Ухвала суду № 135146110, 24.03.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3204/26

Провадження № 1-во/201/8/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра заяву ОСОБА_3 про виправлення описки в ухвалі Соборного районного суду міста Дніпра від 12 березня 2026 року

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про виправлення описки в ухвалі Соборного районного суду міста Дніпра від 12 березня 2026 року, якою просить суд: розглянути дану заяву та виправити описку у тексті ухвали слідчого судді від 12 березня 2026 року у справі №201/3204/26; зазначити у судовому рішенні правильну правову конструкцію предмета скарги, а саме: що скарга подана на рішення прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України; усунути логічну неузгодженість у мотивувальній частині ухвали щодо визначення підсудності, яка виникла внаслідок помилкового посилання на місцезнаходження органу до судового розслідування.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що у провадженні слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра перебувала скарга заявника на рішення прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій. За результатами її розгляду слідчим суддею було постановлено ухвалу від 12 березня 2026 року, якою скаргу було повернуто заявнику. Разом з тим, на думку заявника, у тексті судового рішення міститься очевидна логічна описка, яка полягає у неправильному визначенні предмета судового контролю. Також заявник у поданій заяві вказує, що суб`єктом оскарження у скарзі є прокурор, але у мотивувальній частині судового рішення підсудність була визначена виходячи з місцезнаходження органу досудового розслідування. Внаслідок цього, заявник вважає, що у тексті ухвали сформувалася очевидна логічна неузгодженість, коли предметом скарги визначено рішення прокурора, однак підсудність визначена щодо органу досудового розслідування. Така неузгодженість, на думку заявника, свідчить про наявність описки у формулюванні правової конструкції судового рішення.

Учасники справи, будучи повідомленими про день та час розгляду заяви, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили.

Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином за допомогою системи «Електронний суд», про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 379 КПК України суд вважає за можливе розглянути питання про виправлення описки у відсутності учасників судового провадження, які належним чином про дату, час і місце судового засідання, не прибули в судове засідання.

За таких обставин, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, згідно ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Дослідивши заяву про виправлення описки та матеріали справи, суд приходить до переконання, про відмову в її задоволенні, з огляду на таке.

Встановлено, що 12 березня 2026 року у справі № 201/3204/26 слідчим суддею Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 було постановлено ухвалу, якою повернуто скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні №42026040000000014 від 08.01.2026 та роз`яснено заявнику право звернутися із даною скаргою до Центрального районного суду міста Дніпра за місцем розташування органу досудового розслідування.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.

Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Отже, описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).

Одночасно у заяві про виправлення описки заявник фактично просить змінити мотивувальну частину ухвали суду.

У свою чергу, суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Ця властивість судового рішення в праві називається «незмінністю судового рішення».

Відповідно до ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для виправлення описки, оскільки ухвала слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 12 березня 2026 року не містить будь-яких описок чи арифметичних помилок, а відтак у задоволенні заяви необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 379 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про виправлення описки в ухвалі Соборного районного суду міста Дніпра від 12 березня 2026 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1