Ухвала суду № 135145807, 25.03.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/11011/25

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю

25 березня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду перебувала позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням від 23 вересня 2025 року у справі № 380/11011/25 позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2025 пенсії без обмеження максимальним розміром; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 з 01.02.2025 перерахунок та виплату пенсії без застосування будь-яких обмежень максимального розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набрало законної сили 24 жовтня 2025 року.

Позивач подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 23 вересня 2025 року у справі № 380/11011/25. Вказує про те, що відповідач застосував обмеження максимального розміру пенсії, що прямо суперечить резолютивній частині рішення суду від 23.09.2025 у справі № 380/11011/25, яким зобов`язано здійснювати виплату пенсії без застосування будь-яких обмежень. Крім того, під час проведення індексації пенсії з 01.03.2026 відповідачем застосовано обмеження відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №236 від 25.02.2026.

Заперечень на заяву про встановлення судового контролю Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області до суду не надало.

Розглянувши подану заявником заяву, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частини 1 статті 382-2 КАС України подана заява може бути розглянута у порядку письмового провадження.

За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання, тому відповідач повинен виконати рішення суду у справі.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Отже, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27 від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України № 11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Ромашов проти України від 27 квітня 2004 року, Шаренок проти України від 22 лютого 2004 року зазначено, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), № 29439/02 від 26 квітня 2005 року та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06 від 19 лютого 2009 року).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За змістом частини першої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що частина друга статті 381-1 КАС України передбачає, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Суд встановив, що рішення від 23 вересня 2025 року у справі № 380/11011/25 набрало законної сили 24 жовтня 2025 року.

Проте, позивач вказує, що з 01.01.2026 йому відповідач застосував обмеження максимального розміру пенсії, що прямо суперечить резолютивній частині рішення суду від 23.09.2025 по справі № 380/11011/25, яким зобов`язано здійснювати виплату пенсії без застосування будь-яких обмежень. Крім того, під час проведення індексації пенсії з 01.03.2026 року відповідачем застосовано обмеження відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №236 від 25.02.2026.

Суд зазначає про те, що разом із заявою про встановлення контролю за виконанням рішення надає перерахунок пенсії від 01.01.2026. Підставою для вказаного перерахунку стала Постанова Кабінету Міністрів України №236 від 25.02.2026.

Суд наголошує на тому, що у межах розгляду справи №380/11011/25 вирішувалося питання про нарахуванні та виплаті з 01.03.2025 пенсії без обмеження максимальним розміром.

Таким чином, перерахунок вже з 01.01.2026 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №236 від 25.02.2026 не може свідчити про не виконання рішення суду від 23 вересня 2025 року у справі № 380/11011/25.

При цьому суд наголошує, що у разі незгоди позивача, пов`язаної із обмеження максимального розміру пенсії з 01.03.2026 позивач вправі оскаржити такі дії/бездіяльність у судовому порядку, звернувшись із окремим позовом.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконання судового рішення у справі №380/11011/25.

Керуючись ст.ст. 248, 382 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дати її складання.

Суддя Брильовський Р.М.