Постанова № 13515028, 24.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2011 року Справа № 2а-10183/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі: Гапоновій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діолік» про стягнення суми податкового боргу у розмірі 63286,35 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2010 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне Товариство з обмеженою відповідальністю «Діолік» (далі ТОВ «Діолік») перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську. Станом на 15.12.2010 відповідач має заборгованість перед бюджетом з ПДВ у розмірі 62565,11 грн. та з податку на прибуток підприємств у розмірі 721,24 грн. Заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань з указаних податків, що підтверджується податковими деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями. З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача позивачем було направлено першу податкову вимогу від 04.08.2010 № 1/1825, другу податкову вимогу від 08.10.2010 № 2/2249. Проте вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу. Тому позивач просить стягнути з ТОВ «Діолік» суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 62565,11 грн. та з податку на прибуток у розмірі 721,24 грн. разом на суму 63286,35 грн. в доход Державного бюджету України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 (далі Закон № 2181) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно положень 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобовязання;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обовязкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ТОВ «Діолік» зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 30.11.2006 № 1382107 0003 011669 (а.с. 5). Відповідач перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську з 30.11.2006 (а.с. 4).

Станом на 15.12.2010 відповідач має заборгованість перед бюджетом з ПДВ у розмірі 62565,11 грн. та з податку на прибуток підприємств у розмірі 721,24 грн. Вказана заборгованість виникла внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань з указаних податків, що підтверджується податковими деклараціями.

З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача позивачем було направлено першу податкову вимогу від 04.08.2010 № 1/1825 та другу податкову вимогу від 08.10.2010 № 2/2249, які були повернуті до податкового органу з відміткою „за закінченням терміну зберігання ”. Ленінською МДПІ у м. Луганську були складені акти від 08.09.10 та 10.11.10, про неможливість вручення платнику податкової вимоги. (а.с.7-8).

13.12.2010 Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято рішення № 270 про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 10).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податку це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене суд уважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діолік» про стягнення суми податкового боргу у розмірі 63286,35 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діолік» (код ЄДРПОУ 34721178) в доход Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 62565,11 грн. (р/р 31117029700006, код платежу 14010100, УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013) та з податку на прибуток у розмірі 721,24 грн. (р/р 31115009700006, код платежу 11021000, УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013), разом на суму 63286,35 грн. (шістдесят три тисячі двісті вісімдесят шість гривень тридцять пять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяК.Ю. Широка