Ухвала суду № 135150324, 25.03.2026, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/520/26

Номер провадження 2/573/427/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 березня 2026 року м. Білопілля

Суддя Білопільського районного суду Сумської області Марина ЧЕРКАШИНА, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми, Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 40211137, м. Суми, проспект Перемоги, 6, Сумської області), третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора (40011, м. Суми, просп. Шевченка, б. 3), про зняття арешту з нерухомого майна та заборони на його відчуження,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми, Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з нерухомого майна та заборони на його відчуження з майна її брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а вона на підставі заповіту, успадкувала житловий будинок з прибудинковими спорудами.

Після смерті брата, позивачка звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, проте свідоцтво про право власності на спадкове майно отримати не змогла, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень міститься запис №5651614 про арешт усього майна спадкодавця.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суддя приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175, 177 ЦПК України.

Також, слід зазначити, що відповідно до п. 19 Постанови Пленуму ВССУ України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у резолютивній частині рішення у цій категорії справ суду належить зазначати, зокрема, конкретне майно, з якого знімається арешт.

Позовна заява не відповідає вимогам п. 4 ч. 3, ст. 175 ЦПК України, а саме: як вбачається з позовної заяви, позивачем не конкретизовано з якого саме майна позивач просить зняти арешт.

Водночас, суд звертає увагу позивача на ч. 2 ст. 30 ЦПК України, згідно якої позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Оскільки позивачем у прохальній частині позовної заяви не зазначено жодних характеризуючих ознак нерухомого майна, яке перебуває під арештом, то суд позбавлений можливості перевірити підсудність вказаної позовної заяви, що є ключовим під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до свого провадження.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. На цьому наголосив Верховний Суд у справі № 910/6644/18.

З урахуванням наведеного, позивачу необхідно конкретизувати свої позовні вимоги, зазначивши у прохальній частині позову відомості про конкретне нерухоме майно, з якого позивач просить зняти арешт.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За таких обставин справа не може бути прийнята до провадження і позивачу необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми, Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ЄДРПОУ 40211137, м. Суми, проспект Перемоги, 6, Сумської області), третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора (40011, м. Суми, просп. Шевченка, б. 3), про зняття арешту з нерухомого майна та заборони на його відчуження - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків 5 (п`ять) днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя :