єкта господарювання від підписання акта перевірки відображається посадовою особою органу ДПС у прикінцевих положеннях акта перевірки, що і було зроблено під час перевірки.
Також було складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки 2 №001928 від 21.06.2009р. Листом №23-70/9906 від 22.06.2009р. було направлено матеріали перевірки Фрунзівського РСТ, а саме копія акту перевірки №001928 від 21.06.2009р. та направлення на перевірку №278/23 від 29.06.2009р. та викликано керівника Фрунзівського РСТ на 29.06.09р. в Фрунзівське відділення Роздільнянської МДПІ для винесення та вручення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно матеріалів перевірки.
Керівництво Фрунзівського РСТ на запропонований час не зя'вилось, та не повідомило причину про неявку в МДПІ.
Таким чином рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно матеріалів перевірки було винесено без наявності керівництва Фрунзівського РСТ. Якихось пояснень по виявленим порушенням, до винесення рішення, Фрунзівське РСТ не надавало.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що відповідачем в судовому засіданні доведений факт правомірності своїх дій, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Фрунзівського районного споживчого товариства до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області про визнання недійсним рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області №0000742300 від 08.07.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій - відмовити у повному обсязі.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 25.01.2011 року.
Суддя О.В. Колесниченко
Повний текст постанови складений 25 січня 2011 року .
/
Судове рішення № 13515111, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 25.01.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 10072/09/1570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: