Постанова № 13515011, 06.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2010 року Справа № 2а-8397/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді: Гончарової І.А.,

за участю секретаря: Фуджак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську до Приватного підприємства «Союз-Ніт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний реєстратор Виконавчого комітету Луганської міської ради, про визнання недійсним запису про державну реєстрацію,

В С Т А Н О В И В:

15 червня 2010 року Державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську звернулась до суду з позовом, в якому зазначила, що Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 24.12.2007 року зареєстровано Приватне підприємство «Союз-Ніт», запис № 13821020000014328. Згідно реєстраційних документів відповідач знаходиться за адресою: м.Луганськ, пр.Пузирьова, 9, засновником і керівником Підприємства є ОСОБА_1.

Позивач у позовній заяві посилається на пояснення засновника ПП «Союз-Ніт» ОСОБА_1, у яких він зазначив, що ним було зареєстровано підприємство виключно з корисними намірами, всі реєстраційні документи він передав за попередньою домовленістю ОСОБА_2 ОСОБА_1 пояснив, що він ніяких документів фінансово-господарської діяльності не підписував, договори не укладав та нікому не доручав вчиняти вказані дії, до фінансово-господарської діяльності підприємства він ніякого відношення не має. ОСОБА_1 зазначив, що він податкові декларації не складав, не підписував та не надавав до ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську, бухгалтерських документів та печатки підприємства у нього немає.

Із позовної заяви вбачається, що згідно повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням № 11599/9/29 від 25.07.2008 року, ПП «Союз-Ніт» відсутнє за юридичною адресою, фактичне місцезнаходження не встановлено.

Позивач, посилаючись на те, що при здійсненні державної реєстрації ПП «Союз-Ніт» допущено порушення чинного законодавства, просив визнати недійсним запис від 24.12.2007 року №13821020000014328 про державну реєстрацію Приватного підприємства «Союз-Ніт», ідентифікаційний код 35629312.

У судове засідання представники сторін, третьої особи не зявилися, причини неявки суду не повідомили, про дату слухання справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Частиною першою статті 17 КАС України визначено, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до п.17 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про скасування державної реєстрації субєктів господарювання, при цьому законодавець не обмежує коло підстав для такого звернення.

У судовому засіданні встановлено, що Приватне підприємство «Союз-Ніт» має статус юридичної особи та зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 24.12.2007 року, про що зроблено запис № 13821020000014328, ідентифікаційний код 35629312, місцезнаходження: 91055, м.Луганськ, пров.Пузирьова, буд.9 (арк. справи 8).

Приватне підприємство «Союз-Ніт» було взято на податковий облік у Державній податковій інспекції в Артемівському районі у м.Луганську 25.12.2007 року за № 5579 (арк. справи 10), зареєстровано платником податку на додану вартість, про що 24.01.2008 року видано свідоцтво №100092067 (арк. справи 13).

Засновником та директором Підприємства зареєстрований ОСОБА_1 (арк. справи 11).

Відповідно до п.7 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV юридична особа щорічно, починаючи з наступного року дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобовязана подати або надіслати рекомендованим листом державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи зазначена юридична адреса підприємства: 91055, м.Луганськ, пров.Пузирьова, буд.9 (а.с. 10). В ході проведеної працівниками ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську перевірки не встановлено фактичне місцезнаходження юридичної особи за юридичною адресою, зазначеною в статутних документах (арк. справи 14).

Із постанови по кримінальній справі № 2а-675/2008 Ленінського районного суду м.Луганська від 04.08.2008 року вбачається, що ОСОБА_1 після реєстрації Підприємства передав всі установчі документи та печатку ОСОБА_2. При цьому ОСОБА_1 дав згоду на реєстрацію юридичної особи на своє імя без мети здійснення у подальшому господарської діяльності (арк. справи 15-24).

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтується на всебічному і повному досліджені всіх обставин в їх сукупності. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи норми Господарського кодексу України слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договорами.

Частиною 1 ст. 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєктів господарювання та ліквідацією його наслідків.

Згідно з частиною 1 ст. 247 ГК України у разі здійснення субєктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього субєкта та його ліквідації.

Часиною 1 ст. 59 ГК України передбачено, що припинення діяльності субєкта господарювання здійснюються у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. Частиною 6 цієї статті передбачено, що субєкт господарювання ліквідуються у разі скасування його державної реєстрації у випадках передбачених законом.

З наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання недійсним запису від 24.12.2007 року за № 13821020000014328, про державну реєстрацію юридичної особи Приватного підприємства «Союз-Ніт».

Статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» №755-IV від 15.05.2003 зазначено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що визнання недійсним запису про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності є одним із засобів скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання щодо судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», п.17 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську задовольнити повністю.

Визнати недійсним запис від 24.12.2007 року за № 13821020000014328, про державну реєстрацію юридичної особи Приватного підприємства «Союз-Ніт», ідентифікаційний код 35629312, що розташоване за адресою: 91055, м. Луганськ, пров.Пузирьова, буд.9.

Копію даної постанови направити виконавчому комітету Луганської міської ради (вул. Коцюбинського, 14, м. Луганськ, 91000) після набрання постановою законної сили.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 10 грудня 2010 року.

СуддяІ.А. Гончарова