Ухвала суду № 135145806, 25.03.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 березня 2026 рокусправа № 380/3045/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати (з часу видачі) пункти 1 та 2 наказу ГУНП у Львівській області №312 від 21.01.2026 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремого працівника ГУНП у Львівській області»;

- визнати протиправним та скасувати (з часу видачі), наказ ГУНП у Львівській області № від 26.01.2026 № 45-ос «Про особовий склад», в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

- поновити з 27.01.2026 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського взводу забезпечення батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-рантової (стрілецький) ГУНП у Львівській області, стягнувши на його користь грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 27.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання зазначає, що статтею 31 розділу V Дисциплінарного статуту встановлено порядок оскарження дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану, відповідно до частини четвертої якої поліцейський має право оскаржити застосовано до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Оскільки існує колізія між загальним (КАС України) та спеціальним законом (Дисциплінарний статут), застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.

Представник відповідача вказує, що 22.01.2026 ГУНП у Львівській області надіслало на електронну скриньку позивача (зазначена в розписці позивача) лист з вкладенням, в тому числі з наказом ГУНП у Львівській області № 312 від 21.01.2026 про застосоване до нього дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

На реалізацію дисциплінарного стягнення «звільнення зі служби в поліції» відповідачем видано наказ ГУНП у Львівській області № 45 о/с від 26.01.2026, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби з поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Позивачу було направлено наказ ГУНП у Львівській області № 45 о/с від 26.01.2026 разом із супровідним листом та додатками шляхом надсилання поштовим зв`язком, а також через електронну пошту. Згідно відомостей офіційного сайту «Укрпошта» з доступною функцією «трекінг відправлень» за вказаним на розрахунковій квитанції уніфікованим трек номером « 7903000313179» відправлення вручено одержувачу 29.01.2026, що не заперечується позивачем.

Оскільки позивач із позовом звернувся лише 22.02.2026, тобто з пропуском визначеного Дисциплінарним статутом п`ятнадцятиденного строку звернення до адміністративного суду, представник відповідача вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду.

Представником позивача подано до суду заяву про поновлення процесуального строку, у якій просить суд поновити позивачу строк звернення із позовом, як такий, що пропущено з поважних причин.

В обґрунтування заяви зазначає, що позов подано представником позивача 22.02.2026, тобто з пропуском встановленого п`ятнадцятиденного строку, що пов`язано об`єктивними поважними причинами, неможливості реалізації вчинення процесуальної дії саме з вини відповідача, який створював перешкоди та не надавав вчасно матеріали службового розслідування, що необхідні для належної аргументації позову.

З моменту подачі адвокатом адвокатського запиту 26.01.2026, матеріали, які були необхідні для підготовки та подачі позову відповідачем надані лише через 17 днів, при тому, що адвокатський запит 26.01.2026 було подано завчано та без зволікань. Позовна заява подана 22.02.2026 - протягом 11 днів після отримання адвокатом від відповідача висновку та матеріалів службового розслідування, якими саме й обґрунтуванні позовні вимоги, та долучені в якості доказів до позову.

Вважає, що без отримання висновку та матеріалів службового розслідування сторона позивача не мала можливості дотриматись вимог процесуального закону, щодо належного викладення у позові обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та вказати докази, що підтверджують вказані обставини. Такі обставини, на думку представника позивача, є обставинами, які безпосередньо унеможливлювали та ускладнює вчинення процесуальних дій у визначений законом строк подання позову з дотриманням вимог с. 169 КАС України, виникли об`єктивно, незалежно від волі сторони позивача, і виникли протягом строку, який пропущено.

Вирішуючи питання щодо строку звернення позивача із даним позовом до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Згідно ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Оскільки дана адміністративна справа, з огляду на предмет її спору, є справою щодо оскарження позивачем, зокрема, наказу про звільнення зі служби в поліції, то при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду слід керуватися ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до матеріалів справи, оскаржуваний наказ від 26.01.2026 № 45-ос про звільнення позивача зі служби в поліції відповідач направив позивачу листом від 27.01.2026 №26177-2026, що підтверджується фіскальним чеком поштового відділення АТ «Укрпошта» від 27.01.2026 про направлення рекомендованого листа №7903000313179.

Згідно трекінгу із офіційного сайту АТ «Укрпошта», поштове відправлення №7903000313179 вручено одержувачу (позивачу) 29.01.2026.

Таким чином, з оскаржуваним наказом позивач ознайомився 29.01.2026.

Отже, з 30.01.2026 розпочався відлік 15-денного строку на звернення до суду, який завершився 16.02.2026, оскільки останній день строку припадає на 14.02.2026 (субота, вихідний день).

Водночас, із даним позовом позивач звернувся до суду лише 22.02.2026 (позовну заяву сформовано в системі «Електронний суд»).

Суд не приймає до уваги та відхиляє доводи представника позивача про те, що пропуск встановленого строку звернення до суду пов`язано об`єктивними поважними причинами, неможливості реалізації вчинення процесуальної дії саме з вини відповідача, який створював перешкоди та не надавав вчасно матеріали службового розслідування, що необхідні для належної аргументації позову, оскільки збирання доказової бази не є підставою для подовження строку звернення до суду в розумінні вимог чинного КАС України.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Не є переконливими аргументи представника позивача про неможливість подання позову вчасно через відсутність матеріалів службового розслідування з огляду на приписи п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, що передбачає можливість зазначення в позовній заяві доказів які не можуть бути подані разом з позовною заявою (за наявністю).

При цьому, отримання позивачем (його представником) 11.02.2026 матеріалів службового розслідування у відповідь на адвокатський запит не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Доводи представника позивача щодо неможливості звернення до суду у строк, зважаючи на відсутність доказів (матеріалів службового розслідування), не спростовує факту обізнаності про порушення прав позивача, а також не позбавлено останнього, звернувшись за захистом своїх прав до суду, звернутись з клопотанням про витребування доказів відповідно до статті 80 КАС України.

Аналогічні правові висновки зробив Верховний Суд у постанові від 09.11.2023 у справі № 520/12478/22.

Суд звертає увагу на тому, що визначені процесуальним законом строки звернення до суду, це період часу, протягом якого особа повинна проявити інтерес стосовно захисту своїх прав, свобод та законних інтересів. Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.

Вказані представником позивача причини пропуску позивачем строку звернення із позовом до суду не є тими об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали йому звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.

Згідно ч.13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Отже, наявні підстави залишити позовну заяву без руху та зобов`язати позивача надати нову обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду, із наведенням поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися до суду із позовом.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі - залишити без руху.

Встановити позивачу строк, протягом 5 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду нової обґрунтованої заяви щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням поважних причин його пропуску та надання доказів щодо фактів і обставин, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися до суду із позовом;

Роз`яснити, що у випадку не усунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 25.03.2026 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович