Рішення № 135145894, 20.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року Справа № 160/33675/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області,

Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №912500118748 від 17.10.2025 про відмову у перерахунку пенсії, згідно Закону № 1058-ІV, за заявою ОСОБА_1 від 10.10.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити щомісячно виплату пенсії з 01.03.2025 ОСОБА_1 в розмірі 23 129,46 гри, (80% від 28911.83 грн. протокольне рішення 912500118748 від 25.02.2025), встановленого ст. 8 Закону № 345-VІ (абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV), з урахуванням раніше виплачених сум, до змін обставин.

В обґрунтування позову вказано, що позивачу протиправно обмежено розмір збільшення пенсії сумою в 1500 грн. оскільки це суперечить приписам статті 8 Закону № 345-VI, якою встановлено мінімальний розмір пенсії - 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря.

01.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та витребувано у відповідача-2 матеріали пенсійної справи позивача.

11.12.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що відповідно п.3 Постанови № 209 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 17 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. Оскільки проіндексований заробіток позивача перевищує вказану норму, то для розрахунку пенсії застосовані обмеження індексації з 01.03.2025 в розмірі 885,54 грн. Враховуючи вищевикладене, Головне управління правомірно відмовило позивачу, в перерахунку пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю правових підстав.

16.12.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли матеріали пенсійної справи позивача та відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що перевищення максимального розміру пенсії позивача стало результатом її перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону №3668-VI, а тому до регулювання цих правовідносин застосовуються положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб які втратили працездатність, саме з дати проведення такого перерахунку. Крім того зазначено, що відповідач-2 не є належним відповідачем у справі, оскільки спірне рішення прийнято відповідачем-1.

30.01.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.

20.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи до 20.03.2026 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058).

Згідно розрахунку від 25.02.2024 року розмір пенсії позивача з 01.03.2024 року становив 19344,17 грн.

Відповідно до розрахунку від 25.02.2025 року розмір пенсії позивача з 01.03.2025 року становив 20844, 17 грн., з яких:

- 14696,75 грн. пенсія за віком;

- 354,15 грн. доплата за 15 років понаднормового стажу;

* загальний розмір пенсії 15050,90 грн.;

- 8078,56 грн. - доплата до пенсії відповідно до Закону № 345-VI,

- сума пенсії по Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (80% від 28911,83 грн.) 23129,46 грн.

- надбавка донорам 292 грн.;

- обмеження в індексації з 01.03.2023 року (-1662, 29 грн.);

- обмеження в індексації з 01.03.2024 року (-29,46 грн.);

- обмеження в індексації з 01.03.2025 року (-885,54 грн.)

10.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії з 01.03.2025 року у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", яку за принципом екстериторіальності було передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

17.10.2025 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №912500118748 відмовлено у перерахунку пенсії, згідно Закону № 1058-ІV, за заявою ОСОБА_1 від 10.10.2025 року, з огляду на те, що відповідно п.3 Постанови № 209 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 17 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. Оскільки проіндексований заробіток позивача перевищує вказану норму, то для розрахунку пенсії застосовані обмеження індексації з 01.03.2025 в розмірі 885,54 грн.

Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №912500118748 від 17.10.2025 про відмову у перерахунку пенсії, згідно Закону № 1058-ІV, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Сторонами не заперечується, що позивач, який відноситься до кола осіб, на яких поширюється дія Закону № 345-VI, отримує пенсію за віком.

Так, відповідно до статті 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків їх заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналогічні гарантії закріплені у статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, яка визначає розмір пенсії за віком.

Приписи статті 8 Закону № 345-VI та статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» свідчать про те, що мінімальний розмір пенсії обрахований з розрахунку 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах, зокрема, не менш як 15 років для чоловіків, за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» порядку відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря або три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Суд враховує, що статтею 8 Закону № 345-VI передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені зазначеним Законом.

Отже, враховуючи положення статті 8 Закону № 345-VI, суд зазначає, що позивач має право на пенсію за віком, яка має становити суму не менше 80 відсотків його заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 17.10.2025 року №912500118748 зазначено, що відповідно п.3 Постанови № 209 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 17 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. Оскільки проіндексований заробіток позивача перевищує вказану норму, то для розрахунку пенсії застосовані обмеження індексації з 01.03.2025 в розмірі 885,54 грн.

Так, відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Пунктом 1 Постанови КМУ від 25.02.2025 р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Разом з тим, згідно із пунктом 3 постанови № 209 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Суд зазначає, що індексація пенсії за віком у 2025 році має здійснюватися із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії. При цьому, особі, на яку поширюються положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», така пенсія після здійснення відповідного перерахунку має становити не менше як 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислювалась пенсія, або не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2025 року у справі № 200/30/24.

Водночас, судом встановлено, що пункт 3 постанови № 209 застосовано вже після формування до пенсії позивача доплати, передбаченої ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", що не відповідає наведеним приписам законодавства та висновкам Верховного Суду.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №912500118748 від 17.10.2025 про відмову у перерахунку пенсії, згідно Закону № 1058-ІV, за заявою ОСОБА_1 від 10.10.2025 року.

Щодо позовних вимог до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про зобов`язання саме Головного управління управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити відповідні перерахунок та виплату пенсії.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, з метою належного захисту прав позивача суд дійшов висновку про задоволення позову в іншій частині шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюються пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією № 1.401680877.1 від 14.11.2025 року.

Враховуючи, що позов задоволено частково, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягають стягненню в сумі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21028, м.Вінниця, Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №912500118748 від 17.10.2025 про відмову у перерахунку пенсії, згідно Закону № 1058-ІV, за заявою ОСОБА_1 від 10.10.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюються пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв