Постанова № 13514547, 25.11.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 р. Справа № 2а-13229/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільков В.В. при секретаріБіленькій О.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Медведєвої В.О. Попова О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепроградострой" до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради про про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Днепроградострой» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання відмови в проведенні державної реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення №1 - магазин, загальною площею 148,0 кв.м., нежитлове приміщення №2 - магазин, загальною площею 64,2 кв.м., нежитлове приміщення № 3 -магазин, загальною площею 53, 1 кв.м., літ. а12 - ґанок, літ. а 13 -ґанок, літ. а14-ґанок; нежитлове приміщення №6 - магазин, загальною площею 100,5 кв.м., літ. а7 -ґанок; нежитлове приміщення №13 - магазин, загальною площею 113,1 кв.м., літ. а 8 - ґанок, літ. а 9- ґанок на І поверсі будинку літ. А-2; нежитлове приміщення №5 - магазин, загальною площею 79,7 кв.м., літ. а10 - ґанок на І поверсі будинку літ. А-2, що розташоване по вул. Чкалова, 21 у м. Дніпропетровську; нежитлове приміщення №1 - магазин, загальною площею 288,0 кв.м., літ. бVII - ґанок, літ. б VIII - ґанок, літ. б 16 - пожежний вихід, на І поверсі в будинку літ. Б-2; нежитлове приміщення №17 - магазин, площею 236,2 кв.м., нежитлове приміщення № 18 - магазин, площею 8,5 кв.м., літ. Б1 - 1 - прибудова (прим. № 17, поз. 13-17,19,20), літ. Б 2 - 1 - прибудова (прим. №17, поз. 18, прим 17 а), загальною площею 261,4 кв.м., літ. б 3 -ґанок, в будинку літ. Б-2 на II поверсі, що розташовано по вул. Чкалова, 21 у м. Дніпропетровську, без акту введення в експлуатацію, на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2010 року та на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.07.2010 року неправомірною та зобовязання здійснити реєстрацію права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Днепроградострой» на вищевказаний обєкт нерухомого майна (з урахуванням уточнених позовних вимог, які були прийняті судом). Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог позивачем було вказано, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2010 року було визнано за товариством з обмеженою відповідальністю «Днепроградострой» право власності на нежитлове приміщення №1 - магазин, загальною площею 148,0 кв.м., нежитлове приміщення №2 - магазин, загальною площею 64,2 кв.м., нежитлове приміщення № 3 -магазин, загальною площею 53, 1 кв.м., літ. а12 - ґанок, літ. а 13 -ґанок, літ. а14-ґанок; нежитлове приміщення №6 - магазин, загальною площею 100,5 кв.м., літ. а7 -ґанок; нежитлове приміщення №13 - магазин, загальною площею 113,1 кв.м., літ. а 8 - ґанок, літ. а 9- ґанок на І поверсі будинку літ. А-2; нежитлове приміщення №5 - магазин, загальною площею 79,7 кв.м., літ. а10 - ґанок на І поверсі будинку літ. А-2, що розташоване по вул. Чкалова, 21 у м. Дніпропетровську; нежитлове приміщення №1 - магазин, загальною площею 288,0 кв.м., літ. бVII - ґанок, літ. б VIII - ґанок, літ. б 16 - пожежний вихід, на І поверсі в будинку літ. Б-2; нежитлове приміщення №17 - магазин, площею 236,2 кв.м., нежитлове приміщення № 18 - магазин, площею 8,5 кв.м., літ. Б1 - 1 - прибудова (прим. № 17, поз. 13-17,19,20), літ. Б 2 - 1 - прибудова (прим. №17, поз. 18, прим 17 а), загальною площею 261,4 кв.м., літ. б 3 -ґанок, в будинку літ. Б-2 на II поверсі, що розташовано по вул. Чкалова, 21 у м. Дніпропетровську. Крім того, ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2010 року було виправлено описку у вищезазначеному рішенні суду. Позивач 19.07.2010р. звернувся до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради із заявами про реєстрацію права власності на вказані обєкти нерухомого майна відповідно до зазначеного рішення суду, однак, відповідач відмовив у реєстрації за ним права власності на вказані обєкти нерухомого майна, посилаючись на те, що заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, а саме подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України та не дають змогу встановити відповідність заявлених прав і доданих документів вимогам законодавства. Позивач вважає відмови відповідача в реєстрації права власності такими, що суперечать діючому порядку реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Представник відповідача - Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обґрунтовуючи свої вимоги доводами, що викладені в рішеннях реєстраторів про відмову в реєстрації від 19.06.2010 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2010 року по справі № 2-1033/2010 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Днепроградострой» до Дочірнього підприємства Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств «Верхньо-Красний ринок» м. Дніпропетровська, Попова Павла Олександровича про визнання права власності та зобовязання вчинити певні дії, за позовом товариством з обмеженою відповідальністю «Днепроградострой» визнано право власності на нежитлове приміщення №1 - магазин, загальною площею 148,0 кв.м., нежитлове приміщення №2 - магазин, загальною площею 64,2 кв.м., нежитлове приміщення № 3 -магазин, загальною площею 53, 1 кв.м., літ. а12 - ґанок, літ. а 13 -ґанок, літ. а14-ґанок; нежитлове приміщення №6 - магазин, загальною площею 100,5 кв.м., літ. а7 -ґанок; нежитлове приміщення №13 - магазин, загальною площею 113,1 кв.м., літ. літ. а 8 - ґанок, літ. а 9- ґанок на І поверсі будинку літ. А-2; нежитлове приміщення №5 - магазин, загальною площею 79,7 кв.м., літ. а10 - ґанок на І поверсі будинку літ. А-2, що розташоване по вул. Чкалова, 21 у м. Дніпропетровську; нежитлове приміщення №1 - магазин, загальною площею 288,0 кв.м., літ. бVII - ґанок, літ. б VIII - ґанок, літ. б 16 - пожежний вихід, на І поверсі в будинку літ. Б-2; нежитлове приміщення №17 - магазин, площею 236,2 кв.м., нежитлове приміщення № 18 - магазин, площею 8,5 кв.м., літ. Б1 - 1 - прибудова (прим. № 17, поз. 13-17,19,20), літ. Б 2 - 1 - прибудова (прим. №17, поз. 18, прим 17 а), загальною площею 261,4 кв.м., літ. б 3 -ґанок, в будинку літ. Б-2 на II поверсі, що розташовано по вул. Чкалова, 21 у м. Дніпропетровську без акту введення в експлуатацію (а.с. 7-8).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.06.2010 року по справі № 2-1033/2010 було виправлено технічні описки у вищезазначеному рішенні суду.

Порядок проведення державної реєстрації права власності передбачений Законом України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обмежень”.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обмежень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обмежень” передбачено, що право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Як вбачається із ч. 1 ст. 17 Закону України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обмежень” державна реєстрація прав проводиться у чітко встановленому порядку, а саме: облік заяви про державну реєстрацію речових прав; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав; державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав; присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна; видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право.

У ч. 4 ст. 18 Закону зазначено, що для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкту нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майна та їх обмежень” однією із підстав для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Згідно з Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 18 лютого 2002 р. за № 157/6445, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць (п.1.3).

Для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням (п. 2.1.).

Вищезазначені рішення суду є правовстановлюючими документами, право власності за якими підлягає реєстрації відповідно до п. 10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності на обєкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5, в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради.

Реєстрація прав власності проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації (п. 3.6.)

Враховуючи всі вищезазначені положення законодавства, позивачем до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради було подано заяви на реєстрацію права власності разом із правовстановлюючими документами (відповідними рішеннями суду) та усіма іншими документами.

Однак, відповідач, розглянувши надані документи, відмовив в реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомого майна (рішення реєстратора про відмову в реєстрації від 19.07.2010р.), зазначивши в якості його правового обґрунтування п. 3.3 Тимчасового положення із посиланням на те, що заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення, а саме: подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

В обґрунтування зазначених у відмовах доводів відповідач вказав на те, що під час ознайомлення з поданими позивачем документами відповідач встановив, що позивачем не було надано оригіналів рішень Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2008р. по справі № 2-4737/08, від 19.12.2008р. по справі № 2-4738/08, від 17.03.2008р. по справі № 2-3083/09. У матеріалах інвентаризаційної справи відсутні дані стосовно оформлення права власності на нерухоме майно (первинне) за Дніпропетровською обласною спілкою споживчих товариств «Верхньо-Красний ринок» м. Дніпропетровська. До розгляду справи по суті в обох судових провадженнях (справи № 2-4737/08, № 2-1033/2010) не було залучено засновника Дніпропетровською обласною спілкою споживчих товариств «Верхньо-Красний ринок» м. Дніпропетровська - Дніпропетровську обласну спілку споживчих товариств, не надано документів, які б підтверджували наявність письмової згоди засновника на придбання та відчуження нерухомого майна (а.с. 13-18).

Судом було оглянуто в судовому засіданні належним чином засвідчені (з відбитками мокрих печаток) копії рішень Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.12.2008р. по справі № 2-4737/08, від 19.12.2008р. по справі № 2-4738/08, від 17.03.2008р. по справі № 2-3083/09, від 21.06.2010 року та від 25.03.2010р. по справі № 2-1033/2010.

Крім того, відповідачем було надано суду копію ухвали Бабушкінського районного суду від 03.06.2010р. по справі № 5299/10р., якою накладено арешт на приміщення № 17, поз. 1-13 загальною площею 220,3 кв. м. у складі: літ. Д та приміщення № 17а, поз. 14-20 загальною площею 47,1 кв. м. (загальна площа 267,4 кв. м. будівлі літ. Б-2 на другому поверсі), розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 21, однак, представник відповідача зазначив, що станом на час розгляду справи арешт на зазначені приміщення вже не діє.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2010 року по справі № 2-1033/2010 набрало законної сили 06.04.2010р. (а.с. 8).

Згаданим рішенням за позивачем було визнано право власності на перелічені обєкти нерухомого майна.

Положеннями ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Зазначена вимога міститься і в ст. 14 Цивільного процесуального кодексу України, і в Законі України «Про судоустрій і статус суддів».

Реєстратор не наділений повноваженнями надавати оцінку правомірності та законності рішення суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд вважає, що відсутня необхідність у дослідженні правомірності вказаного рішення та ухвали, а тому враховує рішення та ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, як належні докази у справі та законні підстави для проведення державної реєстрації прав.

Відповідач, відмовляючи у проведенні державної реєстрації, посилався на власні висновки, робити які, не входить до його компетенції, а саме: самостійно надав оцінку рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2010 року та від 21.06.2010 року по справі № 2-1033/2010.

Враховуючи вищезазначене, рішення реєстраторів про відмову у проведенні державної реєстрації права власності від 19.07.2010р. прийняті без дотримання вимог законодавства України та без врахування всіх обставин, що мають для цього значення, а тому підлягають скасуванню.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність відмови в проведенні реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доцільність та обґрунтованість задоволення позову.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Днепроградострой» до комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Днепроградострой» (код ЄДРПОУ - 35739872) в реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення №1 - магазин, загальною площею 148,0 кв.м., нежитлове приміщення №2 - магазин, загальною площею 64,2 кв.м., нежитлове приміщення № 3 -магазин, загальною площею 53, 1 кв.м., літ. а12 - ґанок, літ. а 13 -ґанок, літ. а14-ґанок; нежитлове приміщення №6 - магазин, загальною площею 100,5 кв.м., літ. а7 -ґанок; нежитлове приміщення №13 - магазин, загальною площею 113,1 кв.м., літ. а 8 - ґанок, літ. а 9- ґанок на І поверсі будинку літ. А-2; нежитлове

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 22.11.2010 року

Суддя В.В Ільков