Постанова № 13514852, 02.12.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2010 року Справа № 2а-9035/10/0870

15 год. 10 хв.)

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді ЩербакаА.А., при секретарі Сандига В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке регіональне зовнішньоекономічне агентство»» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке регіональне зовнішньоекономічне агентство» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень №0001712305/0/26939 від 21.10.2010 та №0001722305/0/26940 від 21.10.2010.

Позивач в позовній заяві зазначив, що вважає податкові повідомлення-рішення №0001712305/0/26939 від 21.10.2010, яким визначене податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 371 грн., та №0001722305/0/26940 від 21.10.2010, яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 2218 грн. 00 коп., штрафні санкції 1109 грн. 00коп. неправомірними з декількох підстав. По-перше, зазначає, що податкові повідомлення-рішення складені відносно юридичної особи, ЗАТ «Запорізьке регіональне зовнішньоекономічне агентство», яка на день складання акта та рішень є припиненою. ЗАТ «ЗРЗА» припинилося 06.10.2010, тобто до складання акту перевірки. По-друге, відповідачем, при складанні податкового повідомлення-рішення, не враховано, що роботи за договором №54 від 20 жовтня 2008 між ЗАТ «ЗРЗА» та ТОВ «Компанія «Вітал» фактично виконані, оформлені документи між ТОВ «Компанія «Вітал» та ЗАТ «ЗРЗА» відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а також підтверджують здійснення господарських операцій (роботи за договором були фактично виконані і вартість робіт була фактично сплачена). По-третє, зазначає, що вартість виконаних робіт відповідно до податкового обліку з податку на прибуток була віднесена на збільшення вартості основних засобів, що у подальшому було враховано підприємством про здійсненні нарахування амортизації на ці засоби згідно ст.. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР. По-четверте, позивачем правомірно, відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість» були враховані у податковому обліку отримані від ТОВ «Компанія «Вітал» податкові накладні №246 від 20.10.2008 та №252 від 28.10.2008. Таким чином, зміст акту перевірки і порушення правових норм, про які зазначаються у ньому не знаходять підтвердження з данними податкового обліку, первинними документами ЗАТ «ЗРЗА» та фактичними обставинами щодо наявності виконаної роботи та здійснених платежів, у контексті застосування ЗУ «Про ПДВ» та ЗУ «про оподаткування прибутку підприємств». Просить скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №0001712305/0/26939 від 21.10.2010 та №0001722305/0/26940 від 21.10.2010.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у адміністративному позові.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив, про що надав суду письмові заперечення. Свою позицію обґрунтовує тим, що ЗАТ «ЗРЗА» у порушення вимог чинного податкового законодавства збільшено балансову вартість обєктів І групи основних засобів Адмінбудівля, бульвар Центральний 4 на 11088 грн., на підставі чого неправомірно завищено розмір амортизаційних відрахувань на 806 грн. у порушення вимог пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». А саме, нарахування здійснені на підставі первинних документів щодо операцій, що суперечать законодавчим та нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарино-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисциплінці, завдають шкоду державі, власникам, іншим юридичним та фізичним особам. Зазначені висновки податкового органу ґрунтуються на даних вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.05.2010, яким встановлена вина ОСОБА_1 та ін..,що діяли через створення ТОВ «Компанія «Вітал» у фіктивному підприємництві, легалізації (відмиванні) доходів,одержаних злочинним шляхом, підробленні документів та службовому підлозі. У звязку із вищенаведеним, податковим органом також зроблено висновок про невідповідність податкових накладних №246 від 20.10.2008 та №252 від 28.10.2008, виписаних ТОВ «Компанія «Вітал», що стали підставою для нарахування податкового кредиту з ПДВ. Вказує на нікчемність правочину, укладеного між ЗАТ «ЗЗРЗА» та ТОВ «Компанія «Вітал», відповідно до норм ст.. 207 Господарського кодексу України та ст.. 228 Цивільного кодексу України. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке регіональне зовнішньоекономічне агентство», є юридичною особою, ідентифікаційний код 05584023

Щодо закритого акціонерного товариства «Запорізька регіональна зовнішньоекономічна асоціація», ідентифікаційний код 05584023, 04.10.2010 до Єдиного державного реєстру внесений запис про припинення реєстрації юридичної особи з результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення. ТОВ «Запорізьке регіональне зовнішньоекономічне агентство» є правонаступником ЗАТ «Запорізька регіональна зовнішньоекономічна асоціація»

Відповідно до положень п. 13.5 ст. 13 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000, реорганізацією платника податків з метою оподаткування є зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання: серед іншого, зміну назви платника податків, а для господарських товариств - зміну організаційно-правового статусу підприємства, що тягне за собою зміну їх ідентифікаційного та/або податкового номера;

Підпунктом 13.1.1 п. 13.1 ст. 13 Закону №2181, у разі коли власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків, його податкова заборгованість або податковий борг підлягає врегулюванню в такому порядку:

якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни назви, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків, такий платник податків після реорганізації набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу, які виникли до його реорганізації;

Таким чином, податковим органом правомірно направлено ТОВ «Запорізьке регіональне зовнішньоекономічне агентство», оскільки воно є правонаступником ЗАТ «Запорізька регіональна зовнішньоекономічна асоціація». Зазначена обставина також підтверджена поясненнями представника позивача.

Згідно із п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», наказу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 27.09.2010 №767 фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведена документальна невиїзна перевірка ЗАТ «Запорізька регіональна зовнішньоекономічна асоціація» з питань дотримання вимог Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Вітал» (код ЄДРПОУ 65064555) за період з 01.10.2008 по 30.06.2010.

Перевіркою встановлене порушення пп.8.1.1, 8.1.2 п. 8.1, пп. 8.3.2 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997, внаслідок чого ЗАТ «ЗРЗА» занижено податок на прибуток, що підлягав сплаті до бюджету за період, що перевірявся на суму 201 грн.

Також встановлене порушення п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 03.04.1997; п. 18 Наказу ДПУ України від 30.05.1997 №165 «Про затвердження форми податкової наладної та порядку її заповнення», внаслідок чого, ЗАТ «ЗРЗА» завищено розмір податкового кредиту за жовтень 2008 у сумі 2218 грн., та як наслідок завищено заявлену до відшкодування з бюджету суму ПДВ на 2218 грн. у листопаді 2008 року.

Щодо порушення позивачем порядку нарахування амортизаційних витрат слід зазначити наступне.

Згідно наданих до перевірки документів, встановлено, що 28.10.2008р. ЗАТ «ЗРЗА» збільшено балансову вартість об'єктів 1 групи основних засобів - Адмінбудівля. б. Центральний, 4 - на 11088 грн. В подальшому, починаючи з І кварталу 2009 року на основний засіб І групи - Адмінбудівля, бульвар Центральний, 4 (рахунок 103) вартість якого станом на 31.10.2008 склала 1951388 грн. 72 коп. (у т.ч 11088 грн. вартість асфальтового покриття) нараховувались амортизаційні нарахування за нормою 1,25%

Крім того, Відповідно до наданих до перевірки документів, встановлено, що між ЗАТ «ЗРЗА» та ТОВ «Компанія «Вітал» (код за ЄДРПОУ 35064555) 20.10.2008р. укладений договір №54, відповідно до якого:

ЗАТ «ЗРЗА» (Замовник) доручає, а ТОВ «Компанія «Вітал» (Виконавець) бере на себе обов'язок надати послуги з асфальтування прибудинкової території. Роботи з асфальтування виконуються з матеріалу Виконавця, площа укладки асфальту 100 кв.м. Загальна вартість наданих послуг становить 13305,6 грн. (з урахуванням ПДВ). Замовник виплачує Виконавцю аванс перед початком робіт у розмірі 9100 грн. Кінцевий розрахунок за послуги Замовник проводить після здачі робіт у термін до 30.11.2008р.'

28.10.2008р. між ЗАТ «ЗРЗА» та ТОВ «Компанія «Вітал» складений акт №1 прийому виконаних підрядних робіт, загальна вартість виконаних робіт згідно якого складає 13305,6 грн.. в т.ч. ПДВ 2217,60 грн.

Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терпіном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Пп. 8.1.2 п. 8 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що Амортизації підлягають витрати на:

придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення:

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовлені таких основних фондів;

проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Згідно з пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі. споруди. їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та V: частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі:

Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань визначений п. 8.3 ст.8 Закону: Пп. 8.3.1. Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, «первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції...»

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996. із змінами та доповненнями (далі по тексту Закон України № 996) визначено:

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Закон України № 996, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, у статті 1 (терміни: «господарська операція», «первинний документ») встановлено, що підтвердженням здійснення господарської операції та переходу права власності на товар згідно ст. 128 ЦК України є первинний документ.

Первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій (п.1 ст.9 Закону України №996), на даних якого, як зазначено в п.2 ст. 3 Закону України №996, ґрунтується податкова звітність.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. № 88 та зареєстрованого у Мінюсті України 05.06.95р. за № 168/704 встановлено:

п.п. 1.1 п.1 "Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі установи)";

п.п. 1.2 п.1 «Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах проводяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення».

Згідно п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та зареєстрованого у Мінюсті України 05.06.1995р. за №168/704 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоду державі. власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Пунктом 2 ст. 9 Закону України № 996 передбачено: «Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Матеріалами справи також встановлено що Вироком Орджонікідзевського районного суду від 12.05.2010 , справа №1-287/2010 визначено, що 06.04.2007р. ОСОБА_2, діючи навмисно, з корисливих спонукань, в складі організованої ОСОБА_1 злочинної групи разом з ОСОБА_3, з метою покриття незаконної діяльності з конвертації безготівкових грошових коштів в готівкові, з метою більш ретельної конспірації своєї незаконної діяльності, шляхом збільшення кількості фіктивних підприємств, створив суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Компанія «Вітал» (код за ЄДРПОУ 35064555)

При цьому ОСОБА_2. разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_3, не маючи наміру здійснювати господарчу діяльність, підготував статут підприємства, 11.04.2007р., за реєстрував на своє ім'я ТОВ «Компанія «Вітал» у виконавчому комітеті Запорізького міської Ради реєстраційний номер 11031020000018778, згідно свідоцтва про реєстрації юридичної особи №021662, вказав юридичну адресу підприємства: АДРЕСА_1.

В наступному спільники відкрили розрахунковий рахунок № 26001122429701 у Філії «Запорізьке РУ» ВАГ «Банк «Фінанси і кредит» в м. Запоріжжя, представили установчі та реєстраційні документи підприємства у відповідні органі для взяття їх на облік в державній податковій інспекції, управлінні статистики і пенсійному фонді.

Засновниками і директором ТОВ «Компанія «Вітал» виступив ОСОБА_2, який в періоді з 06.04.2007р.по 11.2009р у складі організованої групи, спільно з ОСОБА_1 і ОСОБА_3, використали печатку і реєстраційні документі підприємства для складання фіктивних договорів і первинної бухгалтерської документації, що дають підстави для перерахування грошових коштів по розрахунковим рахункам, які надалі переводились у готівкову форму в касах банків.

Вироком ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними у злочинах, передбачених ч. 3 ст. 28. ч.2 ст. 205 КК України, а саме фіктивне підприємництво створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття злочинної діяльності, скоєне вдруге, за попередньою групою осіб, ч. 3 ст.209 КК України, а саме легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.358 КК України, а саме підроблення документ і печаток, штампів та бланків, а також збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів складання чи видача працівником юридичної особи будь-якої форми власності, який не є службовою особою, приватним підприємцем, аудитором, експертом, оцінювачем, адвокатом або іншою особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень. інших офіційних документів, які складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, а також виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи та ч.3 ст.28, ч.2 ст. 366 КК України, як службовий підлог, тобто внесення посадовою особою в офіційні документ завідомо неправдивих відомостей, а також складання та видача завідомо неправдивих документів, що мали тяжкі наслідки, що скоєні у складі організованої групи.

Зважаючи на висновки, визи кладені у вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, а також у світлі положень ч. 4 ст. 72 КАС України суд не може погодитися із твердженням позивача, що оформлені документи між ТОВ «Компанія «Вітал» та ЗАТ «ЗРЗА» відповідають вимогам чинного законодавства і підтверджують здійснення господарських операцій.

Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили є обовязковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок.

При буквальному тлумаченні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», можна дійти висновку, що підставою для встановлення фіктивності первинних документів є відсутність будь-яких повноважень у особи, яка їх видає. Це позбавляє таку особу права видавати первинні документи , а отже такий документ набуває статусу фіктивного і не може підтверджувати здійснення господарських операцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірною актом перевірки встановлено завищення амортизаційних відрахувань за перевіряємий період, оскільки підприємство не мало права для збільшення балансової вартості основних фондів І групи, відповідно і не мало права на амортизацію цього збільшення. Крім того, ДПІ у Орджонікідзевському районі поданий розрахунок штрафних санкцій щодо встановленого правопорушення. Зазначений письмовий доказ підтверджує правомірність розрахунку штрафних санкцій.

Щодо правильності порядку нарахування податкового кредиту з ПДВ у жовтні 2008 року суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), "... податковий кредит - сума, на яку платник має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду..."

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/'97-ВР (із змінами і доповненнями): «Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.» Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» №І68/97-ВР від 03.04.1997р. «Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту».

Відповідно до вимог п. 2.16 ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 - забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку прийняття, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Первинні документи видані ТОВ «Компанія Вітал» (код за ЄДРПОУ 35064555) були підписані ОСОБА_2, Відповідно до постанови Орджонікідзевського РВ ЗГУ ГУМВС України у Запорізькій області від 12.05.2010р.. при розгляді матеріалів кримінальної справи №1-287/2010, ОСОБА_2. було визнано, що ним, з метою прикриття злочинної діяльності, було складено та видано завідомо неправдиві документи.

Враховуючі висновки вироку суду та з урахуванням вищезазначеного, податкові накладні та акти виконаних робіт, виконавцями яких є ТОВ «Компанія Вітал» (код за ЄДРПОУ 35064555) та на підставі яких ТОВ«ЗРЗА» сформовано податковий кредит за період в жовтні 2008р. не є підтверджуючими документами, оскільки складені з порушенням діючого законодавства.

Податкові накладні Законом України «Про податок на додану вартість» визначені як звітний податковий і одночасно розрахунковий документ. Таким чином, йдеться про документ, який фіксує, відповідно до податкового законодавства, наявність певних юридичних фактів і надає платнику податків повноваження на вчинення певних дій (включення витрат на сплату ПДВ до складу податкового кредиту з правом наступного відшкодування)

У судових справах податкова накладна є також письмовим доказом.

Додаткові вимоги до податкової накладної визначені Наказом ДПУ України від 30.05.1997 №165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення». Пунктом 5 Порядку фактично встановлюється адміністративний (позасудовий) порядок визнання податкових накладних недійсними. Підставою для встановлення фіктивності є відсутність будь-яких повноважень у особи,яка видає певні податкові документи.

Це позабавляє таку особу права видавати податкові накладні, а вже видані податкові накладні набувають статусу фіктивних і позбавляють покупця права на податковий кредит. Отже, визнання особи, що підписала податкові накладні винною у скоєнні злочинів , передбачених ч. 2 ст. 205 КК України, а саме фіктивне підприємництво, ч. 2 ст. 366 КК України, а саме службовий підлог, ч. 2 ст. 358 КК України, а саме, підроблення документів, ч. 3 ст. 358 КК України використання завідомо підроблених документів, ч. 3 ст. 209 легалізація (відмивання) доходів вказує на нікчемність контрагента позивача, і таким чином на фіктивність накладних, що стали підставою для нарахування податкового кредиту.

Крім того, умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала відповідний договір від цієї юридичної особи.

Таким чином, в порушення вимог п. 1.7 ст. 1, пп.7.2.1 п. 7.2, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №І68/97-ВР (із змінами і доповненнями): п. 18 Наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», ТОВ «ЗРЗА» неправомірно завищено податковий кредит на суму 2 218 грн. Крім того, ДПІ у Орджонікідзевському районі поданий розрахунок штрафних санкцій щодо встановленого правопорушення. Зазначений письмовий доказ підтверджує правомірність розрахунку штрафних санкцій.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом доведено правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладено, ст.ст. 94, 158, 161-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення виготовлене 10 грудня 2010 року.

Суддя (підпис) А.А. Щербак